Мінімальні вимоги до оформлення курсового проекту

Мінімальні вимоги до загального оформлення роботи для отримання задовільної оцінки з курсового проектування

1. Курсовий проект повинен бути написаний виключно українською мовою (за винятком назв операцій, операторів, процедур, функцій та інших елементів, переклад яких українською мовою спотворює їхній зміст).

2. Повинні бути вірно виконані основні елементи оформлення проекту (титульний аркуш, зміст, наявність штампу на 2-й сторінці, рамок із нумерацією сторінок).

3. Проект повинен бути зшитий або жорстко скріплений зліва.

4. Для курсового проекту обов’язкова наявність дискети (компакт-диску) із текстом курсового проекту та програмними продуктами, представленими на захист. Для цього із внутрішнього боку останньої сторінки наклеюється конверт, в який вкладається дискета або компакт-диск.

Мінімальні вимоги до змістовного наповнення роботи для отримання задовільної оцінки з курсового проектування:

1. Постановка задачі.

2. Опис чисельного методу.

3. Блок-схема алгоритму розв’язування задачі.

4. Програма, яка працює і видає результат.

5. Тестовий приклад, що підтверджує правильність роботи програми.

Тематика курсових робіт

І. Наближене розв’язування алгебраїчних

та трансцендентних рівнянь

1. Визначення коренів трансцендентних рівнянь [1], [2], [4].

2. Метод дихотомії [2].

3. Спосіб пропорційних частин (метод хорд). [1], [2], [4].

4. Метод Ньютона (метод дотичних). [1], [2], [4].

5. Метод січних [2].

6. Комбінований метод хорд та дотичних. [1], [4].

7. Метод ітерацій [1], [2], [4].

8. Метод ітерацій для системи двох рівнянь [1].

9. Метод Ньютона для випадку комплексних коренів. [1], [2].

ІІ. Розв’язування систем лінійних рівнянь

10. Метод Крамера. Розв’язування систем за допомогою оберненої матриці [1].

11. Метод Гауса [1], [3], [4], [7].

12. Метод головних елементів (модифікація методу Гауса). [1], [2], [3].

13. Метод квадратних коренів [3], [4], [7].

14. Схема Халецького [1], [3].

15. Метод ітерації (простої ітерації) [1], [3], [4], [7], [8].

16. Метод Зейделя [1], [2], [3], [4], [7], [8].

17. Метод Некрасова [8].

18. Метод релаксації [1].

19. Метод Монте-Карло [1].

20. Метод окаймлення [8].

21. Ескалаторний метод [8].

22. Метод Перселла [8].

ІІІ. Знаходження власних значень та власних векторів матриць

23. Інтерполяційний метод визначення власних значень матриць [2], [8].

24. Метод А.М.Данилевського [1], [2], [8].

25. Метод А.Н.Крилова [1], [2], [8].

26. Метод Хессенберга [8].

27. Метод Самуельсона [8].

28. Ескалаторний метод [8].

29. Знаходження найбільшого за модулем власного значення матриці та відповідного власного вектора [1], [2].

IV. Інтерполювання функцій

30. Інтерполяція сплайнами [2], [4], [7].

31. Інтерполяційні формули Ньютона (перша та друга) [1], [2], [3], [4], [7].

32. Інтерполяційні формули Стерлінга та Бесселя (модифікації формул Ньютона) [1], [3].

33. Інтерполяційна формула Лагранжа [1], [2], [3], [4], [5], [7].

34. Параболічне інтерполювання за схемою Ейткена [4].

35. Обернене інтерполювання та екстраполювання [3], [4].

36. Інтерполювання функцій двох змінних (формула Ньютона) [1].

37. Інтерполювання канонічним поліномом [2].