- •Тема 1:
- •1. Охарактеризуйте поняття «інфекційний процес».
- •2. Дайте визначення поняття «інфекційна хвороба».
- •3. Розшифруйте термін «специфічна діагностика інфекційних хвороб»?
- •4. Що таке коінфекція?
- •5. Охарактеризуйте поняття суперінфекції?
- •6. Які препарати використовуються для специфічної профілактики інфекційних хвороб?
- •7. Які види препаратів для імунопрофілактики інфекційних хвороб Ви знаєте?
- •8. Що таке нозокоміальна інфекція?
- •9. Що таке «рецидив інфекційного захворювання»?
- •10. Які різновиди шоків ви знаєте? Які з них зустрічаються у клініці інфекційних хвороб?
- •11. До якого різновиду алергічних реакцій анафілактичний шок та сироваткову хворобу?
- •12. Клінічні симптоми анафілактичного шоку?
- •13. Тактика лікаря при виникненні анафілактичного шоку?
- •14. Як довго триває гарячка у хворих на типовий неускладнений грип?
- •25.Який анатомічний відділ верхніх дихальний шляхів уражається при пере грипі.
- •26. Опишіть клінічні прояви типової аденовірусної інфекції.
- •27. Зміни в ротоглотці за типової аденовірусної інфекції.
- •9. Внаслідок чого можлива негайна смерть при дефтирії ротоглотки?
- •10. Опишіть фарингоскопічну картину поширеної плівчастої дифтерії ротоглотки.
- •11. При яких інфекційних захворюваннях може розвинутися кутощелепна лімфаденопатія (назвати не менше 4-х)?
- •12. Характер змін у ротоглотці при дифтерії.
- •13. Клінічні прояви менінгококового назофарингіту.
- •14. Специфічна діагностика менінгококового назофарингіту.
- •15. Для якого захворювання характерна гнійна доріжка на задній стінці глотки?
- •16. Які інфекційні захворювання супроводжуються вираженою нежиттю (назвати не менше 2-х)?
- •1. Які герпесвірусні інфекції ви знаєте
- •6.Прояви герпес-зостерної інфекції при ураженні обличчя
- •12. Основні принципи діагностики віл-інфекції?
- •13. Інфекційні захворювання, що можуть передаватись парентеральним шляхом (не менше 4-х).
- •14. Що означає термін «віл-асоційовані захворювання»? Наведіть приклади.
- •1. Профілактика сказу у людини при локалізації укусу твариною на обличчі?
- •2. Яким чином можливе зараження людини збудниками правця?
- •3. Тріада ранніх симптомів генералізованого правця?
- •4. Опишіть тризм в початковому періоді генералізованого правця?
- •6. Характерні зміни при сибірці з локалізацією на обличчі
- •7. Екстрена профілактика сказу при укусах в обличчя
- •8. Що с характерним для генералізованого правця: судоми чи параліч
9. Внаслідок чого можлива негайна смерть при дефтирії ротоглотки?
У місці проникнення та розмноження збудника (це слизова оболонка мигдаликів) під дією виникає місцева запальна реакція, першими проявами якої є набряк і/або катаральне запалення. В подальшому утворюються вогнища місцевого некрозу. До ексудату приєднується велика кількість фібрину, який просочує всю товщу слизової оболонки й утворює фібринозні плівки. На мигдаликах і в ротоглотці епітелій багатошаровий плоский, що зумовлює глибоке просочування некротичних мас фібрином.Плівки щільно пов’язані з підслизовим шаром, погано знімаються, після їх відторгнення відкривається кровоточива поверхня – дифтеритичне запалення.У деяких випадках розвиваються паратонзилярні абсцеси, які зумовлюють тяжкий перебіг Дф. У гортані та трахеї виникає крупозне запалення. Патологічний процес розвивається на одношаровому епітелію, який нещільно пов’язаний з підслизовим шаром. Фібринозні плівки легко відділяються від підлеглих шарів, що може призвести до раптової смерті хворого від асфіксіїв разі їх відторгнення(IIIстадія).
10. Опишіть фарингоскопічну картину поширеної плівчастої дифтерії ротоглотки.
Вона починається з підвищення температури тіла, явищ інтоксикації (нездужання, біль голови, слабкість). Біль у горлі незначний. При огляді виявляють застійну неяскраву гіперемію ротоглотки, збільшені набряклі мигдалики, на їх поверхні помітні суцільні щільні сіруваті з перламутровим відтінком фібринові нальоти. Останні мають такі властивості: часто виходять за межі мигдаликів, поширюються на дужки, язичок, м'яке піднебіння; знімаються шпателем з великим зусиллям, при цьому підлегла слизова оболонка кровоточить; через 15-20 хв після змащування 2 % розчином телуриту калію плівка чорніє. Регіонарні лімфовузли збільшені, помірно болючі.
11. При яких інфекційних захворюваннях може розвинутися кутощелепна лімфаденопатія (назвати не менше 4-х)?
ВІЛ-інфекція, СНІД,інфекційний мононуклеоз,дифтерія ротоглотки,інфекція спричинена вірусом Епштейна-Барра.
12. Характер змін у ротоглотці при дифтерії.
У місці проникнення та розмноження збудника (найчастіше це слизова оболонка мигдаликів) під дією дифтерійного токсину (ДТ) та інших додаткових чинників ушкодження виникає місцева запальна реакція, першими проявами якої є набряк і/або катаральне запалення. В подальшому ДТ проникає у клітини слизової оболонки, де утворює вогнища місцевого некрозу. Найбільший некроз спостерігають по периферії ділянки розмноження дифтерійного збудника. При цьому розвиваються паралітичне розширення та підвищена проникність судин. У ділянку запалення та некрозу «спрямовуються» макрофаги. До ексудату приєднується велика кількість фібрину, який просочує всю товщу слизової оболонки й утворює фібринозні плівки. На мигдаликах і в ротоглотці епітелій багатошаровий плоский, що зумовлює глибоке просочування некротичних мас фібрином. Плівки щільно пов’язані з підслизовим шаром, погано знімаються, після їх відторгнення відкривається кровоточива поверхня – дифтеритичне запалення. Нашарування найчастіше сірого або брудно-сірого кольору. Патологічний процес може поширюватися і далі, за межі мигдаликів. Інколи відбувається активація вторинної мікрофлори: стрептококів, стафілококів та ін., що змінює місцеві клінічні прояви захворювання. У деяких випадках розвиваються паратонзилярні абсцеси, які зумовлюють тяжкий перебіг Дф. У гортані та трахеї виникає крупозне запалення. Патологічний процес розвивається на одношаровому епітелію, який нещільно пов’язаний з підслизовим шаром. Фібринозні плівки легко відділяються від підлеглих шарів, що може призвести до раптової смерті хворого від асфіксії в разі їх відторгнення. Всмоктування токсину при крупозному запаленні відбувається менш активно, ніж при Дфротоглотки з переважно дифтеритичним запаленням, незалежно від поширеності процесу. З місця утворення токсин та інші біологічно активні речовини лімфатичними шляхами проникають вглиб тканин, унаслідок чого збільшуються регіонарні лімфовузли – виникає токсичний лімфаденіт і набряк прилеглої тканини, що може поширюватися на підщелепну ділянку, шию та нижче.