47. Класифікація відхаркувальних препаратів. Фармакодинаміка та особливості застосування препаратів рефлекторної дії. Ускладнення терапії.

Класифікація. Відхаркувальні засоби за механізмом дії поділять на такі групи: 1. Бронхосекреторні або секретомоторні засоби (регідранти), які сприяють видаленню рідкого харкотиння (трава термопсису, коріння алтеї, калію йодид, натрію гідрогенкарбонат та ін.): а) засоби рефлекторної дії; б) засоби резорбтивної дії. 2. Відхаркувальні засоби прямої дії (муколітики), що сприяють розріджуванню харкотиння (трипсин кристалічний, аце-тилцистеїн, бромгексин, амброксол та ін.): а) препарати протеолітичних ферментів (трипсин кристалічний, хімотрипсин), а також нуклеаз (рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза); б) синтетичні муколітики (ацетилцистеїн, карбоцистеїн, месна); в) стимулятори синтезу сурфактанту (бромгексин, амброксол — лазолван); г) замінники сурфактанту (альвеофакт, екзосурф) — призначають немовлятам при синдромі дисемінованого внутрішньо-судинного згортання.

До відхаркувальних засобів рефлекторної дії відносять також препарати: терпінгідрат, ефірні олії деяких рослин (плодів анісу, трави чебрецю, материнки звичайної, багна, коріння дев'ясилу, листя підбілу звичайного), препарат комплексної дії пертусин та ін. Калію йодид, амонію хлорид, натрію гідрогенкарбонат діють резорбтивно. Після приймання всередину виділяються бронхіальними залозами, стимулюють секрецію, розріджують харкотиння, а також активізують рухову функцію епітелію бронхіол. Поряд з підвищенням секреції бронхіальних залоз ці засоби мають протимікробну дію, розширюють бронхи. Натрію гідрогенкарбонат розплавляє муцин, а також полегшує виділення харкотиння при зміщенні його рН у лужний бік.

Протипоказання:відхаркувальні засоби рефлекторної дії протипоказані при виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки.

Ускладнення терапії.:у випадках тривалого застосування препаратів йоду може розвинутись явище йодизму (нежить, слиновиділення, вугроподібний висип на шкірі). Побічні ефекти пов'язані з подразним впливом йоду в місцях виділення.

48. Назвати групи відхаркувальних препаратів з прямим або резорбтивним ефектом. Механізм дії. Особливості застосування. Ускладнення терапії.

1. Відхаркувальні засоби прямої дії (муколітики), що сприяють розріджуванню харкотиння (трипсин кристалічний, аце-тилцистеїн, бромгексин, амброксол та ін.): а)препарати протеолітичних ферментів (трипсин кристалічний, хімотрипсин), а також нуклеаз (рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза); б)синтетичні муколітики (ацетилцистеїн, карбоцистеїн, месна); в)стимулятори синтезу сурфактанту (бромгексин, амброксол — лазолван); г)замінники сурфактанту (альвеофакт, екзосурф) — призначають немовлятам при синдромі дисемінованого внутрішньо-судинного згортання.

Механізм дії: зменшують в'язкість та еластичність мокротиння, зменшують набряк та явища запального процесу. Сьогодні ці препарати практично не застосовують, тому що на фоні їх дії досить часто розвиваються бронхоспазм, алергійні реакції та кровохаркання.

Відхаркувальні засоби прямої дії (муколітики) розріджують харкотиння, впливають на його фізичні та хімічні властивості. Протеолітичні ферменти (трипсин кристалічний, хімотрипсин, дезоксирибонуклеаза) розривають пептидні зв'язки білкових молекул. Через те вони мають неоднакову ефективність при різному складі харкотиння. Ацетилцистеїн завдяки сульфгідрильним групам розриває дисульфідні зв'язки кислих глікозаміногліканів (мукополісахаридів) харкотиння, що викликає деполяризацію мукопротеїдів і зменшення в'язкості слизу. Бромгексин та його похідна сполука амброксол нормалізують порушене співвідношення серозного та слизового компонентів бронхіального секрету. Препарати активізують секрецію слизових залоз і миготливого епітелію бронхів, сприяють видаленню слизового секрету, стимулюють синтез і секрецію суртафактанту. Амброксол і бромгексин призначають у випадках густого, в'язкого, гнійного харкотиння. При хронічному бронхіті, бронхоектазах, абсцесах легень, що зумовлені запаленням мікробного характеру, муколітики комбінують з протимікробними, а для кращого проникнення в патологічні вогнища - з бронхорозширювальними засобами.

Особливості застосування:

• Відхаркувальні не можна поєднувати з препаратами, гальмуючими кашльовий рефлекс (кодеїн, окселадин, глауцин і т. д.) і з гістаминолітиками, що згущують харкотиння (димедрол, піпольфен і др.).

• ·При прийомі відхаркувальних не потрібно призначати препарати, що зневоднюють організм хворого (сечогінні, послаблюючі і т. п.).

• ·Відхаркувальні препарати рефлекторної дії (термопсис, терпінгідрат, істод, алтей) при перевищенні дози можуть викликати блювоту, протипоказані при захворюваннях шлунка (гастрит, пептична виразка).

• ·Відхаркувальні препарати потрібно запивати лужною водою. Рекомендується випивати додатково до фізіологічної норми 1,5-2 л рідини для компенсації фізіологічних втрат.

• ·Не рекомендується призначати відхаркувальні лежачим хворим.

• Клінічний ефект відхаркувальних засобів проявляється не раніше 6-7 дня лікування.

• ·У перші 2-3 дня прийому відхаркувальних препаратів кашель і відділення мокроти можуть посилитися: дані явища свідчать про ефективність препарату.

• ·При передозуванні або тривалому прийомі препаратів, що містять йод (калію йодид, натрію йодид), можливе виникнення йодизму: риніт, кропив'янка, набряк Квінке; можливі явища гипертиреозу- тахікардія, тремор, підвищена збудливість, безсоння, діарея (у осіб старших 40 років).

• ·Препарати, що містять йод (калію йодид, натрію йодид), протипоказані при вагітності, гострих запальних процесах, захворюваннях щитовидної залози.

• ·За наявності гострого запального процесу перевагу мають препарати рослинного походження.

• ·Рослинні відвари і настої (солодка, корінь алтею, мати-й-мачуха, аніс, фенхель, чебрець) мають не тільки відхаркувальну дію, але сприяють регенерації пошкодженої слизової бронхів за рахунок мікроелементів, вітамінів і біогенних стимуляторів.

Секретомоторні відхаркувальні засоби резорбтивного типу дії (натрію та калію йодид, натрію гідрокарбонат та ін.) швидко і легко всмоктуються в травному каналі та виводяться всіма екскреторними залозами, зокрема і бронхіальними. Через слизову бронхів справляють місцеву подразнюючу дію, стимулюють секрецію, розріджують мокротиння та полегшують його евакуацію. Збільшення мокротиння та посилення кашлю в перші дні лікування, що свідчить про ефективність лікування, може стати причиною, особливо в дітей, порушення дренажної функції легенів та реінфекції.

Особливості застосування:З обережністю призначають препарати що містять йодиди, при захворюваннях щитоподібної залози, вагітності, гострих інфекційних процесах.

Ускладнення: При тривалому застосуванні йодиди можуть призвести до розвитку йодизму (нежить, кропив'янка, набряк Квінке) та порушень функції щитоподібної залози з ознаками гіпертиреозу.