- •Юридична деонтологія
- •1. Тематичний план і програм вивчення курсу “Юридична деонтологія”
- •Загальна частина Тема 1. Методологія юридичної деонтології
- •Тема 2. Предмет юридичної деонтології
- •Тема 3. Принципи, функції та компоненти юридичної деонтології
- •Тема 4. Співвідношення юридичної деонтології з професійною культурою та правничою етикою
- •Тема 5. Деонтологічна правосвідомість та обов'язки юриста
- •Особлива частина Тема 6. Аспекти духовно-національного почуття юриста
- •Тема 7. Аспекти морально-правового почуття юриста
- •Тема 8.Аспекти психолого-естетичного почуття юриста
- •Тема 9. Аспекти професійного почуття юриста
- •1. Основні нормативно-правові акти
- •Іі. Основна навчально-методична література
- •А. Лекційний курс
- •Загальна частина розділ і. Методологія юридичної деонтології
- •1.1. Культура особи
- •1.2. Правова соціалізація
- •1.3. Культурологія права
- •2.1. Поняття юридичної деонтології
- •2.2. Історія виникнення юридичної деонтології
- •2.3. Зміст юридичної деонтології
- •Розділ 3. Принципи, функції та компоненти юридичної деонтології
- •3.1. Принципи юридичної деонтології
- •3.2. Функції юридичної деонтології
- •3.3. Компоненти юридичної деонтології
- •4.1. Поняття професійної культури юриста
- •4.2. Поняття правничої етики
- •4. 3. Поняття природного права
- •Розділ 5. Деонтологічна правосвідомість та обов'язки юриста
- •5.1. Поняття деонтологічної правосвідомості юриста
- •5.2. Службовий обов’язок окремих юридичних спеціальностей
- •5.3. Обов’язок юриста в організації самозахисту населення від злочинних посягань
- •Особлива частина Розділ 6. Аспекти духовно-національного почуття юриста
- •6.1. Духовна культура юриста
- •6.2. Кармічна культура юриста
- •6.3. Національна культура юриста
- •6.4. Політична культура юриста
- •6.5. Філософська культура юриста
- •6.6. Наукова культура юриста
- •Розділ 7. Аспекти морально-правового почуття юриста
- •7.1. Моральна культура юриста
- •7.2. Правова культура юриста
- •7.3. Інтуїтивна культура юриста
- •Розділ 8. Аспекти психолого-правового почуття юриста 8.1.Психологічна культура юриста
- •8.2. Інтелектуальна культура юриста
- •8.3. Культура підсвідомості юриста
- •8.4. Емоційна культура юриста
- •8.5. Педагогічна культура юриста
- •Розділ 9. Аспекти професійного почуття юриста
- •9.1. Інформаційна культура юриста
- •9.2. Математична культура юриста
- •9.3. Економічна культура юриста
- •9.4. Акторська культура юриста
- •9.5. Зовнішня культура юриста
- •9.6. Вогнепальна культура окремих юристів
- •9.7. Фізична культура окремих юристів
- •Загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Онтологія та деонтологія юриста План
- •Тема 2. Духовно-національні виміри юридичної діяльності План
- •Тема 3. Морально-правові виміри юридичної діяльності План
- •Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
- •Тема 4. Психолого-естетичні виміри юридичної діяльності План
- •Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
- •Тема 5. Службово-функціональні виміри юридичної діяльності План
- •Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
- •Література до всіх тем
- •1. Перелік питань, винесених на самостійне опрацювання
- •1. Залікові питання з юридичної деонтології
- •2. Вимоги до елементів наукової діяльності
- •А. Лекційний курс
- •Особлива частина
- •Б. Семінарські заняття
6.3. Національна культура юриста
Національна культура — це уміння використовувати і впроваджувати культурно-правові здобутки та загальнолюдські цінності; усвідомлювати політичну мету нації, її ідеї в процесі сучасного державотворення.
Компоненти: мова — показник культури, історичних факт; мовлення (слово) — незавершеність, ділове професійне мовлення; мовленнєвий й режим та мовленнєвий етикет — орфографічні, стилістичні, фонетичні норми; національне мислення; національна безпека — ідеологічна боротьба; національний обов’язок — утвердження української мови.
Принципи:підкорення законам Всесвіту; утвердження й забезпечення вільного розвитку нації; охорона духовності людини — тонкі духовні структури; вірність своєму народові — але не прилипання до своєї нації, це абсолютизм.
Функції:юридичний захист інтересів своєї нації; подолання антинаціональної психології у громадян; якісне регулювання суспільних відносин; формування засобів державного управління; запобігання державному скептицизму.
Довідка:нація (від лат. — народ, плем’я) — це спільнота людей, об’єднаних низкою чинників серед яких найголовнішими є етнокультурні та політико-правові. Це історично стійка спільність людей, яка склалася на основі спільності мови, території, економічного життя, а також спільності національних форм матеріальної і духовної культури. Нація має також свій уряд (народ, організований в державу), а кордони більш-менш поважаються іншими націями.
Народ — це населення певної країни або історична спільність людей. Народ — пов’язана однаковим походженням і мовною культурна спільність людей, які є справжнім і єдиним носієм об’єктивного духу.
Етнос, етнічність — спільнота, в якій люди об’єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності — мови, звичаїв, міфів, епосу і т. д. Етнічні нації — особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль.
Звідси:національна культура — це сукупність притаманних представникам даної нації ціннісно насичених форм і виявів життя. Вона формується на основі культури одного або декількох етносів і передує етнічній культурі. Кожна нація має свою внутрішню філософію і свій світогляд, які й зумовлюють духовну програму народу. Тому у діяльності юриста мають поєднуватися цінності загальнолюдського й національного розвитку
Національна культура більшою мірою виявляє себе у формах духовного життя, оскільки цивілізаційні вияви існування соціуму, пов’язанні із діяльністю, спрямованою на програмування матеріальних благ, з техніко-технологічними процесами, набувають уніфікованого вигляду.
Примітка:існують такі ознаки нації: об’єктивні (ті, що піддаються спостереженню та опису — особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб’єктивні (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою незалежність до одного цілого, яке вони називають “нацією”).
Нюанс:кожна нація має свій характер як сукупність психологічно-ментальних та поведінкових ознак, особливостей, притаманних певній етнонаціональній спільноті.