39.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.

Інформаційний простір - базове поняття теорії комунікації. При Цьому важливо виходити з того, що інформаційний простір не тотожний системі ЗМІ або системі масової комунікації на певному геополітичному просторі. ПІД національним інформаційним простором слід розуміти насамперед структурність і протяжність інформаційного зв'язку суспільства: матеріальні (технологічні) можливості отримання, збереження і розповсюдження інформації на території країни і за її межами за допомогою всіх діючих компонентів національної (загальнодержавної) системи інформації та зв'язку, діяльність котрої має гарантоване правове забезпечення.

З багатьох причин проблеми масових інформаційних процесів, комунікаційної політики і практики, неможливо розглядати ізольовано від проблем становлення і розвитку нової державності, міждержавних і міжнаціональних відносин. Тому гостро постало питання про користування правами на інформацію і інформування. Ці права пов'язані і з суверенністю держави, і з можливостями нації, народу висловлювати свою суверенну волю, бути активним учасником суспільних процесів. Право на комунікацію у відповідності з міжнародними нормами - невід'ємне право індивідів і народів, фундаментальний спосіб демократизації суспільства. Це право виходить за рамки свободи совісті, свободи висловлювань і друку. Воно має більш могутній соціальний контекст. Отже, нове освоєння інформаційного простору знаходиться у лінійній залежності від переосмислення як концепції розвитку, так і характеру і функцій сучасної національної системи масової інформації та зв'язку. Для оцінки перспектив, напевно, саме важливе - це вірно оцінити національні (тобто в даному випадку, державні) ЗМІ, їхні ресурси і потенціал. З такою оцінкою тісно пов'язане питання про економічну свободу того чи іншого засобу масової інформації, з котрою конфронтує неза­лежність преси (фактично остання відсутня, якщо ЗМІ поставлені у відповідні економічні, а то й кримінально-мафіозні умови і обставини).

Проблема прав, свобод та відповідальності ЗМІ в демократичному суспільстві - одна з наріжних. На думку М. Смарта (Великобританія), владні структури мають дотримуватися певних стандартів в процесі розвитку і захисту національного інформаційного простору: 1) гарантувати право доступу мас-медіа до джерел інформації, підтримувати їх публічний авторитет і робити це на справедливій і неупередженій основі; 2) страхувати журналістську професію від джерел загрози, забезпечувати журналістам доступ до джерел конфліктів, екстремальних ситуацій і водночас виховувати повагу до самого поняття "видавнича незалежність"; 3) сприяти плюралізму мас-медіа; 4) забезпечувати дійсними інституціями незалежний публічний сервіс мас-медіа.

Метою формування і розвитку єдиного інформаційного простору України є:

- забезпечення прав громадян на інформацію;

- підтримка необхідного для сталого розвитку суспільства рівня інформаційного потенціалу;

- забезпечення узгодженості рішень органів державної влади; підвищення рівня правосвідомості громадян;

- забезпечення контролю з боку громадян за діяльністю органів

Державної влади;

- підвищення ділової і суспільної активності громадян;

- інтеграція у світовий інформаційний простір.

Основна спрямованість концепції України з інформатизації - розвиток регіональних інформаційних ресурсів і систем, подолання

"інформаційного монополізму управлінських і комерційних структур у відкритих інформаційних системах", перерозподіл відповідальності в інформаційній сфері між державою і ринком у бік ринкових відносин, введення інформації в товарний обіг, розширення сфери платних інформаційних послуг.

1.Основна мета напрями та принципи інф.безпеки

Основною метою реалізації доктрини є виконання двоєдиного завдання державної політики в інф.сфері.створення розвиненого інф.простору і захист національного інф.суверенітету. Для цього необхідна всебічна держ.підтримка нац..виробника інф.продукту та телекомунікаційного обладнання, нац..операторів телекомунікації, зокрема створення нормативно-правових, фінансових, фіскальних та ін..передумов, необхідних для успішної конкуренції на світових та нац..ринках надання інф.та телекомунікаційних послуг.

2.Інформаційна безпека в системі забезпечення нац..безпеки України.

2.1. Життєво важливі інтереси в інформаційній сфері:

А) особи:

- забезпечення конституційних прав і свобод людини на збирання, зберігання, використання і поширення інф.

- недопущення несанкціонованого втручання у зміст, процеси створення, передачі, обробки та коритування персональною інф.

- захищеність від деструктивних інформаційно-психологічних впливів;

Б) суспільства:

- збереження і примноження духовних, культурних і моральних цінностей укр..народу.

- забезпечення суспільно-політичної стабільності, соціального миру, міжетнічної та міжконфесійної злагоди

Фомування і розвиток демократичних інститутів громадянського суспільства;

В) держави:

- недопущення інф.залежності та блокади України, інф.експансії з боку ін..держав та міжнародних структур.

- ефективне функціонування механізму взаємодії органів держ.влади та інститутів громадянського суспільства при виробленні, реалізації та коригуванні держ.політики в інф.сфері.

- побудова та розвиток інф.суспільства як необхідної передумови конкурентоспроможності України в суч.світі.

- забезпечення економ.та наук-технологічного розвитку України.

- формування позитивного іміджу України;

- інтеграція України в світовий інф.простір.