44. Групи антианемічних лз. Показання для їх застосування. Ускладнення терапії при застосуванні препаратів заліза.

Класифікація:

1. Препарати заліза. (заліза фумарат, заліза сульфат)

2. Препарати віт В12 та фолієвої кислоти (ціанокобаламін, фолієва кислота)

3. Інші антианемічні препарати (еритропоетин, дарбепоетин).

Показання для застосування ЛЗ: латентний та клінічно виражений дефіцит заліза (анемія), який розвинувся в результаті: кровотечі (менорагії, метрорагії, виразки слизової оболонки ШКТ, у тому числі геморой; носові кровотечі, крововтрати при хірургічних втручаннях); підвищеної потреби організму у залізі (вагітність, годування груддю, ріст, період статевого дозрівання); недостатнього надходження заліза з їжею; порушення всмоктування заліза із ШКТ (хр. діарея); профілактика нестачі заліза, у тому числі до, під час та після вагітності (у період лактації).

Ускладнення терапії пероральними препаратами заліза: подразнення слизових (нудота, діарея), закрепи (утворення FeS), чорне забарвлення зубів, поява металічного присмаку в роті.

Ускладнення, які виникають при парентеральному введенні заліза: флебіти, післяін’єкційні абсцеси, алергічні реакції, гіперемія обличчя, шиї, біль у попереку ,стенокардія, артеріальна гіпотонія, потемніння шкіри в місці введення.

45. Загальна характеристика імуностимуляторів та імуносупресантів. Показання до застосування. Ускладнення терапії.

Імуностимулятори підвищують загальну опірність організму абойого неспецифічний імунітет, атакож впливають наспецифічні імунні реакції. Важливими ендогенними імуностимуляторами єінтерферони таінтерфероногени, якістимулюють утворення ендогенного інтерферону. Важливу роль уфункціонуванні клітинного ігуморального імунітету відіграє підгрудинна залоза (тимус), вякій відбувається диференціація стовбурових клітин улімфоцити, атакож секреція специфічних речовин (гормонів), яківпливають нарозвиток тадозрівання певних клітин лімфоїдної тканини.

Імуносупресанти. Показання для застосування ЛЗ: множинна мієлома у випадку неефективної попередньої стандартної терапії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, анемія; гіпотиреоїдизм; зниження лібідо, парестезія, головний біль, тремор, зміни настрою, знервованість, сонливість, запаморочення; брадикардія, тахікардія, аритмії, венозний тромбоз, ортостатична гіпотензія, тромбоемболічні ускладнення; диспное, бронхоспазм; зниження апетиту, закреп, нудота, блювання, кишкова непрохідність; гіперемія, уртикарії, бульозні висипання, включаючи с-м Стівенса-Джонсона та епідермальний некроліз, сухість шкіри, набряк обличчя, фото сенсибілізація; порушення менструального циклу; астенія, перинефральний набряк, летаргія, нездужання, слабкість, втомлюваність.

46. Класифікація протикашльових препаратів. Показання до застосування.

1. Засоби центральної дії, що пригнічують кашльовий центр:

А) наркотичні анальгетики (кодеїну фосфат, морфіну гідро хлорид)

Б) ненаркотичні протикашльові засоби ( глауцин, окселадин).

2. Засоби периферичної дії, які блоккують чутливі нервові закінчення кашльових рефлексогенних зон (лібексин).

Показання до застосування: ненаркотичні - кашель при ГРВІ, коклюші; наркотичні – сильний сухий кашель, гострий бронхіт, потрапляння чужорідного тіла в дихальні шляхи.