бам, які не є правниками і чия робота вимагає знання права; напри- клад, оцінювачам розміру претензій, службовцям фінансових або комерційних установ, працівникам соціальної сфери, бухгалтерам і особам, що працюють за наймом в урядових установах. Окрім того, правникможеконсультуватинеправників, якібажаютьбратиучасть у судовому процесі pro se (самостійно, без адвоката).

6.5. ОБОВ’ЯЗОК

6.5.1. СЛУЖІННЯ PRO BONO PUBLICO

Правник повинен надавати свої послуги на користь суспільних інтересів. Правникможевиконуватисвійобов’язок, надаючипрофе- сійніпослугибезкоштовноабозазниженоюставкоюсвогогонорару особам з обмеженими засобами до існування, або громадським ор- ганізаціям, або благодійним угрупуванням чи організаціям, беручи участь у діяльності з поліпшення законодавства, правної системи або правничої професії, і фінансовою підтримкою організацій, які надають правничі послуги особам з обмеженими засобами до іс- нування.

Коментар

Палата делегатів Американської правничої асоціації офіційно визнала, що «головним обов’язком кожного правника, який займа- ється правничою практикою, є безкоштовне надання правничих послуг на користь суспільних інтересів або за суттєво зменшений гонорар, з одного або більше таких питань: законодавство щодо бідних, законодавствощодоправгромадян, законодавствощодосво- бод громадян, представництво інтересів благодійних організацій та здійснення правосуддя. Ця Норма викладає цю політику, проте не передбачається, що вона мусить втілюватися у життя за допомогою дисциплінарного процесу;

Права і відповідальність окремих осіб та організацій в Сполуче- нихШтатахАмерикивсебільшоюміроювизначаютьсявюридичних термінах. Якнаслідок, правничадопомогадлятого, щоброзібратися у цьому сплетінні законодавчих актів, норм і положень, є нагально необхідною як для осіб з помірним достатком або обмеженими за- собами до існування, так і для відносно заможних громадян.

Основна відповідальність за надання правничих послуг тим, хто неспроможний сплатити правничі послуги, накладається зрештою

наокремогоправника, іособистапричетністьдовирішенняпроблем незаможних осіб може стати однією з найбільш вдячних винагоро- джуючихсторінокпрофесійногожиттяправника. Кожнийправник, незалежно від того, наскільки професійно він відомий, і незалежно від обсягу професійної роботи, повинен знаходити час для участі в наданні правничих послуг або ще якимось іншим чином сприяти цьому. Надання безкоштовних правничих послуг тим, хто неспро- можний сплачувати розсудливим чином встановлений гонорар, продовжує бути зобов’язанням кожного правника, як і правничої професії у цілому, проте зусиль окремих правників часто недостат- ньо, щоб задовольнити ці потреби. Тому були створені юридичні консультації, довідковіправничіслужбиірозробленііншівідповідні програми, крім того нові програми будуть ще розроблені правни- ками і урядом. Кожний правник повинен докладати всіх належних зусиль, щоб задовольнити цю потребу в правничих послугах.

6.5.2.ЧЛЕНСТВО ПРАВНИКА В ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО НАДАЄ ПРАВНИЧІ ПОСЛУГИ

Окрімправничоїфірми,вякійправникпрактикує,правникможе працювати в організації, що надає правничі послуги, як її директор, посадова особа або член, незважаючи на те, що ця організація надає послуги особам, які мають інтереси, протилежні інтересам клієнта правника. Правник не мусить свідомо брати участь у прийнятті рішень або в діях організації:

(а) якщо ця участь у прийнятті рішення або в діях організації була б несумісною з зобов’язаннями правника перед клієн- том, або

(б) коли ці рішення або дії справили б суттєвий несприятливий вплив на представництво клієнта організації, чиї інтереси протилежні клієнтові правника.

Коментар

Слід сприяти правникам підтримувати організації, що надають правничі послуги, щоб вони брали участь у їх діяльності. Правник, який є посадовою особою або членом такої організації, тим самим не має взаємин «клієнт–правник» з особами, яким ця організація надаєправничіпослуги. Однак, існуєпотенційнезіткненняінтересів між інтересами таких осіб та інтересами клієнтів правника. Якщо можливість такого зіткнення інтересів позбавляла б правника права