7.3. Інтуїтивна культура юриста

Інтуїтивна культура юриста — це ступінь цілісного підсвідомого сприйняття проблем правового явища на основі морально-правової культури і духовно-синергетичне бачення результату без дискурсивного виведення й доведення з метою формування внутрішнього переконання.

Компоненти:інтелектуальна культура, духовна культура, моральна культура, правова культура, синергетика права, культура підсвідомості.

Функції:формування інтелектуальної культури юриста, заперечення раціоналістичним підходам у вирішенні правових завдань, недопущення схематичного і стереотипного пізнання правового явища, вироблення умов для пристосування правових проблем до сенсу людського життя, заперечення методологічного сприйняття природного права, формування природно усвідомленого правового інституту, надання можливості якісному сприйняттю духу права.

Довідка:інтуїція — це: 1) здатність людини зразу, без тривалої підготовки і довгих логічних розмірковувань знаходити правильне рішення достатньо складних завдань, добре орієнтуватися в оточуючому світі і вчиняти правильні дії в різноманітних, достатньо складних життєвих ситуаціях; 2) метод пізнання людиною дійсності, яка має безпосереднє бачення потрібного рішення, що супроводжується почуттям внутрішньої впевненості в тому, що це рішення правильне.

Звідси:людина, яка користується інтуїцією, як правило, не усвідомлює кроків, які призводять її до потрібного рішення, не в стані логічно обґрунтувати чи довести правильність знайденого рішення, будучи, однак впевненим в тому, що воно правильне.

Примітка:інтуїція є підсвідомим інстинктом, в якому знаходиться першоджерело творчості. В інтуїції є прихована в глибинах підсвідомості першопричина активності, єдино вірогідний та достовірний засіб пізнання. Творча інтуїція залежить від накопичених життєвих вражень, о обсягу творчо опрацьованого матеріалу, здобутків культури, в царизмі якої здійснюється ця творчість.

Нюанс:інтуїція контролюється інтелектом при умові, якщо він творчий, здібний, володіє внутрішнім баченням суті справи. Такий інтелект у свою чергу не повинен заважати інтуїції, що дає підстави вважати інтуїцію як інтелектуальну симпатію.

Розділ 8. Аспекти психолого-правового почуття юриста 8.1.Психологічна культура юриста

Психологічна культура працівника міліції – це рівень володіння психологічними знаннями, навичками і прийомами, в тому числі автотренінгу та саморегуляції, а також розвитку власної волі та професійно-психологічних якостей.

Принципи: родова комплексність (принципи інших культур психологічного напрямку); професійна необхідність (застереження від зловживань психологічними прийомами у службовій діяльності).

Функції: своєчасне вироблення психічної адаптації (до різних несподіванок), формування професійно-правового характеру у юриста.

Довідка:1) предмет дослідження психології становлять психічні процеси-відчуття, сприймання, мислення, почуття, прагнення тощо. Вони у кожній професії мають свої особливості, що спричиняється до поділу психології на відповідні види; 2) особливості видів психологічної культури за темпераментом особистості, який характеризує його відносно стабільно з погляду динамічності: психологічна культура сангвініка, холерика, флегматика, меланхоліка; 3) психологічна культура за знаком Зодіаку.

Звідси:механізм дії психологічної культури юриста (важелі, за допомог яких психологічна культура втілюється у його практичну діяльність) — це мислення і мова, які призводять до дії.

Примітка:рівнева структура свідомості: несвідоме, передсвідоме, свідоме, підсвідоме, надсвідоме.

Нюанс:на людину найкраще впливати через дух і душу. Добитися попадання цього впливу у підсвідому зону.