ЕКЗЕМА

Захворювання шкіри інфекційно-алергічного характеру (характеризується появою на шкірі в залежності від виду екземи різноманітних висипних елементів (пухирців, гнійничків, ерозій, кірочок, вогнищ мокнення та ін.), часто ці висипання супроводжуються свербінням, відчуттям паління, болючістю).

Загальне правило для всіх хворих екземою - по можливості оберігатися від сонця і світла. Для цього треба накладати на хворі місця бинти і пов'язки або присипати зверху мазь, що рекомендується лікарем, тальком.

Легше всього лікувати екзему влітку, починаючи з червня. Має значення тепло і головне - можна користуватися свіжими лікарськими рослинами.

Людям, хворим екземою, треба добре харчуватися, але уникати споживання жирної риби, дуже молодого м'яса свинини, дичини, полуниць і суниць, гострих закусок, спиртного. Дуже корисна рослинна їжа. Крім того, треба якомога більше їсти часнику.

 • (алтея лікарська) 1 ст. л. подрібненого коріння дворічного віку (Radix Althaeae) алтеї залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, настояти протягом 1 год. при кімн. t°. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити теплим по 2 ст. л. за 15 хв. до їди.

• (анемона жовтецева*, береза бородавчаста*, горіх волоський*, жовтець їдкий*, оман високий, тополя чорна, щавель кислий*) Сухі рослини (кореневище й корені (Rhizoma cum radicibus Inulae helenii) оману високого, прикореневе листя (Folia Rumicie acetosae) щавлю кислого, трава жовтецю їдкого, листя анемони жовтецевої, бруньки (Gemmae populi) тополі, листя берези, листя (Folia Juglandis regiae) або зелені оплодні (Cortex Juglandis regiae fructibus) горіха волоського - порівну) перемолоти на кавомолці і у співвідношенні 1:2 залити олією (бажано оливковою), варити на водяній бані, перемішуючи, 2 год., відцідити мазь.

• (аніс звичайний) 1 ч. л. плодів залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 30 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 70 мл за 15 хв. до їди.

• (апельсин*) Прикладати на ніч апельсинову шкірку при сухій екземі.

• (багно звичайне, брусниця, верес звичайний*, кропива дводомна*, лопух справжній, татарник звичайний*) Додати до ванни відвар з подрібненої суміші листя (Folia Arctii Iappae) лопуха, надземної частини рослини вересу, подрібненого кореня кропиви, зібраних під час дозрівання плодів однорічних пагонів (Herba Ledi palustris) багна, квіткових кошиків татарника, листків брусниці в необмеженій дозі.

• (багно звичайне) 1 ст. л. листків або молодих пагонів залити 200 мл кип'ятку, нагріти на водяній 15 хв., настояти при кімн. t° 45 хв., процідити. Віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 70 мл до їди.

• (багно звичайне) 2 ст. л. подрібненої трави залити 200 мл кип'ятку і нагрівати на киплячій водяній бані 15 хв., охолодити при кімн. t° 45 хв., процідити через подвійний шар марлі, відтиснути рідину. Об'єм довести до 200 мл кип'яченою водою. Зберігати в холодильнику. Пити теплим по 50 мл 2-3 рази на день.

• (барбарис звичайніш ) 1 ч. л. подрібненого кореня залити 250 мл кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані протягом 10 хв., настояти при кімн. t° 30 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 50 мл за 15 хв. до їди.

• (береза бородавчаста*, кульбаба лікарська, лопух справжній, сироватка, яйце куряче) По 1 ст. л. подрібнених трави (Herba Тагахасі) кульбаби і листя (Folia Arctii Iappae) лопуха залити 3 склянками води, настояти протягом ночі, вранці нагрівати на киплячій водяній бані 7 хв., укутати і настояти 20 хв., процідити. Віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 1/2 склянки. В той же час місця, уражені екземою, змазувати маззю із 100 г березового дьогтю, 50 г свіжих вершків і 4 сирих жовтків, добре змішаних і розтертих протягом 5-10 хв. Для змивання цієї мазі застосовувати теплу сироватку з відігрітого кислого молока.

• (береза бородавчаста*, обліпиха крушиновидна, смалець свинячий, тополя чорна, хвилівник звичайний*) Суміш (бруньки (Gemmae populi) тополі, листя берези, сухі плоди обліпихи, перетерті на порошок, корені (Radix Aristolochiae clematicis) хвилівника - порівну) перетерти на порошок і перемішати з 0,5 л смальцю. Намазувати на чисте полотно і прикладати на ніч до хворого місця при мікробній екземі.

• (береза бородавчаста*, хвощ польовий, хміль звичайний**, череда трироздільна, чистотіл звичайний**) Взяти 1,5 стакана подрібненої суміші (жіночі суцвіття-"шишки" (Strobuii Humuli lupuli) хмелю, трава (Herba Equiseti) хвоща польового, трава (Herba Bidentis tripartiti) череди трироздільної, трава (Herba Chelidonii) чистотілу звичайного, молоде листя (Folium Betulae) берези - порівну) залити 5 л кип'ятку, настояти 1 год. Використовувати для ванн.

• (береза бородавчаста*) 1 ст. л. березових бруньок залити 200 мл кип'ятку в термосі, настояти 1 год., процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Настій у термосі зберігати не більше доби. Пити до 200 мл протягом дня.

• (береза бородавчаста*) Застосовувати зовнішньо свіжий сік берези, отриманий ранньою весною шляхом підсічки стовбура.

• (борошно ячменю, мед весняний) 2 ст. л. солодкого борошна ячменю (зерно проростити, висушити і розмолоти) залити літром кип'ятку, укутати і настояти 4 год. Пити по 70 мл денно. До питва можна додати цукру або меду. Це є також ліком від шлуково-кишкових захворювань і засобом очищення крові.

• (бруслина бородавчаста, бузок звичайний**, вовчуг колючий*, жовтець їдкий*, суховершки звичайні**, щавель кінський) Сухі рослини (трава жовтецю їдкого, прикореневе листя (Folia Rumicie acetosae) щавлю кислого, плоди бруслини, кореневище вовчуга, трава (Herba Prunellae) суховершків звичайних, квітки або листя бузку - порівну) перемолоти на кавомолці й у співвідношенні 1:2 залити олією (бажано оливковою), варити на водяній бані, перемішуючи, 2 год. відцідити мазь.

• (бруслина бородавчаста, вершки) Приготувати мазь: взяти плоди бруслини, потовкти і пересмажити, потім переварити у вершках, змазувати виразки маззю.

• (в'яз гладенький*) Багато які різновиди цієї хвороби можна вилікувати, змащуючи регулярно хворі місця рідиною, яка в травні утворюється в гульках листя в'яза гладенького.

• (васильки справжні) 2 ст. л. трави залити 500 мл кип'ятку, укутати і настояти до охолодження. Для примочок.

• (васильки справжні) Застосовувати зовнішньо сік трави (Herba Ocimi basilici) васильків справжніх, віджатий з молодої надземної частини (суцвіть, листя і верхніх недозрілих частин рослини). Примітка: при передозуванні може викликати сильне подразнення.

• (верба біла*, гірчак перцевий, дуб звичайний) Зробити міцний водяний відвар з кори (Cortex Quercus) дуба, кори верби і трави (Herba Polygoni hydropiperis) гірчака перцевого - всі складники у рівних частинах. Кору нагрівати на киплячій водяній бані 15 хв., тоді додати траву гірчака, ще 7 хв. тримати на вогні. З відвару робити примочки або ванни, якщо уражені великі ділянки тіла. Після примочок, через 1-2 год., прикласти прополісну мазь (50 г подрібненого прополісу нагрівати на киплячій водяній бані у риб'ячому жирі 30 хв., постійно помішуючи, потім процідити) при екземі гнійній.

• (верба біла*, кульбаба лікарська, лопух справжній, нагідки лікарські, перстач прямостоячий, смалець свинячий, смородина чорна*, чистотіл звичайний**) Для лікування взяти міцний відвар кореневища (Rhizoma Tormentillae) перстачу прямостоячого і кори верби, на якій ростуть котики, нагрівати на киплячій водяній бані 10 хв., зняти з вогню, дати настоятися, підігріти і парити у цьому відварі руки. Потім, коли руки висохнуть, змастити пальці маззю, яку готувати так: розтопити смалець, вкинути туди порівну розтертих березових бруньок, подрібненої трави (Herba Chelidonii) чистотілу звичайного, квіткових кошиків (Flores Calendulae) нагідок лікарських, довести до кипіння. Крім того пити відвар з листя (Folia Arctii Іаррае) лопуха, трави (Herba Тагахасі) кульбаби, гілок смородини.

• (вербена лікарська*, дуб звичайний, лопух справжній, нагідки лікарські, троянда біла, хвощ польовий) Всю цю суміш (пелюстки (Flores Posae) троянди, листя (Folia Arctii Іаррае) лопуха, квіткові кошики (Flores Calendulae) нагідок лікарських - по 10 г, стеблові вершечки разом з листям і квітками (Herba Artemisiae vilgaris) полину, трава (Herba Equiseti) хвоща, кора (Cortex Quercus) дуба - по 5 г) залити 1 л кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 10 хв., настояти при кімн. t° 10 хв., процідити, злити у пляшку. Відваром наситити шматок старого чистого льняного полотна, трохи віджати, скласти вдвоє, накласти на екзематозні місця, зверху на полотно покласти навоскований папір і обмотати сухим бинтом. Коли полотно підсохне, примочку повторити. Через добу хворі місця відкрити на 1 год. для відпочинку і дихання шкіри. Потім жмутком вати, змоченим у мазі - коріння (Radix Bardanae) лопуха - 10 г, квіткові кошики (Flores Calendulae) нагідок лікарських, плоди (Fructus Carvi) кмину, пелюстки (Flores Posae) троянди, листя (Folia Melissae) меліси, трава (Herba Glechomae) розхідника, трава (Herba Equiseti) хвоща польового - по 5 г, кора (Cortex Quercus) дуба - 5 г. Все змішати, долити 250 мл мигдалевої олії і на водяній бані кип'ятити 5-10 хв. Зняти з вогню, поставити у теплу духовку на цілу ніч, вранці процідити на марлю, складену вдвоє-втроє і злити у баночку, натирати хворі місця, намагаючись зробити це якомога легше.

Потім хворі місця залишити відкритими ще на 30 хв. і лише після цього знову покласти примочку на добу і т. д., поки не загояться екземні місця. Серед екзематозних хворих є такі, організм яких не переносить примочок, не переносить, як кажуть у народі, "вогкості". Цим людям не робити примочок, а легко натирати хворі місця зазначеною вище маззю, покриваючи льняною тканиною і прив'язуючи бинтом. Примітка: троянду білу кидати в киплячу воду перед зняттям з вогню, не допускаючи її кипіння.

• (вербена лікарська*, кульбаба лікарська, лопух справжній) Робити примочки з трави вербени (1 ст. л. на склянку кип'ятку). Одночасно слід пити відвар з коренів лопуха і коренів кульбаби - 1-2 ст. л. суміші подрібнених коренів кинути на 0,5 л кип'яченої води кімн. t°, на киплячій водяній бані 30 хв., настояти при кімн. t° 10 хв. Пити по 70 мл 3-4 рази денно.

• (верес звичайний) 1 ст. л. трави залити 300 мл кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 30 хв., настояти при кімн. t° 10 хв., процідити. Використовувати у вигляді примочок і ванн.

• (висівки пшеничні, капуста городня, молоко коров'яче, яйце куряче) Прикладати до хворих місць при екземі мокнучій у вигляді кашки зварене з молоком і змішане з висівками (краще яєчним білком) подрібнене листя капусти городньої.

• (висівки пшеничні, оцет столовий, сіль кухонна) Мастити уражені місця сумішшю висівок, оцту і солі.

• (віск бджолиний, дьоготь березовий, купорос мідний, мед весняний, оцтова есенція, сіуа медична) Взяти 2 ст. л. дьогтю, 1 ст. л. сірки, 0,5 ст. л. воску, 1 ст. л. меду, 4 ст. л. соняшникової олії. Усі компоненти добре перемішати. Зберігати в холодильнику. Мазь наносити на уражені ділянки шкіри тонким шаром. Лікування продовжувати до повного зникнення захворювання.

• (віск бджолиний, масло вершкове, сосна звичайна) 1 ст. л. бджолиного воску розтопити і покласти туди 1 ст. л. живиці сосни, додати 1 ст. л. вершкового масла, довести до кипіння, охолодити. Уражені ділянки змастити 2-3 рази протягом дня при екземі хронічній.

• (волошка синя) 1 ч. л. пелюсток залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 45 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити теплим по 50 мл за 15 хв. до їди при мікробній екземі.

• (гадючник в'язолистий*) 2 ст. л. рослини (надземну частину, зібрану в період цвітіння) залити 500 мл кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 45 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 140 мл за 15 хв. до їди.

• (гарбуз звичайний*) Прикладати до уражених місць м'якоть плодів гарбуза.

• (гас, мед весняний, часник городній ) Розім'яти варений часник з рівною кількістю меду, прикласти на серветці до хворого місця, зверху закрити пергаментним папером, зав'язати. Вранці протерти гасом, знову намазати і зав'язати. Коли луска зникне, то можна вдень не мазати, тільки вночі, обтерти заздалегідь гасом, потім зав'язати.

• (герань криваво-червона*) Збирати свіжу траву герані криваво-червоної (3 ст. л.), кип'ятити протягом 1 год. у 1 л кип'яченої води кімн. t° і в цьому наварі робити ванни хворому по 5-7 хв. А якщо екзема на такому місці, що ванну робити незручно, то можна намочити в цьому наварі ганчірку і прикладати. Навар повинен бути середньої температури. Одночасно пити настій з ялівцевих ягід для очищення крові.

• (гірчак зміїний) 3 ст. л. подрібнених кореневищ залити 0,5 л кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 30 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Для примочок на уражені місця.

• (гліцерин, дивина густоквіткова, зніт болотний, лопух справжній, масло вершкове, ромашка лікарська*, сінна труха) Всі згадані процедури проробляти одночасно при екземі від дії алергена. 1. Пити постійно до їди по 1 ст. л. натщесерце і по 2 ст. л. на ніч відвару листя (Folia Arctii Iappae) лопуха (15 г на 200 мл кип'ятку). 2. Подрібнити, прокип'ятити і остудити 2 стакани листя (Folia Arctii Iappae) лопуха в 10 л води. В теплий відвар опустити складене вчетверо простирадло, віджати, обгорнути ним тіло від пахв до щиколоток, щільно укутати хворого ковдрою і укласти на 2 год. в ліжко, якщо хворий засне, зняти простирадло після пробудження. Процедуру повторювати 6 вечорів підряд. Потім зробити перерву на день і знову повторити протягом 6 вечорів. Робити обгортання доти, поки не очиститься шкіра і на тілі не з'явиться легкий висип, який швидко зникає. 3. Суміш (20 г листя (Folia Arctii Iappae) лопуха, 4 ст. л. сушених квіткових кошиків (Flores Chamomillae) ромашки, 4 ст. л. кореневища з коренями (Rhizoma et radix Asari) копитняка, 4 ст. л. подрібненого листя хамеріону вузьколистого) довести до кипіння в 800 мл кип'яченої води кімн. t°, додати 1 ст. л. вершкового масла, 400 мл міцного відвару сінної трухи і знову нагрівати на киплячій водяній бані до отримання тягучої клейкої маси. Процідити, віджати, змішати порівну з гліцерином. Мастити уражені місця.

• (глуха кропива біла*) 1 ст. л. квіток (або листків) залити 200 мл кип'ятку в термосі, настояти 1 год., процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Настій у термосі зберігати не більше доби. Пити по 100 мл вранці та ввечері ковтками.

• (гуньба сінна) Перетерте на порошок насіння нагрівати на киплячій водяній бані 10 хв. у невеликій кількості води (до одержання кашки), перенести на тканину і прикласти до хворого місця.

• (деревій звичайніш, дуб звичайний, череда трироздільна) В киплячий відвар кори (Cortex Quercus) дуба (стакан товченої кори на 1 л води) покласти півстакана трави (Herba Bidentis tripartiti) череди і півстакана трави або квіток деревію. Настояти 5-10 хв. і опустити туди руку, покриту екземними висипаннями, при екземі від дії алергена. Краще зробити ванну з цим відваром, збільшивши кількість трав. Після ванни руки не витирати, тільки промокнути або дати відвару висохнути на шкірі.

• (держидерево звичайне*) 1 ст. л. сухих стиглих плодів залити 500 мл кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 30 хв., процідити. Віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 70 мл 4 рази на день як кровоочисний засіб.

• (дуб звичайний, лопух справжній, нагідки лікарські, полин однорічний*, суниці лісові, троянда біла, хвощ польовий) При задавнених екземах (з нагноєннями, тріщинами, струпами, нерідко смердючими виразками) кілька разів підряд прикладати розтерті товстим шаром на чистій льняній тканині сухі чи свіжі розпарені суничні листки. Після того, як зійдуть струпи, на їх місця прикладати примочки: 1,5 стакана подрібненої суміші (коріння (Radix Bardanae) лопуха, пелюстки (Flores Posae) троянди, квіткові кошики (Flores Calendulae) нагідок лікарських, кора (Cortex Quercus) дуба, молоде листя полину однорічного - 2:2:2:1:1:1) залити 1л кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 30 хв., настояти при кімн. t° 10 хв., процідити, злити у темну пляшку. Примочки робити кілька разів на добу. Примітка: троянду білу кидати в киплячу воду перед зняттям з вогню, не допускаючи її кипіння.

• (дуб звичайний, сосна звичайна) Загальне правило при мокнучій екземі - уникати мочити її. Але ванни з відваром з дубової або соснової кори часто виліковують мокнучу екзему.

• (дуб звичайний) 1 ст. л. кори залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, настояти протягом 12 год. у духовці, нагрівати на киплячій водяній бані 15 хв., настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити охолодженим по 100 мл.

• (дуб звичайний) Подрібнити суху дубову кору, замочити її в 5 л холодної перекип'яченої води на 5 год., а потім прокип'ятити протягом 30 хв. Відвар процідити і додати до ванни. Для повної ванни (250 л) потрібно 1-3 кг кори, для половинної - 500 г, для сидячої або ножної - 250 г. Застосовувати при екземі заднього проходу.

• (жир гусячий, подорожник великий) Парити ноги в міцному відварі з свіжовикопаного подорожника з коренем. Як ранки полопаються, відразу ж намастити гусячим жиром. При екземі на ногах.

• (калина звичайна) Використовувати для змазування мезгу (кашкоподібна однорідна маса-паста), зняту з деревини і внутрішньої сторони весняної кори або розтовченої кори з молодих гілок.

• (калюжниця болотна*) 2-3 ст. л. сухої трави загорнути у марлю, занурити в окріп і прикладати до уражених ділянок тіла.

• (картопля) Накладати на шкіру пластинки свіжої картоплі.

• (квасоля звичайна ) 3 ст. л. стулок квасолі залити 500 мл кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 30 хв., настояти 10 хв., процідити. Вживати для обробки шкіри у вигляді примочок.

• (козлятник лікарський*) 1 ч. л. подрібненої трави залити 200 мл кип'яченої води кімн. t° і довести до кипіння. Настояти 10 хв. Норма вживання - 1/2 склянки за 15 хв. до їди.

• (крем дитячий, оцет столовий, смалець свинний, яйце куряче) Взяти 50 г оцтової есенції, свіже куряче яйце, 1 ст. л. свинячого несоленого смальцю. Яйце покласти у скляну банку, залити його есенцією і поставити в темне прохолодне місце на 24 год. Потім додати смальцю, розмішати усе до однорідної маси. Хворі місця помити, насухо витерти і змащувати маззю. Буде боляче, але витерпіти треба хоч І год., а далі змастити хворі місця дитячим кремом. Процедуру потрібно повторити декілька разів.

• (кропива біла*) 2 ст. л. квітів залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 45 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 70 мл як чай.

• (кропива дводомна*) 2 ст. л. сухих листків з верхівками квітучих стебел залити 500 мл кип'ятку, укутати і настояти 30 хв. Пити по 50 мл 6-7 разів протягом дня.

• (кукурудза звичайна) Розрізані надвоє зернівки кукурудзи покласти на чисту сковороду і розчавити розжареним залізним предметом. Отриманою темно-коричневою смолоподібною рідиною мастити уражені ділянки.

• (кульбаба лікарська, мед весняний, сироватка) Із борошна з трави (Herba Тагахасі) кульбаби, змішаного з медом (порівну), готувати мазь, яку застосовувати для змащення уражених місць. Мазь змивати теплою сироваткою з молока.

• (кульбаба лікарська, мед весняний) Застосовувати для натирань суміш тертих коренів (Radix Тагахасі) кульбаби з медом - порівну.

• (лимон*) У перший день випити сік з 5 лимонів за декілька прийомів, на другий - з 10, і так дійти до 25, щодня додаючи по 5 лимонів. Потім повернутися назад тим же порядком і дійти до 5. Пити сік краще всього через соломину, щоб не псувати зубну емаль, після вживання полоскати рот. Від лимонів іноді проходить найстійкіша екзема.

• (ліщина звичайна*) Зрізати стовбур лісової

ліщини, очистити його від кори, потім дрібно порізати на тонку стружку, 3 дні сушити. Потім взяти металеву посудину з 2 половинок, в одну половинку скласти цю стружку і перекласти металевою сіткою, щільно закрити. 1/2 цієї судини закопати в землю, а 1/2 обкласти дровами, тримати на вогні 30 хв. Ця суха перегонка дерева дасть сік у вигляді пива. Цей сік і є ліками, якими потрібно змащувати хворі місця.

• (ломиніс прямий**) Потовчене свіже листя змішати з олією, настояти 8 год. Для змащення уражених ділянок тіла.

• (лопух справжній, мед весняний) Пити до їди 70-100 мл соку, віджатого зі свіжого молодого листя (Folia Arctii Iappae) лопуха, з медом 10:1.

• (лопух справжній, оман високий) Вживати відвар з подрібненої суміші коренів лопуха й кореневищ оману (порівну) і змащувати тіло маззю. Застосовувати ванни й зігрівальні компреси не лише на окремі частини тіла, але й на тулуб.

• (лопух справжній) 5-6 ст. л. подрібненого кореня (Radix Bardanae) лопуха нагрівати на киплячій водяній бані у 4 літрах води 5-10 хв. Коли вивар охолодиться, у ньому змочити льняну тканину, складену удвоє-четверо, трохи віджати, щоб не стікала, і туго обвинути уражені місця. Зверху накласти целофан, потім суху тканину. Процедуру робити увечері та після неї лежати 1,5-2 год. Використовувати для лікування застарілої екземи.

• (льон звичайний, прополіс, сосна звичайна, тополя чорна) Хворі місця змащувати спиртовою витяжкою (настояти 10 днів) бруньок (Gemmae populi) тополі і прополісом уранці й увечері. Після змащування спиртовою настоянкою до уражених ділянок прикладати відвар із меленого насіння (Semen Lini) льону - 4 ст. л. насіння залити 0.5 л кип'ятку, варити, щоб вийшов слиз, процідити, рідину випити, а охолоджену масу покласти на хворі місця. Крім того, за день потрібно випити такий настій: 6 ст. л. свіжої хвої промити свіжою водою, залити склянкою кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 10 хв. (доповнити перевареною водою до повної склянки). При екземі гнійній.

• (льонок звичайний**) Подрібнені квітки покласти у розтоплене свиняче сало в пропорції 1:2, настояти 12 год., розмішати, час від часу підігріваючи сильніше, процідити, злити у банку, обв'язати папером. Застосовувати зовнішньо.

• (масло вершкове, нетреба звичайна**) Познімавши колючки, розтерти рослину з коров'ячим маслом або несоленим свинячим салом і змащувати цією маззю уражені місця.

• (масло вершкове, осика*) Бруньки осики (висушені й ретельно розтерті) змішати з вершковим маслом в рівних пропорціях. Використовувати як мазь.

• (масло вершкове, оцтова есенція, яйце куряче) Тільки знесене, ще тепле яйце залити 200 мл оцтової есенції, тримати при кімн. t° до повного розчинення, помішуючи час від часу. До суміші додати 100 г розтопленого вершкового масла, все разом підігріти (не до кипіння) і ще раз перемішати. Злити у посудину з темного скла, зберігати в холодильнику. Маззю змащувати хворі місця.

• (масло вершкове, стоголовник посівний*) Прикладати у вигляді мазі подрібнену траву в суміші зі свіжим вершковим маслом.

• (масло вершкове) Лікування екземи слід починати з обережного відділення шкірок із хворих місць за допомогою свіжого несолоного масла.

• (мед весняний, сироватка, цибуля городня) Сік цибулі та мед травневий у рівних вагових частинах перемішати. Натерти на ніч те місце на тілі, де екзема. Вранці змити теплою сироваткою.

• (меліса лікарська) 1 ст. л. подрібненого листя рослини залити 300 мл теплої води кімн. t°, настояти протягом 12 год. у духовці, нагрівати на киплячій водяній бані І5хв., настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 50 мл за 15 хв. до їди.

• (мильнянка лікарська*) 1 ч. л. подрібненого кореня залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані протягом 15 хв., настояти при кімн. t° 45 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 300- 400 мл протягом дня для поліпшення обміну й очищення крові.

• (молоко коров'яче, овес посівний) 2 ст. л. неподрібнених зерен вівса промити, залити 5-6 склянками кип'яченого молока і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 2 год., настояти 30 хв., процідити, віджати. Пити по 70 мл за 20 хв. до їди протягом 2 місяців, зробити місяць перерви і продовжувати (кілька курсів).

• (нагідки лікарські, хвощ польовий) 1 ст. л. квітів нагідок і трави (Herbi^ Equiseti) хвоща польового (у рівних частинах) залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані протягом 15 хв., настояти при кімн. t° 45 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 2-3 склянки протягом дня малими ковтками.

• (нетреба звичайна**) 1 ст. л. подрібнених листків рослини залити 200 мл прохолодної кип'яченої води, нагрівати на киплячій водяній бані 30 хв., настояти при кімн. t° 10 хв., процідити. Віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою до вказаного в рецепті об'єму. Пити до 400 мл протягом дня, розділивши на 4 прийоми і запиваючи щоразу теплою водою, як протисвербіжний засіб.

• (нетреба звичайна**) Натирати уражені місця сирим листям або відваром і пити по 2-10 крапель соку дітям, 15-20 крапель дорослим при екземі від дії алергена.

• (ожина сиза*) 5 ст. л. подрібнених листків залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 30 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. У відварі змочити льняну тканину і прикладати до уражених місць. Одночасно пити як чай настій трави (Herba Bidentis tripartiti) череди (1 ст. л. трави залити 200 мл кип'ятку в термосі, настояти 1 год., процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Настій у термосі зберігати не більше доби).

• (олеандр звичайний*) 1 ч. л. листя залити 500 мл кип'ятку, укутати і настояти 1 год., процідити. Для примочок і компресів при мокнучій екземі.

• (оцет столовий, ячмінь звичайний) Злегка розтовкти і змішати з оцтом ячмінну муку. Отриманою маззю змащувати уражені місця при екземі мокнучій.

• (оцет столовий) Після купання змазати хворі місця сумішшю з рівних частин соняшникової олії та оцту.

• (очерет звичайний) Спалити сухі колоски очерету і попелом посипати рани. Зверху накласти бинт. Уражене місце оглянути через тиждень. При екземі мокрій.

• (паслін солодко-гіркий*, чистотіч звичайний**, яйце куряче) Склянку соку трави (Herba Chelidonii) чистотілу звичайного розмішати з білком курячого яйця, додати 2 ст. л. соку з ягід пасльону. Використовувати як примочки при екземі сухій.

• (паслін солодко-гіркий*) 1 ч. л. подрібненої трави залити 100 мл кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 30 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Використовувати для примочок при свербінні. Одночасно вживати внутрішньо на кінчику ножа (0,1 г) подрібнену на порошок траву протягом тижня.

• (паслін солодко-гіркий*) 3 г пагонів залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 15 хв., настояти при кімн. t° 45 хв., процідити. Віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 50 мл 3 рази на день після їди, підсолоджуючи цукром або медом. Настойка пагонів - у співвідношенні 1:10, по 10 крапель 2-3 рази на день. 10г пагонів залити 100 мл кип'ятку, укутати і настояти 6 год., процідити, додати 10 г цукру. Пити по 50 мл 2 рази на день. 1 ч. л. подрібнених на порошок пагонів залити 500 мл кип'ятку, укутати і настояти 1 год., процідити. Віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 30 мл 3 рази на день до їди при хронічній екземі.

• (перестріч гайовий**) 3 ст. л. трави залити 1 л кип'ятку, укутати і настояти 2 год., процідити. Для обмивань і місцевих ран.

• (перстач прямостоячий) 3 ст. л. подрібненого кореневища залити 1 л кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 5 хв., настояти при кімн. t° 10 хв. Використовувати для примочок.

• (перстач прямостоячий) Для примочок, компресів і розтирань при екземі мокнучій застосовувати мазь з порошку кореневищ.

• (петрушка кучерява*) Зрошувати тіло в лазні протягом 7 днів соком петрушки.

• (пирій повзучий) 2 ст. л. подрібнених кореневищ залити 500 мл кип'ятку, нагрівати на киплячій водяній бані 30 хв., процідити. Віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 70 мл 4 рази на день до їди. Для посилення терапевтичного ефекту при хронічній екземі заразом 1-2 рази на тиждень приймати ванни з відвару кореневищ (50 г сировини на 5-10 л води).

• (підмаренник справжній*) 1 ст. л. подрібненої трави рослини залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, настояти протягом 12 год. у духовці, нагрівати на киплячій водяній бані 15 хв., настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 70 мл за 15 хв. до їди.

• (підмаренник справжній*) Пити по 3-4 чарки (40 мл) протягом дня за 2-3 прийоми соку, віджатого із свіжої рослини. Взимку - напар з порізаної трави рослини (6 ст. л. залити 1 л кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 30 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму) - пити по 100 мл за 15 хв. до їди.

• (підмаренник справжній) 2 ст. л. трави залити 400 мл кип'ятку, укутати і настояти 1 год., процідити. Віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 70 мл 4 рази на день до їди; сік із свіжої трави по 2 ч. л. З рази на день.

• (плаун баранець*) 2 ст. л. трави залити 500 мл кип'ятку в термосі, настояти 1 год., процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Настій у термосі зберігати не більше доби. Використовувати зовнішньо для примочок.

• (плаун баранець*) При гострих і мокнучих екземах використовувати у вигляді присипок у чистому вигляді або в суміші (порівну) з крохмалем спори рослини.

• (ромашка лікарська*, сіль кухонна) 4 ст. л. сушених квіткових кошиків і 50-60 г кухонної солі залити 1л води. Суміш кип'ятити 10 хв. Відвар додавати у ванни.

• (ромашка лікарська*) Для змочування простирадл при обгортанні при екземі мокнучій застосовувати настій сушених квіткових кошиків (Flores Chamomillae) ромашки - 0,5-1 кг (для загальної ванни). Квіткові кошики залити 5 л киплячої води, настояти протягом 30 хв. Процідити і додати у ванну. Для місцевих ванн кількість ромашки повинна бути відповідно зменшена. Можна також використовувати готовий ромашковий екстракт.

• (рута садова*, хна) Змазати в лазні тіло сумішшю соку з трави рути і хни - порівну.

• (сало борсуче, сало гусяче, ялина європейська) Мазь: ялицева олія - 30%, гусяче, борсуче сало або несолоний внутрішній жир - 70%, ретельно розмішати і накласти на хворе місце (зверху накласти компресний папір) при екземі мокнучій. Курс лікування 12-24 дні.

• (сіль кухонна) Раз на тиждень вимити голову водою і натирати її 5-10 хв. кухонною сіллю при сухій екземі голови.

• (смалець свинячий, чистотіл звичайний**) Застосовувати мазь із соку трави (Herba Chelidonii) чистотілу звичайного і смальцю (вазеліну) у співвідношенні 1:4. Уражені ділянки шкіри змащувати тривалий час.

• (сметана) Тримати руки в дуже гарячій воді 15 хв., потім змастити сметаною. Робити це на ніч протягом декількох днів, поки екзема не зникне. Застосовувати при екземі від дії фруктових алергенів (мандарин, апельсин і т. д.).

• (сода харчова) Щодня робити ванни для рук, розчиняючи у воді 1 ч. л. харчової соди. Ванна повинна тривати 15-20 хв., після чого на 10 хв. руки слід занурити в злегка підігріту оливкову олію. Застосовувати при екземі від роботи з пральними порошками.

• (соняшник однорічний) 1 ст. л. квітів залити 200 мл кип'ятку, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 45 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Використовувати у вигляді примочок.

• (соняшник однорічний) Взяти 2 однакові глиняні глечики. В один із них насипати насіння соняшника. Порожній закопати у землю, а глечик з насінням обв'язати льняною тканиною, перевернути його денцем догори і покласти над першим глечиком. Все обкласти соломою і підпалити її. Через льняне полотно в нижній глечик стікає догтьовидна рідина. Нею змащувати уражені місця.

• (софора японська, спирт аптечний) 4 ст. л. квіток настояти 7 днів на 100 мл 70% етилового спирту. Використовувати у формі зрошень, промивань, змазувань, накладання тампонів (2 рази протягом дня).

• (суниці лісові) 2 ч. л. листків залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 45 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Випити 400 мл протягом дня ковтками для очищення крові.

• (суниці лісові) Пити по 4-6 ст. л. протягом дня свіжого соку з плодів суниць.

• (фіалка триколірна*) 1 ст. л. подрібненої рослини залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 30 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 70 мл за 15 хв. до їди. Надмірне вживання може спричинити пронос, нудоту та блювання.

• (хамеріон вузьколистий) 2 ст. л. подрібненої трави залити 500 мл кип'ятку в термосі, настояти 1 год., процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Настій у термосі зберігати не більше доби. Випити все протягом дня чи доби за 4-5 прийомів і робити примочки на уражені місця.

• (хвилівник звичайний*) 1 ч. л. коріння залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 30 хв.. процідити. Для компресів та обмивань.

• (хвилівник звичайний ) 1 ч. л. подрібненого кореня залити 300 мл кип'яченої води кімн. t°, накрити кришкою і нагрівати на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Зняту з бані витяжку настояти при кімн. t° 45 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 50 мл за 15 хв. до їди.

• (хвощ польовий) 1 ст. л. трави залити 200 мл кип'ятку в термосі, настояти 1 год., процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Настій у термосі зберігати не більше доби. Використовувати для примочок.

• (хміль звичайний**) 1/4 стакана розтертих жіночих суцвіть-"шишок" (Strobuli Humuli lupuli) хмелю світло-зеленого кольору залити 200 мл кип'ятку, укутати і настояти 30 хв. Пити по 50 мл до їди при екземі від дії алергена.

• (хна) 2 ч. л. сухого листя хни настояти 1 год. в 200 мл кип'ятку, процідити. Застосовувати для обмивань. •

• (цикорій дикий) При лікуванні екземи з метою видалення струпа й очищення ураженого екземою тіла застосовувати зовнішньо відвар трави цикорію: намочувати у відварі льняні ганчірочки і обкладати ними екземні місця доти, поки на поверхні не залишиться від струпа чисте червоне місце (без епідермісу) і без явищ запалення. У відвар цикорію, поки він гарячий, покласти пелюстки (Flores Posae) троянди і траву (Herba Equiseti) хвоща польового. Коли він остигне, процідити і злити в пляшку.

• (череда трироздільна) 1 ст. л. подрібненої трави рослини залити 200 мл кип'яченої води кімн. t°, настояти протягом 12 год. у духовці, нагрівати на киплячій водяній бані 15 хв., настояти при кімн. t° 10 хв. Процідити через марлю, віджати залишки рослинного матеріалу і долити кип'яченою водою кімн. t° до вказаного в рецепті об'єму. Пити по 70 мл за 15 хв. до їди.

• (чорниця звичайна) Густо зварене (варити недовго) свіже листя (Folia Vaccinii myrtilli) чорниці звичайної нанести товстим шаром на уражені екземою місця тіла, обкласти марлею і обв'язати. Обклади змінювати щодня, а присохлу марлю відмочувати теплою чистою сироваткою від кислого молока.

• (шавлія лікарська*) Застосовувати для загальних і місцевих ванн при екземі заднього проходу, а також для компресів настій із заготовленого в період бутонізації листя (Folia salviae officinalis) шавлії. Для загальної ванни: 250 г листя шавлії залити 5 л кип'ятку, укутати і настояти 30 хв. Процідити і додати у ванну.

• (щавель кінський) Застосовувати зовнішньо при екземі мокнучій відвар коренів кінського щавлю: 300 г подрібненого кореня на 3 л кип'яченої води кімн. t°, нагрівати на киплячій водяній бані 20 хв., помішуючи.

• (яйце куряче) Декілька яєць зварити накру- то, вийняти жовток. Надівши жовток на спицю або вилку, тримати над вогнем свічки. Підігрітий жовток буде давати краплі соку, який треба збирати в посудину. Як тільки крапля на жовтку збільшиться, треба поставити посудину, щоб крапля туди впала. Кількість яєць брати залежно від величини площі ураженої шкіри. Цим соком густо намазувати марлю і накладати її на хворе місце. Змінювати раз протягом дня, а краще раз на 2 дні. Краще не зав'язувати, але якщо треба працювати, можна зав'язати, підклавши восковий папір, щоб пов'язка не вбирала ліки. Лікування продовжувати до повного одужання.

• (яловець звичайний*) Відварити в 1 л кип'яченої води 100 г ягід ялівцю. Відвар додати у ванну, яку приймати по 1-2 рази на тиждень.

• (ясенець білий) 1 ч. л. трави залити 200 мл кип'ятку, укутати і настояти до охолодження, процідити. Для компресів та примочок на уражені місця.

 

* – рослина має побічні дії або протипоказання ** – рослина отруйна

http://fitoapteka.org/recipe-e/1653-ekzema

Экзема (др.-греч. ἔκζεμα — высыпание на коже, от ἐκζέω — вскипаю) — острое или хроническое незаразное воспалительное заболевание кожи, имеющее аллергическую природу, характеризующееся разнообразной сыпью, чувством жжения, зудом и склонностью к рецидивам.

Экзема — хроническое, рецидивирующее заболевание с островоспа­лительными симптомами, обусловленными серозным воспалением эпи­дермиса и дермы. Название данного дерматоза происходит от ἐκζέω — «вскипаю», и этим словом объясняется характерное свойство экзематозных пузырьков быстро вскрываться, напо­добие пузырьков кипящей воды.

Термин «экзема» применяли давно (за два века до нашей эры), но для обозначения различных остро возникающих дерматозов. Лишь в первой половине XIX века Уиллен (1808), Бейтмен (1813) Рейс (1823) и другие ученые выделили экзему в отдельную нозологическую форму.

Причины экземы

Возникновению экземы способствуют разнообразные внешние (механические, химические, термические и др.) и внутренние (заболевания печени, почек, желудочно-кишечного тракта, эндокринной, нервной систем и др.) факторы. По этиологии (то есть в зависимости от причины), локализации (расположению) и характеру кожных проявлений различают несколько форм экземы.

На разных этапах развития учения об экзе­ме главенствующее значение в этимологии и патогенезе заболевания придавали нервной системе, эндокринно-метаболическим нарушениям, инфекционно-аллергическим факторам, генетической отягощенности и им­мунной недостаточности. Поскольку решающее значение тех или иных эндогенных и экзогенных влияний остается спорным, а чаще они выступают в сложных взаимоотношениях, принято считать экзему полиэтио­логическим заболеванием. В настоящее время аллергические процессы трактуются как патологическая иммунная реакция, сопровождающаяся повреждением и воспалением тканей организма, поэтому в патогенезе экзематозного процесса основное значение уделяют различным иммун­ным сдвигам. Установлено, что у больных экземой выражена дисгаммаглобулинемия (избыток IgG, IgE и дефицит IgM), уменьшено число функционально активных Т-лимфоцитов, снижено общее число Т-клеток, изменено соотношение хелперных и супрессорных субпопуляций, в свя­зи с чем количество В-лимфоцитов увеличено. Наиболее выраженная иммунопатология была выявлена у больных, носителей изоантигенов А, М, N и резуса D+. Слабость иммунитета при наличии инфекционных антигенных раздражителей проявляется персистенцией микробных и бакте­риальных антигенов с формированием хронического рецидивирующего воспаления в эпидермисе и дерме. При этом возникают патологические циркулирующие иммунные комплексы, повреждающие собственные мик­роструктуры с образованием серии аутоантигенов, инициирующих фор­мирование аутоагрессивных антител. Вместе с тем длительное время су­ществует понимание экземы как нейрогенного заболевания. Наиболее убедительным фактором, свидетельствующим о роли нервной системы в патогенезе экземы, является возможность её возникновения вслед­ствие повреждения периферических нервов. Примером является так на­зываемая посттравматическая экзема, возникающая вокруг раневой по­верхности. В свете современных представлений о взаимосвязи иммун­ной системы с функциональным состоянием ЦНС, вегетососудистых процессов следует признать, что патогенетический процесс формирова­ния экземы включает комплекс не конкурирующих, а дополняющих друг друга нейроиммуновегетодистонических, инфекционно-аллергических и метаболических механизмов.

Формирование экземы на основе генетической предрасположеннос­ти, зависящей от присутствия в хромосомах гена иммунного ответа, со­здает предпосылки для наследования её в последующих поколениях. При этом имеет место полигенное мультифакториальное наследование с выраженной экспрессивностью и пенетрантностью генов.

Клинические и патогенетические особенности экземы послужили ос­нованием для классификации экземы в клинических вариантах. Различа­ют истинную, себорейную, дисгидротическую, микробную, профессио­нальную и тилотическую (роговую, мозолевидную) разновидности экземы