Тема №2: “Основи будови артилерійського озброєння.”

Заняття 5.Механізми наведення і вимоги запропоновані до них

1. Час: 2 години.

2. Місце: клас МЧА.

3. Метод: групове заняття зі взводом.

Учбові питання:

1. Призначення, класифікація механічних прицілів і вимоги запропоновані до них, міра кутів артилерії.

2. Будова і дія прицілів, залежних від гармат.

3. Будова і дія прицілів, не залежних від гармат Матеріальне забезпечення:

Приціл С-71.

Пакати: ПГ-2 (до2С-1),

механічний приціл Д726

План проведення заняття:

Вступна частина - до 15 хв.

Основна частина - до 100 хв.

Заключна частина - до 5 хв.

Література

Основания устройства и конструїщия орудий и боеприпасов наземной артиллерии. Учебник. Воениздат. Москва. 1976г.

Учбове питання №1 Призначення механізмів наведення і запропоновані до них вимоги

Привід наведення А.Г. - сукупність частин лафета, призначена для повороту хитної або обертової частини А.Г. щодо осей наводки.

Розрізняють приводи горизонтального наведення й вертикального наведення.

Механізми наведення А.Г. - силова передача від рухової частини приводу наведення до хитної або обертової частини А.Г.

Піднімальний механізм наведення А.Г. призначений для надання хитної частини необхідних кутів вертикальної наводки.

Поворотний механізм наведення А.Г. призначений для надання обертової частини необхідних кутів горизонтальної наводки.

Класифікація механізмів:

1. По призначенню і конструкції:

- піднімальні механізми;

- поворотні механізми;

- механізми приведення до куту заряджання.

2. По типі рухової частини:

- механізми наведення з ручним приводом;

- механізми наведення з електричним приводом;

- механізми наведення з гідравлічним приводом.

3. По типі виконавчої ланки:

- механізми наведення з механічним виконавчим приводом;

- механізми наведення з електричним виконавчим приводом;

- механізми наведення з гідравлічним виконавчим приводом.

У свою чергу механічні виконавчі ланки в залежності від виду основної кінематичної пари діляться на зубцюваті (секторні), черв'ячні і гвинтові.

Механізми наведення артилерійських гармат, як правило мають ручний або електричний привід із механічними передачами з виконавчими ланками.

Вимоги до механізмів наведення.

До механізмів наведення подаються такі вимоги:

- легкість наведення, достатня швидкість наведення;

- незбиваємість наведення;

- повільність наведення;

- чим можна більший сектор обстрілу без зміни положення гармати;

- зручність експлуатації, огляду, технічного обслуговування і ремонту;

- тривкість і живучість;

- мала уразливість від вогню супротивника.

Легкість наведення визначається розміром зусилля на головній ланці (маховику) механізму Р_м, що необхідно для виконання наводки з заданою швидкістю.

Р_м = Р₁ + Р₂ + Р₃

Р₁ - зусилля, необхідне для подолання моменту тертя М_ТР у цапфах колиски або штирового устрою.

Р₂ - зусилля, необхідне на подолання моменту неврівноваженості хитної частини (L).

Р₃ - зусилля, необхідне для подолання сил інерції (розгін хитної частини).

При ручному приводі головної ланки розмір цього зусилля повинен бути у визначених межах. Верхня межа встановлюється з умови забезпечення тривалої роботи навідника, а нижній - з умови винятку сколочування наводки від випадкових причин.

У службових умовах легкість наведення залежить значною мірою від загального стана механізмів, тобто якості складання, регулювання, мастила, ступеня забруднення сталей тощо.

Швидкість наводки вимірюється розміром куту переміщення ствола в горизонтальній або вертикальній площині за секунду (град/С) або за один оберт маховика (град/об) при роботі на механізмах наведення.

Необхідна швидкість наводки визначається тактико-технічними вимогами до гармати. Розмір її залежить від призначення гармати і потужності джерела енергії обслуговуючого механізму, тобто залежить від характеру приводу (ручний, електричний, гідравлічний).

Звичайно швидкості наводки коливаються від 0.5 (для важких гармат) до 15 град/С і більше (для зенітних гармат).

Незбиваємість наводки - спроможність механізму міцно і надійно фіксувати наводку після її виконання і при пострілі з гармати.

Звичайно незбиваємість наводки забезпечується застосуванням у кінематичних ланках механізму пар, що гальмують, (гвинтова, черв'ячна) гальмових устроїв і пристосувань для вибору мертвих ходів.

Сутність самогальмування полягає в тому, що сила Р матки або черв'ячного колеса, що діє уздовж гвинта або черв'яка через нахил гвинтів розкладуються на дві складові - перпендикулярно цієї поверхні витків (Р_cos ) і паралельно цієї поверхні (Р_sin).

Складова Р прагне повернути гвинт, а сила Р_cos створює силу тертя fP_cos гальмуючи обертання гвинта або черв'яка. При визначених сполученнях куту нахилу гвинтової лінії і коефіцієнта тертя, сила тертя буде більша обертаючої сили, тобто утвориться самогальмування.

Умова самогальмування, таким чином буде виглядати:

Р_sin < fР_cos або tg < f <=3-4

Певно, що чим менше коефіцієнт тертя f тим менше повинний бути кут підйому гвинтової лінії гвинта або черв'яка для одержання самогальмування передачі.

Повільність наводки забезпечується рівномірною швидкістю наводки. Відсутність повільності може утруднити безперервність спостереження за ціллю і навіть зробити наводку неможливою. Повільність наводки залежить від загального стану механізму і якості уходу за ним, а також застосування передач із постійним передатним числом.

Сектор обстрілу залежить від призначення, тактико-технічних характеристик, від яких залежить вогнева маневріність.

Сектор обстрілу визначається діапазоном кутів повороту ствола в горизонтальній і вертикальній площині.

Під живучістю механізмів наведення розуміється їхня спроможність у плині тривалого терміна виконувати призначені функції без помітних ознак розладу, зносу й ушкоджень.

Для забезпечення живучості механізмів обов'язковим є застосування таких спеціальних устроїв:

- захисних засобів, кожухів;

- повстяних ущільнень;

- прокладок;

- стопорів кріплення по-похідному, амортизаторів і інших пристосувань, що забезпечують деяку рухливість з'єднань при стрілянині.

Зручність експлуатації механізмів забезпечується, якщо навідник при роботі як на них, так і на приладах наводки займає зручне і вільне положення.

Мала уразливість від вогню супротивника потребує застосування спеціальних щитків, щитів, раціональної в змісті малої уразливості компонування механізмів наведення.