Переліки

1. Переліки за потреби можуть бути наведені в середині розрахунково-пояснювальної записки. Перед переліком ставлять двокрапку.

2. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

3. Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, а другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад:

1) системний блок;

2) монітор;

3) периферійні пристрої:

а) принтер;

б) сканер.

Формули та рівняння

1. Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, по середині сторінки.

Вище і нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

2. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номеру формули в цьому розділі. Номер зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

3. Пояснення значення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою або рівнянням у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок починають з абзацу словом “де” без двокрапки

Приклад

, (2.3)

де , – довжини катетів трикутника;

–довжина гіпотенузи.

4. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій (+, –, :, , =), повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знаковій операції множення, застосовують знак “” а не “·”.

5. Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Використана література

1. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованими творами або виписують із каталогів і бібліографічних показників повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.

2. Обсяг списку не повинен , як правило, перебільшувати 5% обсягу пояснювальної записки чи звіту.

3. Бібліографічні записи, що включені у список, розміщуються визначеним чином. Відхилення від прийнятого порядку не допустиме.

Для курсового проекту рекомендується форма побудови списку літератури (див. додаток Д) за першим згадуванням праць у тексті.

Додатки

1. Додатки слід оформляти як продовження курсового проекту на наступних його сторінках, розташовуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті.

2. Кожен додаток треба починати з нової сторінки. Додатки повинні мати заголовок, надрукований угорі малими літерами, починаючи з першої великої букви симетрично відповідно до тексту сторінки.

По середині рядка, над заголовком малими літерами з першої великої букви має бути надруковано слово “Додаток ____” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Єдиний додаток позначається як додаток А.

3. Додатки повинні мати спільну з рештою проекту наскрізну нумерацію сторінок.

4. Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, треба нумерувати у межах кожного додатка, наприклад, формула (А.1) – перша формула додатка А; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А.

5. Якщо у пояснювальній записці як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, його копію вміщують у додаток без змін у оригіналі.

Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово “Додаток ___” і його назву (за наявності). Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок курсового проекту (не займаючи і не змінюючи власної нумерації сторінок копії додатка).