Bobina_Istor_Ukr_navch_progr
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національнийуніверситеткораблебудування імені адмірала Макарова
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Робоча навчальна програма
Рекомендовано Методичною радою НУК
Миколаїв 2008
УДК 892
Історія України: робоча навчальна програма / Укл. Бобіна О.В.,
Матвієнко Л.В., Федоренко М.О. – Миколаїв: НУК. – 2008. – 36 с.
Кафедрасоціально-гуманітарнихдисциплін
Робоча навчальна програма включає тематичний зміст лекцій, планисемінарськихзанять, списоклітератури, питаннямодульногоконтролю. Особлива увага приділяється завданням для самостійної і індивідуальноїроботистудентів. Методичнівказівкиорієнтуютьстудентіввпроцесі оволодіння навчальним матеріалом. Їх слід використовувати разом з рекомендованою навчальною літературою. Робоча навчальна програмапризначенадлясамостійноїііндивідуальноїпідготовкистудентівстаціонарноїформинавчання, технічноговищогонавчальногозакладу.
Рецензент к.ф.н., професор В.П. Кисляков
Згідно з наказом ректора НУК № 08 від 09.01.2008 "навчально-методичніпосіьники, методичнівказівки друкуються в авторській редакції" і відповідальність за їх редагування несе автор.
© Видавництво НУК, 2008
1. Загальні відомості
Історіяформуєособливеставленнялюдинидооточуючогосвіту. Вона допомагає особистості знайти і зрозуміти своє місце в суспільстві. Ще принаймідлядвох-трьохпоколіньмолодихукраїнцівісторіяїхньоїБать- ківщинибудеTerra incoqnita. Сучаснийетаппізнанняідослідженняісторії Українипозначенийформуваннямновихстереотипівіновихміфів. Молодь яка набуває вищу освіту і вищі знання повинна розуміти ці міфи і стереотипи, і пізнати історію без прикрас, в усій її величи і трагізмі. Особливаувагазвертаєтьсянаприщепленнямайбутнімспеціалістамнавичокнауковогоаналізу, якідопоможутьмолодіосмислитизакономірності історичногопроцесу.
Навчальнадисципліна"ІсторіяУкраїни" спрямовананапоглиблення теоретичнихзнаньзісторіїУкраїни. "ІсторіяУкраїни" читаєтьсянапершому курсі і є основою для опанування наступних навчальних курсів: "Філософія", "Політологія", "Соціологія", "Світоваівітчизнянакультура", "Релігієзнавство".
Основними формами вивчення дисципліни є лекції, семінарські заняття, індивідуальна робота, самостійна робота. Вивчення дисципліни передбачає поточний контроль у вигляді модульних контрольних. Формоюатестації по закінченню курсу є іспит.
Робоча навчальна програма має допомогти студенту в його самостійній роботі. Короткий зміст лекцій орієнтує студента в тому, що він повинен знати і на що звертається увага викладача на лекціях. Теми семінарських занять дають змогу уважно, ретельно і поглиблено опрацювати лекційний матеріал. Рекомендована до семінарських занять. Поданийсписоклітературинеобмежуєпізнавальногопошукустудента, дозволяє користуватися й іншими джерелами для підготовки до семінару, заліку, модульногоконтролю, екзамену.
3
Звичайно, робочанавчальнапрограманеєдогмоюівонаможеміститипевнізміни. Мизапрошуємостудентівдоактивноїпозиції– пропонуйтенові, цікавійактуальнітемидлялекцій, новіформиіметодинавчальноїдіяльності.
2. Мета і завдання дисципліни
Мета вивчення дисципліни "Історія України" – поглиблення знань з історії України в критично-аналітичному контексті у відповідності до потреби формування громадянського демократичного суспільства і суверенноїправовоїдержави.
Завдання дисципліни – а) формування системи поглядів на минуле, сучасне і майбутнє України на основі критичного аналізу особливостей історичногорозвитку"великоїімалої" Батьківщини; b) виявленнязакономірностейісторичногорозвиткуукраїнськогосуспільства; с) опанування проблемно-хронологічногопідходуіметодівнауковогопізнання.
Воснову навчального курсу покладено проблемно-хронологічний підхід. Вінпередбачаєпоглибленевивченняокремих, найбільшихскладних і актуальних проблем історії України. Такий підхід виключає механічнеповторенняшкільноїпрограмиівідповідаєособливостямізапитом вищоїтехнічної, інженерноїшколи.
Врезультаті опанування курсу студенти мають знати:
-основніфактиіподіїісторіїУкраїни, тенденціїісторичногорозвиткупротягом століть;
-підходиітрактуванняфактів, подій, тенденцій;
-причинно-наслідковізв'язкивісторії.
Врезультаті опанування курсу студенти мають уміти:
-критичноаналізуватиподіїіфактивїхпричинно-наслідкованувзаємо- зв'язку;
-критично осмислювати, за допомогою набутих історичних знань, сучасне життя країни;
-умітикористуватисьнавчальною, довідковою, методичноюлітературою.
3. Теми лекцій
Тема 1. Методологія, історіографія і бібліографія навчального курсу "Історія України"
ПредметізавданнявивченняісторіїУкраїниввищійтехнічнійшколі. Особливостіпобудовинавчальноїдисципліни. Джерелавивченнянавчальногокурсу. БібліографіяісторіїУкраїни. Вимогивикладачадостудента. Критеріїоцінкизнаньстудентів.
4
Історіографіяякнаука. ЛітописиКиївськоїРусітаГалицько-Волинсь- когокнязівства, якпершівітчизняніджерелазісторії: "Повістьминулих літ", "Галицько-Волинськийлітопис" таінші.
Літописання литовсько-польської доби в історії України. Густинський, Межигірський, Львівський та інші літописи. Козацькі літописи Р.Ракушки, Г.Грабянки, С.Величка. "Синопсис" І.Гізеля.
ІсторіографіяісторіїУкраїнивпершійполовиніXIX ст. Першіспроби наукового вивчення історії України. Д.Бантиш-Каменський та його "ИсторияМалойРоссии", М. Маркевичтайого"ИсторияМалороссии". Іншіісторикиіїхпраці. РомантизмвісторіографіїісторіїУкраїни.
Засновники національної школи історіографії – М.Костомаров, П.Куліш, В.Антонович, А.Скальковський, О.Лазаревський, Д. Багалій, Д. Яворницький та інші. М.Грушевський як історик та його вплив на розвитокнаціональноїісторичноїшколи. Досягненняісторіографіїісторії України вдругій половиніХІХст. інапочатку ХХст.
Радянський період розвитку української історичної науки. Наукові школи20-хрр.: "культурно-історична" М.Грушевського, "соціально-еко- номічна" Д.Багалія, "історико-правова" М.Василенко, "марксистська" М.Яворського. Уніфікація історичної науки і історичних ідей в к.20-х – поч.50-хрр. Репресіїпротиукраїнськихісториків.
ЗнанняпроУкраїну закордоном. Українавпрацяхзарубіжнихісториків. Українськаісторичнанауказакордоном: Д.Дорошенко, В.Липинський, О.Оглоблін, Н.Полонська-Василенко та інші. Центри вивчення українськоїісторіїзакордоном.
Проблемасхеми-концепціїукраїнськоїісторії. Російськаісторіографія: імперська концепція М. Карамзіна і М. Погодіна. Схема історії Україниісхіднихслов`янМ. Грушевсьхого. Радянськаконцепціяісторії України.
Проблеми та завдання сучасної історичної науки.
Тема 2. Особливості етнополітичної історії України
Проблема заселення Східної Європи слов'янами: походження і виокремлення слов'ян, формування трьох груп слов'янських племен. Племені союзи східних слов'ян. Особливості першого етапу українського етногенезу формування української народності (кінець VI–ХІІІ ст.), походження слів "Русь", "Україна". Другий етап українського етногенезу особливості формування українського народу (ХІV–ХVІІІ ст.), походження назви "Малоросія". Третій етап українського етногенезу формування української нації (ХІХ–ХХ ст.). Основні етапи етнополітичної історіїУкраїни.
5
Історико-етнографічні особливості українського народу. ЕтнографічнерайонуванняУкраїни. Етнічнігрупиукраїнців. НеукраїнськенаселенняУкраїни: походження, етапизаселення.
Тема 3. Історія української держави
Особливості процесу державотворення в Україні. Основні етапи іособливостііснуваннянаціональноїдержави.
КиївськаРусь– першадержавасхіднихслов`яніукраїнців. Переду- мовиутворенняРусі-Українитаїїтериторія. Теоріїпоходження, причини утворення, етапиіснуванняірозвиткуКиївськоїРусі. Їхоцінкавсучасній історіографії. Політичнийладпершоїукраїнськоїдержави. Роздробленість Русі. Економічнеіполітичнезміцненняукраїнськихкнязівств. Галицьке князівство. Волинськекнязівство. Галицько-Волинськекнязівство– друга українська держава. Історичне значення Київської Русі таГалицько-Во- линськоїдержави. Політичнідіячіпершихукраїнськихдержав: їхніздобуткиіпрорахунки.
Особливостіполітичногорозвиткуукраїнськихземельвумовахпанування Литви і Польщі (ХІV ст. – 1648 р.). Кревська та Люблінська унія.
Визвольна війна і творення держави українського народу в Новий час. Гетьманщина 1649–1781рр.Характеристика основних етапів формуванняііснування. Політичнийладдержави. ВідносиниГетьманщини зРосією. ЛіквідаціяГетьманщини. ГетьманиУкраїни: їхніздобуткиіпрорахунки.
Особливості політичного розвитку українським земель в умовах пануванняРосійськоїімперії, Польщі, Австро-УгорщинивХVІІ–ХХстст.
Основні етапи формування і існування національних державних утворень в 1917–1920рр. Українська народна республіка періоду Центральноїради. Універсалиіїххарактеристика. Утворенняізначення Генерального секретаріату. Гетьманський переворот і характеристика Української держави П. Скоропадського. Прихід до влади Директорії. Основні проблеми Директорії і її занепад. Проголошення ЗУНР. Акт об`єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. та його значення. Причини поразкиукраїнськихнаціональнихдержавв1917–1920рр.
Встановлення радянської влади в Україні в 1917–1920 рр. "Державність" України в складі СРСР. Особливості політичного розвитку Українив1920–1991рр.
Відродженнядержавиукраїнськогонародув1990–1991 рр. Проблеми становлення незалежної держави.
6
Тема 4. Політичний рух в Україні в ХІХ–ХХ стст. Особливості політичного руху в Україні
Поняття політичного руху. Загальноросійський політичний рух
вУкраїні: етапирозвитку. Таємнийдворянськийрух. Масониідекабристи. "Південне товариство". Репресії 30–50 рр. XIX ст. Різночинський і народницький рух в Україні в др. пол. XIX ст. Загальноросійські партії
вУкраїні в кінці XIX ст. – на початку XX ст. Українське питання в загальноросійському політичному русі. Неукраїнський національний політичнийрух: польськийтаєврейський.
Особливостінаціональногополітичногоруху. Початкиполітичного руху. Кирило-Мефодієвське товариство: мета, програма, діяльність. Занепадполітичногоруху. Розвитокнаціональногосуспільногоруху: хлопоманство, рух громад. Мета і діяльність українофілів в другій половині XIX ст. ІдеяМ.Драгомановапронеобхідністьполітичноїборотьби. Братство Тарасівців. Студентські громади.
Буржуазно-демократична революція в Австрії та її вплив на розвиток національного політичного руху в західній Україні. Створення ідіяльністьГоловноїРуськоїРади(1848–1851 рр.). Контрреволюція. Боротьбаміжмосквофіламиінародовцями. Виникненняпершихнаціональнихпартій: радикали, соціал-демократи, націонал-демократи.
Створення національних партій в східній Україні на початку XX ст. Революційна Українська Партія (РУП): програма і діяльність. Розкол РУП і відокремлення Народної Української Партії (НУП), Соціал-Де- мократичногоСоюзу(Спілка). Створенняпоміркованихпартій– Українська Радикально-Демократична Партія (УРДП). Участь українських партій в революційних подіях 1905-1907рр.; в діяльності І-ІІ-ІІІ Думи. Національніполітичнідіячі: Д.Антонович, М. Міхновський, С. Єфремов, Є. Чикаленко. Національнийполітичнийрухвумовахконтрреволюції1907– 1912 рр., таПершоїсвітовоївійни.
Національнийполітичнийрухв1917–1920 рр. Трансформаціястарих ітворенняновихпартій: УСДРП, УПСФ, УПСС, УПСРтаін. Створення ліворадикальних партій: УКП, "Боротьбисти". Створення української більшовистськоїпартії– КП(б)У. Національніполітичнідіячі: В.Винниченко, С.Петлюра, В.Голубович, В.Шахрай, М.Скрипник, В.Затонський. Націонал-комунізм. Занепад політичного руху в умовах встановлення радянської влади.
Західноукраїнськийполітичнийрухвміжвоєннийперіод. Національ- но-ДемократичнеОб'єднання. Формуванняінтегральногонаціоналізму. УкраїнськавійськоваорганізаціятаОрганізаціяукраїнськихнаціоналістів.
7
Лібералізаціярадянськогорежиму. Дисиденство. Формуваннянаціональногодисиденства, йогонапрямки, представники, програмадіяльності. Антиукраїнськірепресії70-хрр.
Формуванняновихполітичнихпартійвкінці80-х– напочатку90-х рр. ХХ ст. Їх програми, завдання, політичні перспективи. Етапи становлення реальної багатопартійності. Сучасна багатопартійність (початок ХХІ ст.).
Тема 5. Україна в системі міжнародних відносин
Сутністьірозумінняміжнароднихвідносин. Поняттязовнішньоїполітики держави.
ОсновнінапрямкизовнішньоїполітикиКиївськоїРусі. Взаємовідносини Київської Русі із Візантією. Походи на Візантію. Договори 907р., 944р. Контакти із Заходом. Хрещення Русі і його вплив на міжнародне становищеКиївськоїдержави. Галицько-Волинськадержава, їїзовнішня політика. Залежність від Золотої Орди. Поділ України в XIV–XVI стст. Литвою і Польщею.
Гетьманщина та її зовнішня політика. Союз з кримським ханом, Туреччиною та іншими країнами. Українсько-російські зв`язки під час Визвольної війни. Переяславська рада. Березневі статті 1654 р. ЗовнішньополітичнівпливинаУкраїнувперіод"Руїни". Зовнішняполітика гетьманів. Союз І. Мазепи із Швецією. Українська політика Петра І, Катерини ІІ. Українські землі в складі Росії і Австро-Угорщини.
Першасвітовавійна. УкраїнавпланахНімеччини, Австро-Угорщи- ни, Росії.
МіжнароднаполітикаУНРперіодуЦентральноїРади. СтавленняРосії до незалежності України. Брестський мир і Україна. Зовнішня політика Гетьманату і Директорії в 1918-1920рр. Варшавські угоди 1920 р. Ризький мирний договір і Україна. Дипломатичне визнання України в 1918– 1920 рр. ЗовнішняполітикарадянськоїУкраїни.
Українавсистеміміжнароднихвідносинв20–30-тірр. ХХст. УкраїнськепитанняуміжнароднійполітицінапередоднітапочаткуДругоїсвітової війни. Мюнхенська угода і проблема Закарпатської України. Західна УкраїнаігеополітичніінтересиНімеччинитаРадянськогоСоюзу. Договори СРСР з Німеччиною і проблема українських земель. Україна під гнітомгітлеровськихзагарбників. Економічнііполітичніпланифашистів, їхняполітиканаукраїнськихземлях.
Українська РСР на міжнародній арені після Другої світової війни.
8
Утворення ООН. Участь України в роботі ООН та інших міжнародних організаційудругійполовиніХХст.
Незалежна Українавсучасній системі міжнароднихвідносин.
Тема 6. Релігія і церква в історії українського народу
Роль релігії в житті сучасної людини. Дохристиянські вірування східнихслов'ян. Загальнерозумінняхристиянства. Причинитаісторичне значення прийняття християнства Руссю. Основні характеристики давньоукраїнського християнства. Розкол православної церкви на білоруських, російських та українських землях. Московська та Київська митрополії. Впливрозколунастановищеправославноїцерквивукраїнських землях. Занепад православ'я в ХІV–ХVІІ стст.
Система окатоличення та полонізації українського населення. Українськіцерковнібратства. Берестейськаунія1596 р. Утворення, розвиток, становище греко-католицької церкви. Боротьба християнських церковвУкраїні. Відродженняукраїнськогоправослав'я. РеформиП.Могили. Особливостіукраїнськогоправослав'я.
ПерехідукраїнськоїправославноїцерквипідверховенствоМосковськогопатріархату(1686 р)., йогонаслідкидляукраїнськогосуспільства. ЛіквідаціяПетромІМосковськоїпатріархії. Становищецерквивумовах пануванняРосійськоїіАвстро-Угорськоїімперії.
Боротьба за відродження української православної церкви в 1917– 1920 рр. Створення Української автокефальної православної церкви (1921р.), її розвиток в 20-ті рр. Розпуск Всеукраїнської Церковної Ради (1926р.). Занепад релігійного і церковного життя в СРСР.
Відродження релігії і церкви в незалежній Україні. Релігії і церкви народівУкраїни.
Тема 7. Соціально-економічна історія України
Рольсоціально-економічних процесів ветногенезі українського народуіформуваннідержави. Основніетапиекономічногорозвиткуукраїнських земель: 1) первісне господарство; 2) феодальне господарство; 3) капіталістичне господарство; 4) соціалістичне господарство. Хронологічні межі і загальна характеристика економічної історії. Досягнення тапрорахункиекономічнихсистем.
Особливості соціально-економічного розвитку Київської Русі. Зовнішня торгівля. Роль торговельних шляхів. Соціальна структура КиївськоїРусі. Розвитокремесла, торгівлі, сільськогогосподарства, промислів. ЕкономічніпричинизанепадуКиївськоїРусі. Переміщенняторговельних шляхівнаГаличинуіВолинь.
9
Особливості соціально-економічного розвитку українських земель
влитовсько-польську добу. Закріпачення селян. "Устав на волоки". Появафільварків. Зовнішньоекономічнізв'язкиукраїнськихземельзЄвропою. Колонізація степу, освоєння нових земель. Соціальна структура українськогосуспільствавновихгосподарськихумовах. Господарський занепад в добу Руїни.
Особливості економічного розвитку Гетьманщини (к. ХVII– ХVIIІстст.): відродженнясільськогогосподарства, торгівлі, дрібнихпромислів і підприємств. Обмеження економічного розвитку з боку Російської імперії. Козацьке господарство. Друге закріпачення селянства.
ЕкономікапідросійськоїУкраїнивкінціХVIIІст. – першійполовині ХІХст. Освоєнняновихземель. Утворенняновихміст. Розвитокторгівлі. Стан сільського господарства. Початок промислового перевороту.
Занепадфеодалізму. ВідмінакріпацтвавРосії. ПершакапіталістичнамодернізаціяРосіїіУкраїнивумовахкапіталізму. ІндустріалізаціяСходу і Півдня України. Капіталізація сільського господарства. Столипінська аграрнареформаіУкраїна. Новасоціальнаструктураісоціальніконфлікти. Економічний розвиток західноукраїнських земель в складі АвстроУгорської імперії в ХVIII–ХІХ стст.
Економічні процеси в Україні в 1917–1920 рр. "Воєнний комунізм" більшовиківвУкраїні. НЕПвУкраїні(1922–1928 рр.)
СоціалістичнамодернізаціявСРСРіУкраїні. Другаіндустріалізація
вУкраїні. Колективізація як інструмент індустріалізації. Голод 1932– 1933 рр. Економічніісоціальнінаслідкимодернізації30-хрр. Соціальноекономічне становище західноукраїнських земель в 20–30 рр. ХХ ст.
ПіслявоєнневідновленняекономікиСРСРіУкраїни. Спробиекономічних реформ М.С. Хрущова і А.С. Косигіна. Відновлення "стабільності" в суспільстві за Л.І. Брежнєва. Економічний розвиток України
вумовах"застою". Реформаекономікивкін. 80-хрр. ЕкономічніпричинирозпадуСРСРіпроголошеннянезалежностіУкраїни.
"Нова" капіталістичнаекономікаУкраїни: основнінапрямки, здобуткиіпрорахунки. Новесоціальнерозшарування.
Тема 8. Соціальні (народні) рухи в Україні
Поняттяіхарактеристикасоціальногоруху. Різницяміжсоціальним іполітичнимрухом.
Народні повстання в добу Київської Русі. Боротьба проти литовських і польських феодалів. Селянські антифеодальні рухи. Козацькоселянськіповстанняпротисоціальних, економічнихінаціональнихутисків
10