4. Завдання для самостійної праці.

4.1. Перелік основних термінів, понять, характеристик , які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

№	Термін	Визначення
	Pulsus durus	Твердий, напружений пульс – спостерігається при підвищенні артеріального тиску.
	Гіпертензія	Підвищення тиску в артеріальних судинах
	Гіпертонічна хвороба (есенціальна гіпертензія, первинна гіпертензія)	Хронічне захворювання з прогресуючим перебігом, основним клінічним проявом якого є підвищення артеріального тиску при неможливості виявити ймовірні причини цього підвищення
	Симптоматична(вторинна) гіпертензія	Синдром, обумовлений вторинним підвищен­ням артеріального тиску при ряді захворювань.
	Гіпертонічний криз	Раптове значне підвищення артеріального тиску з погіршенням самопочуття хворого.
	Акцент ІІ тону на аорті	Посилене звучання ІІ тону над аортою, гучніше ніж над а.pulmonalis, відображає підвищений артеріальний тиск у великому колі кровообігу
	Гіпертрофія лівого шлуночка	Потовщення стінок міокарда, зумовлене перевантаженням серця тиском або об’ємом (посилення роботи серця проти високого тиску в артеріальному руслі – при артеріальній гіпертензії)
	Індекс Соколова–Лайона:	ЕКГ–ознака гіпертрофії лівого шлуночка, яка розраховується наступним чином: R V5, 6 + S V1,2  35 мм (у пацієнтів > 40 років) та  45 мм (у пацієнтів молодших 40 років).
	Корнельський вольтажний індекс:	ЕКГ–ознака гіпертрофії лівого шлуночка, яка розраховується наступним чином: R aVL + SV3 > 28 мм у чоловіків R aVL + SV3 > 20 мм у жінок

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Визначити поняття ”артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба, симптоматичні артеріальні гіпертензії”.

2. Назвати основні причини (фактори ризику) артеріальної гіпертензії

3. Які патогенетичні механізми форму­вання гіпетртонічної хвороби?

4. Перерахувати основні клінічні симптоми і синдроми гіпертонічної хвороби.

5. Вказати класифікацію гіпертонічної хвороби за стадіями, ураженнями органів-мішеней і коливаннями артеріального тиску.

6. Інтерпретувати основні клінічні, інструментальні та лабораторні методи діагностики гіпертонічної хвороби і симптоматичні артеріальні гіпертензії.

7. Пояснити механізм розвитку найважливіших ускладнень гіпертонічної хвороби.

8. Пояснити основні принципи профілактики і лікування гіпертонічної хвороби.

4.3. Практичні завдання, що виконуються студентами на занятті:

1. Оволодіти методикою опитування хворого з підвищенням артеріального тиску (паспортні дані, професія, характер трудової діяльності (для непрацюючих, ін­валідів та пенсіонерів - до періоду виходу на пенсію, або до встановлення інва­лідності).

2. Встановити основні скарги, деталізувати їх та згрупувати за спільністю.

3. Встановити можливі причини виникнення хвороби (стрес, спадкові фактори, шкідливі звички, порушення режиму роботи та відпочинку, зловживання водою, алкоголем, сіллю) у показового хворого.

4. Визначити тривалість захворювання, динаміка коливань АТ; загострення хвороби - дати, частота, характер суб'єктивних та об'єктивних проявів, рівень підйомів АТ, на­явність в анамнезі гіпертонічного кризу, інфаркту міокарда, мозкового інсульту, безпосередні причини теперішньої госпіталізації.

5. Провести фізикальне обстеження хворого на гіпертонічну хворобу, узагальнити дані.

6. Проаналізувати дані ЕКГ та ЕхоКГ у хворого на гіпертонічну хворобу.

7. За результатами фізикального та інструментального обстежень встановити стадію гіпертонічної хвороби у показового хворого.

5. Деталізований зміст теми:

Гіпертонічна хвороба - це хронічне з прогресуючим перебігом захворю­вання, основним проявом якого є підвищення артеріального тиску, зумовлене порушенням механізмів центральної нервової регуляції судинного тонусу. Термін “есенціальна гіпертензія” був запропонований ВООЗ у 1978 році для визначення стану, на тлі якого спостерігається високий артеріальний таск (АТ) за відсутності очевидної причини його підвищення. Він відповідає терміну “гіпертонічна хвороба”.

Тобто, поняття гіпертонічної хвороби відноситься до таких гіпертензивних станів, які первинно не зумовлені захворюваннями нирок, залоз внутрі­шньої секреції, органічними ураженнями судин, серця, нервової системи, а де­терміновані функціональними зрушеннями в системі центральних нервових ме­ханізмів, які регулюють рівень артеріального тиску.

Симптоматична артеріальна гіпертензія - синдром, зумовлений вторинним підвищенням артеріального тиску при деяких захворюваннях. Артері­альна гіпертензія — один із провідних симптомів захворювань нирок (ниркова або нефрогенна гіпертензія), залоз внутрішньої секреції (ендокринна гіпертензія), серця і великих судин (гемодинамічна і ангіогенна гіпертензія), внаслідок ін­токсикації лікарськими препаратами (лікарська гіпертензія).

Симптоматичні артеріальні гіпертензії зустрічаються лише у 10-12 відсо­тків випадків підвищеного артеріального тиску. В усіх інших випадках таке під­вищення зумовлено гіпертонічною хворобою, яка уражує 30-35 відсотків доро­слого населення.

Гіпертонічною хворобою хворіють люди жіночої та чоловічої статі, пере­важно після 40 років. Однак захворювання зустрічається також у людей молодо­го віку, зокрема, у підлітків та дітей.

Важливим пусковим механізмом розвитку гіпертонічної хвороби вважаю­ться порушенням функцій вищих нервових апаратів головного мозку (кори, гі­поталамусу, довгастого мозку), які регулюють тонус судин, насамперед артері­ол. В етіології гіпертонічної хвороби важливу роль відіграють різноманітні зов­нішні та внутрішні фактори, для визначення яких використовують термін "фактори ризику". До них відносяться надмірне нервове напруження, негатив­ний стрес, травма мозку. Серед інших факторів слід відмітити негативну роль паління, зловживанням алкоголем. Важливе значення має також зловживання кухонною сіллю, рідиною. Певну роль відіграють порушення режиму праці та відпочинку, психічні травми, фізичні перенавантаження, метереологічні факто­ри .

До внутрішніх причинних факторів виникнення гіпертонічної хвороби належать токсичні ураження нервової системи при довготривалих захворюван­нях, особливо інфекційних, обтяжена спадковість, ендокринні порушення, ате­росклероз.