Тема № 3: "Будова матеріальної частини артилерійського озброєння "

Заняття № 6: Ходова частина. Механізм підйому коліс. Нижній верстат із станинами Д-30. Домкрат Д30

Час: 4 години

Місце: клас Д-30

Метод: групове заняття з напіввзводом

Учбові питання:

1. Призначення, будова і дія ходової частини.

2. Призначення, будова і дія механізму підйому коліс.

3. Призначення, будова нижнього верстата зі станинами.

4. Призначення, будова і дія механічного домкрату.

5. Особливості конструкції гідравлічного домкрату.

Матеріальне забезпечення:

1. Учбова 122 мм гаубиця Д-30;

2. Плакати: ходова частина, нижній верстат, механізм підйому коліс Д-30;

3. Макет: механізм підйому коліс Д-30;

План проведення заняття:

Вступна частина - до 15 хв.

Основна частина - до 220 хв.

Заключна частина - до 5 хв.

Література

122 мм гаубиця Д-30. Технічний опис і інструкція з експлуатації, стор.4 - 10

Будова та експлуатація Д-30. Альбом малюнків стор. 6 – 8

Учбове питання №1: Призначення, будова і дія ходової частини

Рис. 1 Ходова частина

Ходова частина з підресорюванням торсіонного типу	служить для транспортування гаубиці за допомогою буксирування тягачами (ЗиЛ-131, МТЛ-Б)	Вісь ходу	труба, усередині якої в середній стовщеній частині є шліци для закріплення голівок торсіонних валиків. З правої сторони осі хода є зубчатий вінець, у зачеплення з який входить муфта механізму підйому коліс. На обох кінцях осі хода є шийка під латунні чопи і виступи для кріплення кривошипів
		Кривошип	складається з: корпуса, стакана, пустотілого пальця. У стакані є шліци для кріплення голівок торсінних валиків. До торців стаканів пригвинчені кришки для утримання торсіонів від осьового переміщення.
		Два важеля	Поруч із кривошипами на шлицях осі ходу установлені важелі з накладками. До важелів кріпляться верхній і нижній гумові буфера. Від осьового переміщення важелі утримуються рознімними чопами. Вісь ходу від осьового переміщення утримується зубчатим вінцем і рознімними чопами
		два торсіонних валіки	Підресорювання гаубиці здійснюється через торсіонні валики ходової частини. Для винятку поломки торсіонів при сильних поштовхах кут закручування їх обмежується важелями з гумовими буферами, установленими на шлицях осі ходу. У бойовому положенні колеса підняті, торсіони розвантажені від ваги гаубиці й у роботі не беруть участь
		колеса	При наїзді колеса на перешкоду торсіонні валики закручуються. Колеса для гаубиці Д-30 використані від вантажних автомобілів ЗИЛ-150 із шиною IК9; ЗИЛ-130 із пневматичною шиною 260-508 ДЕРЖСТАНДАРТ 5513-69. Шина перша складається з покришки і губчатої маси, що заповнює порожнину покришки, і пневматична шина - із покришки, камери з вентилем і обідною стрічкою. Тиск повітря в пневматичній шині 4,3+0,2 кгс/см2. Колесо надягається на палець кривошипа і кріпиться на ньому гайкою із шайбою.

Учбове питання №2: Призначення, будова і дія механізму підйому коліс

Механізм підйому коліс служить для підйому коліс у бойове положення і для повернення їх у похідне положення.

Для підйому коліс використовується енергія врівноважуючого механізму.

Механізм підйому коліс складається з:

1. Опорного важеля;

2. Муфти, рукоятки,

Рис. 2 Механізм підйому коліс

3. Лівого і правого кронштейну;

4. Штопора.

Опорний важіль складається з:

1. опорного важеля;

2. важеля з латунною сферою.

Тягою сполучені між собою опорний важіль і вісь ходу.

Муфта служить для жорсткого з'єднання осі ходу з верхнім стаканом у похідному положенні гаубиці і для закріплення осі ходу з піднятими колесами в бойовому положенні гаубиці,

На зовнішній поверхні муфти є кільцевий паз, у який входять повідці, приварені до вилки рукоятки.

Рукоятка складається з вилки, стрижня труб і ручки.

Стрижень і трубка сполучені між собою шарнірною віссю. Рукоятка кріпиться вилкою на кронштейнах осі ходу. Поворот осі ходу при підйомі коліс обмежується упором обмежувача в упор .

Для підйому коліс із похідного положення в бойове необхідно підняти гаубицю домкратом розвести підвісні стакани до упора в шини коліс, вийняти рукоятку механізму підйому коліс із лирки на щиті, виключити стопор і зрушити муфту зубчатого венця осі ходу, діючи на рукоятку, підняти колеса. При цьому зусилля на рукоятці значно зменшиться, так як вісь ходу додатково підвертається під дією врівноважуючого механізму.

Після підйому коліс муфту ввести в зачеплення з зубчатим вінцем осі ходу і застопорити її стопором після цього до кінця розвести станини й опустити гаубицю на грунт.

Опускання на грунт коліс відбуває в оберненому порядку.

Учбове питання №3: Призначення, будова нижнього верстата зі станинами

Нижній верстат є основою обертової частини гаубиці. До патрубка нижнього верстата приварена нерухома станина, дві інші станини кріпляться до нього шарнірно.

Нижній верстат складається з:

1. Верхньої частини;

2. Нижньої частини;

3. Зварених між собою черв'ячного венця і труби;

4. Втулки;

5. Гайки;

6. Двох стопорів із педалями.

У центральному патрубку нижньої частини нижнього верстата змонтований домкрат.

Гаубиця має три станини: нерухому і дві рухливі. У бойовому положенні рухливі станини розводяться під кутом 120° щодо нерухомої станини й у цьому положенні фіксуються стопорами з педалями.

У похідному положенні, рухливі станини зводяться до

Рис. 3 Нижній верстат зі станинами

нерухомої і кріпляться до неї стяжним пристроєм; нерухома станина з'єднується спеціальною рамкою зі стволом у його дулової частини.

Кожна станина складається з

1. Коробца, посиленого зсередини і зовні кутниками;

2. До хоботової частини приварено плато, яким станини опираються на грунт;

3. До передньої частини рухливих станин приварені шарнірні частини, які потрібні для з’єднання їх із нижнім станком.

Учбове питання №4 Призначення, будова і дія механічного домкрату

Домкрат служить для підняття гаубиці при перекладі її з похідного положення в бойове й навпаки. Домкрат гвинтовий, із кульковим заповненням. Домкрат розміщується в центральному отворі нижнього верстата.

Рис. 1 Механічний домкрат

Основні частини домкрата:

1. Піддон;

2. Два гвинти (довгий і короткий);

3. Дві конічні шестерні;

4. Мітка з зубчатим вінцем;

5. Упорний шарикопідшипник;

6. Два голчастих роликопідшипника;

7. Кришки;

8. Дві рукоятки, що укладаються;

9. Гальмо домкрата.

Піддон шарнірно сполучений віссю з великим гвинтом і може качатися на осі тільки в одній площині уздовж нерухомої станини. Довгий гвинт на зовнішній поверхні має одну нерухому канавку, по якій перекочуються кульки при роботі домкрата. Поверх на гвинт насаджений обмежувач.

Короткий гвинт на внутрішній поверхні має однозахідну канавку (біля двох витків), що обмежується обмежувачами. Початок і кінець канавки мають вивідні отвори на зовнішню поверхню гвинта. На зовнішній поверхні гвинта вивідні отвори сполучені канавкою. Канавки гвинта заповнюються кульками, що утворять безупинний ланцюжок. Від випадання з зовнішньої канавки кульки утримуються втулкою.

Мітка внутрішньої поверхні має дві гвинтові сферичні канавки , що роблять 3-4 обороти й обмеженні обмежувачами. Всередині мітки у верхньому зрізі встановлена втулка із двома гвинтовими гребенями.

У гвинтові канавки між великим і малим гвинтами і міткою поміщаються 126 кульок (відповідно 50 і 76 кульок).

Конічні шестерні входять у зачеплення з із зубцюватим віденцем мітки.

Ліва рукоятка сполучена з валом конічною шестернею й кріпиться до лівого патрубка нижнього верстата. Вал шестерні з'єднується із шарніром за допомогою осі. На шарнір ставиться труба, що у робочому положенні рухається до упора в бурт вала шестерні. У похідному положенні рукоятка укладається і закріплюється в бирці, привареної до нижнього верстата .

Права рукоятка кріпиться до правого патрубка нижнього верстата і зібрана з валом шестерні.