Наукова організація праці у закладах ресторанного господарства

Робота виконується на матеріалах закладів невеликої потужності, або окремих цехів (доготівельних, заготівельних, спеціалізованих).

ВСТУП: стан розвитку галузі на сучасному етапі; значення наукової організації праці (НОП), основні напрямки НОП; актуальність теми; мета і задачі дослідження.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ: поняття НОП. Економічні, психофізіологічні, соціальні завдання НОП. Характеристика основних напрямів: удосконалення форм розподілу і кооперації праці; покращення обслуговування робочих місць; покращення умов праці та ін. Служби НОП. Розробляння планів НОП та їх впровадження.

2. АНАЛІЗ ФАКТИЧНОГО РІВНЯ НОП: тип, клас закладу, потужність, місце розташування, режим роботи, основний контингент, склад виробничих, торговельних, допоміжних приміщень, їх взаємозв’язок; відповідність вимогам раціонального управління виробництвом; організація робочих місць, рівень механізації технологічних процесів; умови праці, режим праці і відпочинку, стан нормування; форми матеріального і морального заохочення.

3. ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ НОП: спрощення структури управління виробництвом, впровадження кооперації і спеціалізації цехів і ділянок виробництва; перепланування виробничих цехів і технологічних ліній з метою удосконалення технологічних потоків і скорочення виробничих циклів; оснащення сучасним обладнанням; впровадження прогресивних технологій; покращення умов праці, підвищення її продуктивності тощо.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ: розрахувати коефіцієнти економічної ефективності впровадження НОП (додаток Б). Загальний висновок.

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА: плани підприємства (цехів) до і після впровадження заходів НОП.

Комплексна раціоналізація закладів (цехів) ресторанного господарства

ВСТУП: значення комплексної раціоналізації для підвищення ефективності діяльності галузі; приклади вітчизняного і зарубіжного досвіду; актуальність теми, мета і завдання дослідження.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМПЛЕКСНОЇ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ГАЛУЗІ: основні напрямки комплексної раціоналізації.

2. АНАЛІЗ СТАНУ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: тип, клас, місце розташування закладу; режим роботи, потужність, кількість місць, контингент, що обслуговується; об’ємно-планувальне рішення, склад цехів, торговельних і допоміжних приміщень; їх взаємозв’язок; основні показники економічної діяльності; виробнича програма підприємства (цеху), відповідність виробничих цехів санітарно-гігієнічним вимогам; технологічні лінії; оснащення робочих місць; витрати механічної і ручної праці; ефективність використання обладнання, площі цехів; використання робочого часу; умови праці.

3. ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ З КОМПЛЕКСНОЇ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ: підвищення ефективності використання обладнання, виробничих і торговельних приміщень; розширення обсягів виробництва за рахунок впровадження нових технологій і рецептур кулінарної продукції, збільшення ринку збуту; підвищення якості продукції і обслуговування споживачів; покращення умов праці; удосконалення організації робочих місць, впровадження нових форм організації праці.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ: розрахувати економічну ефективність впровадження заходів з комплексної раціоналізації (додаток Б). Загальний висновок.

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА: плани підприємства (або виробничих цехів) до і після комплексної раціоналізації.