- •1. Дослідження Арістотелем і Платоном сутності та форм організації держави.
- •2. Арістотель «Політика».
- •3. Платон «Держава».
- •4. Цицерон «Про державу».
- •5. Основні концепції політичної думки мислителів Стародавнього світу.
- •6. Н.Макіавеллі «Державець».
- •7. Погляди н.Маківеллі на державу і політику і методи державного управління.
- •8. Т.Гоббс, Дж.Локк, ж.-ж. Руссо про суспільний договір.
- •9. Напрямки української політичної думки XIX-xх століття.
- •10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика.
- •11. В. Липинський «Листи до братів хліборобів».
- •12. Національно-радикальний напрям української політичної думки (д.Донцов, м.Міхновський).
- •13. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського.
- •14. Засади гетьманської трудової монархії в.Липинського.
- •15. Політична теорія м. Вебера.
- •16. Предмет, методи, категорії та функції політології.
- •18. Політика як суспільне явище і форма діяльності.
- •19. Мораль і політика.
- •32. Засадничі принципи класичних теорій еліт г.Моска, в.Паретто, р.Міхельса.
- •35. Політичні партії. Ґенеза та типологія їх функцій.
- •36,37. Сутність, структура та функції політичної ідеології.
- •Політична ідеологія має трирівневу структуру свого функціонування:
- •38. Теоретичні засади консервативної ідеології.
- •39. Політичні режими, їхня сутність та типологія.
- •40. Поняття та ідейні витоки тоталітаризму.
- •41. Сучасні теорії демократії.
- •43. Основні типи й показники оцінки легітимності влади.
- •44. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання.
- •45. Типологія політичних конфліктів. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення.
- •46. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології.
- •47. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характерист.
- •49. Основні історичні форми та типи демократії. Інститути прямої та представницької демократій.
- •50. Соціально – політична сутність марксизму.
- •51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
- •52. Базові засади лібералізму як політичної ідеології.
- •53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас».
- •54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні.
- •55. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади.
- •56. Виборча система в сучасній Україні.
- •57. Виборча кампанія. Основні етапи виборчої кампанії.
- •58. Політична влада: концепції, ресурси, легітимність.
- •59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики.
- •60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас».
Соціальна структура розглядається у широкому і вузькому сенсі слова. Соціальна структура в широкому сенсі слова включає в себе різні види структур і являє собою об'єктивний розподіл суспільства за різними, життєво важливим ознаками. Найбільш важливими розрізами цієї структури в широкому сенсі слова є соціально-класова, соціально-професійна, соціально-демографічна, етнічна, поселенська і т. д.
Соціальна структура у вузькому значенні слова - це соціально-класова структура, сукупність класів, соціальних верств і груп, які знаходяться в єдності і взаємодії. В історичному плані соціальна структура суспільства в широкому сенсі слова з'явилася значно раніше, ніж соціально-класова. Так, зокрема, етнічні спільності з'явилися задовго до утворення класів, в умовах первісного суспільства. Соціально-класова структура почала розвиватися з появою класів та держави. Але так чи інакше на всьому протязі історії існував тісний взаємозв'язок між різними елементами соціальної структури. Більш того, у певні епохи різні соціальні спільності (класи, нації чи інші спільності людей) починали грати провідну роль в історичних подіях.
Соціальна структура суспільства носить конкретно-історичний характер. Кожній суспільно-ек. формації властива своя соціальна структура, як в широкому, так і у вузькому сенсі слова, в кожній з них ті чи інші соціальні спільності відіграють визначальну роль.
Основні різновиди соціальної структури:
соціально-класова структура - сукупність суспільних класів, їхні зв'язки та відносини (класи, соціальні верстви, соц групи);
соц.-професійна (виробничі й інші колективи та організації);
соціально-територіальна (міське та сільське населення, поселенські спільноти тощо);
соціально-демографічна (сім'я, вікові та статеві спільноти);
соціально-етнічна структура (етноси, нації, етнічні групи).
Середній клас займає проміжне положення між вищими і нижчими класами суспільства, він бере на себе інтегруючою функцію, виступає стабілізуючим посередником між цими протилежними соціальними класами, який урівноважує суспільство і тим самим пом’якшує протистояння між ними. Це групи людей, що мають спільний соціальний статус, відповідні йому обсяги влади, розміри і форми отримання доходу і які дотримуються певного способу життя.
54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні.
Партійна система – сукупність зв’язків і відносин між партіями в держ.
однопартійна (Куба, Північна Корея)
квазібагатопартійність (Китай) – уявна багатопартійність
домінантна – з переважаючою партією, яка за підсумками виборів незмінно залишається при владі протягом десятків років; уряд формується лише домінуючою партією;
двопартійна (біпартизм) – дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінно внаслідок виборів здійснюють владу; впливова опозиція партії, що програла вибори;
трипартійна, яку ще називають двох-з-половинною партійною сист. (жодна з двох найбільших партій країни самостійно не може сформувати уряд, а тому потребує для цього підтримки 3 партії, значно меншої від них, але яка постійно представлена в парлам.);
багатопартійні (блокова система, коаліція між партіями):
помірно багатопартійні (відсутні антисистемні партії)
поляризовані (розмежована ідеологія)
атомізовані (велика кількість маленьких партій; уряд форм. на позапартійній основі, або на засадах широкої коаліції)
Політична партія – організована група громадян яка виражає інтереси тих чи інших громадян.
В Україні склалася багатопартійна система з малими партіями. Як свідчить досвід, політичне майбутнє таких партій пов'язане із створенням блоків (виборчих і парламентських). Ступінь поляризації українського електорату відносно невеликий, вплив антисистемних партій незначний, стійкою електоральною базою володіють просистемні ліві та праві партії. Звідси випливає, що партійна система України, за класифікацією Дж.Сарторі, відноситься сьогодні до помірно поляризованої системи. Таким системам не притаманні сильні центристські тенденції, тому деякі політики стверджують, що мїжпартійна боротьба може призвести до дестабілізуючої ситуації в державі. Сьогодні партії і вся партійна система України знаходяться на перехідному етапі. Або будуть продовжуватися спроби штучного створення домінуючої партії ("партії влади"), або політичний клас України зрозуміє, що реальне змагання між політичними партіями за владу є необхідною умовою демократії.