Добавил:
kiopkiopkiop18@yandex.ru Вовсе не секретарь, но почту проверяю Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

4 курс / Акушерство и гинекология / Акушерська_патологія_Атлас_Запорожан_В_М_,_Міщенко_В_П_

.pdf
Скачиваний:
1
Добавлен:
23.03.2024
Размер:
18.11 Mб
Скачать

2. Патологія пологів

Рис. 2.2.50. Прорізування голівки плода. Захист про

Рис. 2.2.51. Виведення голівки плода. Захист промежи

межини

ни

Рис. 2.2.52. Виведення переднього (лівого) плічка при

Рис. 2.2.53. Дитина на животі матері («шкіра до шкі

другій позиції плода

ри»)

 

 

 

Таблиця 2.2.4

Диференційна діагностика головних передлежань

 

 

 

 

Показник

Вид

 

 

 

 

Передній

Задній

Сагітальний шов

У поперечному розмірі або

У поперечному або косому роз

 

 

ближче до косого

мірі

Провідна точка

Мале тім’ячко

Мале тім’ячко. У порожнині таза

 

 

 

— середина між великим і малим

 

 

 

тім’ячками

Точка фіксації (гіпомохлін)

Ділянка підпотиличної ямки

1. Границя волосяної частини лоба

 

 

 

2. Підпотилична ямка

Окружність

Circumferentia suboccipito

Circumferentia suboccipito frontalis

 

 

bregmatica

 

Діаметр

Малий косий (diameter suboccipi

Середній косий (diameter

 

 

to bregmatica)

suboccipito frontalis)

Довжина окружності, см

9,5–32

10–33

Конфігурація голівки

Невиразне черепицеподібне

Доліхоцефалічна з втисненням

 

 

зміщення кісток черепа

в ділянці великого тім’ячка

Пологова пухлина

Мале тім’ячко

Середина між великим і малим

 

 

 

тім’ячком

 

 

 

 

189

Акушерська патологія

Рис. 2.2.54. Новонароджена доношена дитина на тере

Рис. 2.2.55. Новонароджена недоношена дитина на те

зах

резах

Рис. 2.2.56. Накладання затискача на пуповину

Рис. 2.2.57. Обробка пупкового канатика спиртом

Рис. 2.2.58. Перерізання пуповини

Рис. 2.2.59. Взяття крові з пупкового канатика

190

2. Патологія пологів

Рис. 2.2.60. Клемування пуповини

Рис. 2.2.61. Накладання на пуповину шовкової лігату

 

ри

Рис. 2.2.62. Первинний туалет новонародженого. Об

Рис. 2.2.63. Санація верхніх дихальних шляхів. Від

робка шкіри м’якою марлевою серветкою

смоктування слизу одноразовим катетером

Рис. 2.2.64. Апарат вакуум

Рис. 2.2.65. Відсмоктування слизу із ротової порожнини новонародже

відсмоктувач

ного

191

Акушерська патологія

Рис. 2.2.66. Профілактика бленореї

Рис. 2.2.67. Новонароджена дитина на руках акушера гінеколога

Рис. 2.2.68. Вимірювання довжини немовляти санти

Рис. 2.2.69. Визначення цілості лівої ключиці

метровою стрічкою

 

Рис. 2.2.70. Визначення цілості правої і лівої ключиць

Рис. 2.2.71. Визначення рефлексів новонародженої ди

 

тини

192

2. Патологія пологів

Рис. 2.2.72. Огляд статевих органів і ануса новонаро

Рис. 2.2.73. Оцінка функціонального стану тазостегно

дженої дитини

вих суглобів

Рис. 2.2.74. Огляд ротової порожнини новонародженої

Рис. 2.2.75. Огляд шкіри спини новонародженої дити

дитини

ни

Рис. 2.2.76. Аускультація новонародженої дитини

Рис. 2.2.77. Маркування клейончастих браслеток

193

Рис. 2.2.78. Вимірювання окружності голівки санти метровою стрічкою

Рис. 2.2.79. Вимірювання окружності грудної клітки сантиметровою стрічкою

Рис. 2.2.80. Визначення групи крові новонародженої дитини

Акушерська патологія

Третя фаза характеризується народженням по слiду. У цій фазі жінці спорожнюють сечовий міхур катетером і беруть кров для визначення крововтра ти у пологах (рис. 2.2.81, 2.2.82).

Варіанти відокремлення плаценти

Варіант Дункана. Плацента виходить iз порож нини матки одним краєм. Оболонки зберiгають при родне розташування. Фiзiологiчна ретроплацентар на гематома утворюється ексцентрично i спорож нюється одночасно з видiленням послiду (рис. 2.2.83).

Варіант Шультце. Плацента опускається i вихо дить iз порожнини матки центральною частиною (вона нiби згорнута з усiх боків) з оболонками, які «закривають» материнську частину плаценти. Фi зiологiчна ретроплацентарна гематома утворюєть ся по центру плаценти i спорожнюється пiсля на родження оболонок (рис. 2.2.84–2.2.87).

Варіант Франца. Плацента одномоментно вiдок ремлюється всiєю своєю поверхнею.

Ознаки відокремлення плаценти

Ознака Шредера констатує змiну форми i висо ти стояння дна матки. Пiсля повного вiдокремлення плаценти вiд стiнок матки дно її пiдiймається вго ру приблизно на 10–12 см вище пупка i вiдхиляєть ся вiд середньої лiнiї вправо (рис. 2.2.88).

Ознака Альфельда — подовження зовнiшнього вiдрiзка пупкового канатика вiд рiвня статевої щi лини породiллi (рис. 2.2.89, 2.2.90).

Ознака Мікуліча — Радецького — позив до поту ги за наявностi послiду в пiхвi.

Ознака Клейна — пiсля штучних потуг зовнiш нiй (поза вульварним кiльцем) вiдрiзок пупкового канатика назад не втягується (рис. 2.2.91).

Ознака Кюстнера — Чукалова — пiд час натискан ня ребром руки на матку над лобковою дугою пупко вий канатик не втягується (рис. 2.2.92–2.2.94).

Ознака Довженка — пiд час глибокого вдиху i ви диху пупковий канатик не втягується.

Ознака Штрассмана — постукування по дну мат ки хвилеподiбно передається на пупковий канатик при невiдокремленiй плацентi (рис. 2.2.95).

Ознака Гогенбіхлера — пупковий канатик легко повертається навколо своєї осi внаслідок переповнен ня кров’ю пупкової вени.

Методи видiлення послiду

Найпростiший метод видiлення послiду, якщо плацента вiдокремилася, полягає в тому, щоб запро понувати породiллi добре потужитися.

Метод «двох долонь». Якщо попередній прийом неефективний, потрібно обидві долонi (palma ma nus) покласти горизонтально на передню черевну стiнку нижче пупка й утримувати їх у такому поло женнi без натискання (рис. 2.2.96); запропонувати породiллi добре потужитися. Пiдвищується внут рiшньочеревний тиск, посилюється здатність пря мих м’язiв живота до скорочень, що сприяє видi ленню послiду.

Метод Абуладзе. Технiка виконання: слід спо рожнити сечовий мiхур, захопити обома руками пе

194

2. Патологія пологів

Рис. 2.2.81. Виведення сечі катетером

Рис. 2.2.82. Визначення крововтрати в пологах

Рис. 2.2.83. Відокремлення плаценти за варіантом Дун

Рис. 2.2.84. Відокремлення плаценти за варіантом

кана

Шультце

Рис. 2.2.85. Народження посліду за варіантом Шульт

Рис. 2.2.86. Народження і приймання посліду

це

195

Акушерська патологія

а

б

в

Рис. 2.2.87. Етапи народження посліду (схема):

а — відшарування плаценти; б — народження плацен ти; в — народження оболонок

Рис. 2.2.88. Ознака відшарування плаценти Шредера

Рис. 2.2.89. Ознака Альфельда негативна

Рис. 2.2.90. Ознака Альфельда позитивна

Рис. 2.2.91. Ознака Клейна

196

2. Патологія пологів

Рис. 2.2.92. Ознака відшарування плаценти Кюстнера

Рис. 2.2.93. Ознака відшарування плаценти Кюстнера

— Чукалова негативна (схема)

— Чукалова позитивна (схема)

а

б

Рис. 2.2.94. Ознака відшарування плаценти Кюстнера — Чукалова: а — фото; б — схема

а

б

Рис. 2.2.95. Ознака відшарування плаценти Штрассмана: а — фото; б — плацента відокремилася

197

Акушерська патологія

Рис. 2.2.96. Метод виділення посліду “palma manus”

Рис. 2.2.97. Метод виділення посліду за Абуладзе

а

б

 

Рис. 2.2.98. Способи витискання посліду (схема):

Рис. 2.2.99. Народження плаценти за варіантом

а — за Гентером; б — за Креде — Лазаревичем

Шультце

Рис. 2.2.100. Народження і приймання посліду (схема)

Рис. 2.2.101. Виведення оболонок шляхом підняття

 

сідниць (метод Гентера)

198