- •1 Введення в експлуатацію. Історія розвитку вітчизняної артилерії
- •Хід заняття: і Вступна частина.
- •Безвідкатні гармати
- •Учбове питання № 2: Вимоги, що подаються до артилерійського озброєння
- •Заключна частина - до 5 хв.
- •Тема №2: “Основи будови артилерійського озброєння.”
- •Матеріальне забезпечення:
- •План проведення заняття:
- •Учбове питання №1: Ствольно-затворна група.
- •Призначення ствола гармати та його елементів Вимоги до конструкції ствола
- •Вимоги до конструкції стволів артилерійських гармат
- •Будова ствола і елементів його конструкції
- •Вимоги, які пред'являються до стволів артилерійських знарядь.
- •Учбове питання №3 Призначення і типи казенників, вимоги до них
- •Призначення, типи дульних гальм їх будова і дія
- •Заключна частина - до 5 хв.
- •Тема №2 " Основи будови артилерійського озброєння ".
- •Учбове питання №1: Призначення, типи казенників і вимоги запропоновані до них.
- •Учбове питання №2: Призначення, типи дулових гальм і вимоги запропоновані до них.
- •Заключна частина - до 5 хв.
- •Тема №2 " Основи будови артилерійського озброєння ".
- •Учбове питання №2 Призначення, типи противідкатних пристроів, врівноважуючих механізмів і вимоги запропоновані до них.
- •Учбове питання №3 Рідини і ущільнюючі пристрої, застосовувані в пвп та врівноважуючи механізми
- •Тема №2: “Основи будови артилерійського озброєння.”
- •Матеріальне забезпечення:
- •План проведення заняття:
- •Учбове питання №1 Призначення, класифікація механічних прицілів і вимоги запропоновані до них, міра кутів артилерії.
- •Тема №2: “Основи будови артилерійського озброєння.”
- •3. Будова і дія прицілів, не залежних від гармат Матеріальне забезпечення:
- •План проведення заняття:
- •Учбове питання №2 Типи механізмів наведення
- •Тема №2: “Основи будови артилерійського озброєння.”
- •3. Будова і дія прицілів, не залежних від гармат. Матеріальне забезпечення:
- •Учбове питання №1 Призначення, класифікація механічних прицілів і вимоги запропоновані до них, міра кутів артилерії
- •Учбове питання №2 Будова і дія прицілів, залежних від гармат.
- •Учбове питання №3 Будова і дія прицілів, не залежних від гармат.
- •Тема № 3: “Артилерійські снаряди.”
- •Учбове питання №1 Призначення та будова ствола
- •122Мм гаубиця д-30 призначена для виконання таких задач:
- •Організаційна належність гаубиці д-30:
- •Основні ттд
- •Учбове питання №2 Комплектація пострілами
- •Учбове питання №3 Загальна будова.
- •Тема № 3: “Артилерійські снаряди.”
- •Учбове питання №1 Призначення та будова ствола
- •Учбове питання №2 Призначення та загальна будова затвору
- •Учбове питання №3 Заходи безпеки при експлуатації гаубиці.
- •Хід заняття:
- •Тема № 3: "Будова матеріальної частини артилерійського озброєння "
- •Хід заняття:
- •Тема № 3: "Будова матеріальної частини артилерійського озброєння "
- •Учбове питання №1: Призначення і будова верхнього верстата
- •Учбове питання №2: Призначення, будова щитового прикриття й електроустаткування
- •Тема № 3: "Будова матеріальної частини артилерійського озброєння "
- •Учбове питання №5 Особливості конструкції гідравлічного домкрату
- •Тема № 3: "Будова матеріальної частини артилерійського озброєння "
- •Учбове питання №3 Призначення, будова і дія підйомного і поворотного механізмів.
- •Поворотний механізм
- •Тема № 3: "Будова матеріальної частини артилерійського озброєння "
- •Учбове питання №1: Призначення, організаційна приналежність, ттд, комплектація пострілами
- •Тема №3: "Будова матеріальної частини артилерійського озброєння"
- •Учбове питання №1: Призначення, організаційна приналежність, ттд, комплектація патронами
- •Організаційна приналежність:
- •Учбове питання №2: Загальна будова мт-12
- •Дія підйомного механізму
- •Бойовий хід із підресорюванням призначений для транспортування пушки за тягачем або автомобілем і служить опорою при стрільбі. Хід пушки одноосьовий, із торсионним підресорюванням.
- •Тема № 3: " Будова матеріальної частини артилерійського озброєння "
- •Тема №3: "Будова матеріальної частини артилерійського озброєння"
- •Учбове питання № 3: Призначення, конструкція і дія пвп
- •Тема № 13: “Артилерійські снаряди.”
- •Тема № 3: " Будова матеріальної частини артилерійського озброєння "
- •1. Балістичні:
- •2. Вагові:
- •3. Конструктивні:
- •4. Експлуатаційні:
Учбове питання №3 Рідини і ущільнюючі пристрої, застосовувані в пвп та врівноважуючи механізми
СТЕОЛ-М: Гліцерин 46.3% (багатоатомний спирт), спирт етиловий(винний) 20 %. Густина при 20С 1.1 гр/см3
Хромпік (хр.-кисл.калій) 1.6% t кипіння 89-92С,
Їдкий натрій 0.1% t захолоджування - 60С Дистильов. вода 32% ткобРозшир. 0.00065
пОЖ-70 Етиленгликоль 69% (багатоатомний спирт) Дисцил. вода 31% Густина при 20С 0.09...1, гр/см3 t кипіння 114С.t захолоджування - 70С ткоб Расшир. 0.000031
Чепцева набивка - азбестовий шнур, просочений жировим складом: - церезин - 75%, вазелін - 15%, масляна композиція колоїдного графіту - 10 %
Церезин - суміш твердих граничних вуглеводнів складу З Н-СН, схожий на віск, плавиться біля 68-88С. Одержують очисткою озокарита. Застосовують для виготовлення консистентних мастил як електроізоляційний матеріал та ін. – насичений атоми вуглеводу в молекулах з’єдн. між собою т.зв.простими, або насиченими зв'язками С-С у "відкриті" ланцюги або цикли.
Колоїдні системи (колоїди, високодисперсні, тобто микрогетерогенні, системи), дисперсні системи з частками розміром від 10-7 до 10-5 .
Учбове питання №4 Призначення, типи механізмів наведення і запропоновані до них вимоги.
Привід наведення А.Г. - сукупність частин лафета, призначена для повороту хитної або обертової частини А.Г. щодо осей наводки.
Розрізняють приводи горизонтального наведення й вертикального наведення.
Механізми наведення А.Г. - силова передача від рухової частини приводу наведення до хитної або обертової частини А.Г.
Піднімальний механізм наведення А.Г. призначений для надання хитної частини необхідних кутів вертикальної наводки.
Поворотний механізм наведення А.Г. призначений для надання обертової частини необхідних кутів горизонтальної наводки.
Класифікація механізмів:
1. По призначенню і конструкції:
- піднімальні механізми;
- поворотні механізми;
- механізми приведення до куту заряджання.
2. По типі рухової частини:
- механізми наведення з ручним приводом;
- механізми наведення з електричним приводом;
- механізми наведення з гідравлічним приводом.
3. По типі виконавчої ланки:
- механізми наведення з механічним виконавчим приводом;
- механізми наведення з електричним виконавчим приводом;
- механізми наведення з гідравлічним виконавчим приводом.
У свою чергу механічні виконавчі ланки в залежності від виду основної кінематичної пари діляться на зубцюваті (секторні), черв'ячні і гвинтові.
Механізми наведення артилерійських гармат, як правило мають ручний або електричний привід із механічними передачами з виконавчими ланками.
Вимоги до механізмів наведення.
До механізмів наведення подаються такі вимоги:
- легкість наведення, достатня швидкість наведення;
- незбиваємість наведення;
- повільність наведення;
- чим можна більший сектор обстрілу без зміни положення гармати;
- зручність експлуатації, огляду, технічного обслуговування і ремонту;
- тривкість і живучість;
- мала уразливість від вогню супротивника.
Легкість наведення визначається розміром зусилля на головній ланці (маховику) механізму Рм, що необхідно для виконання наводки з заданою швидкістю.
Рм = Р1 + Р2 + Р3
Р1 - зусилля, необхідне для подолання моменту тертя МТР у цапфах колиски або штирового устрою.
Р2 - зусилля, необхідне на подолання моменту неврівноваженості хитної частини (L).
Р3 - зусилля, необхідне для подолання сил інерції (розгін хитної частини).
При ручному приводі головної ланки розмір цього зусилля повинен бути у визначених межах. Верхня межа встановлюється з умови забезпечення тривалої роботи навідника, а нижній - з умови винятку сколочування наводки від випадкових причин.
У службових умовах легкість наведення залежить значною мірою від загального стана механізмів, тобто якості складання, регулювання, мастила, ступеня забруднення сталей тощо.
Швидкість наводки вимірюється розміром куту переміщення ствола в горизонтальній або вертикальній площині за секунду (град/С) або за один оберт маховика (град/об) при роботі на механізмах наведення.
Необхідна швидкість наводки визначається тактико-технічними вимогами до гармати. Розмір її залежить від призначення гармати і потужності джерела енергії обслуговуючого механізму, тобто залежить від характеру приводу (ручний, електричний, гідравлічний).
Звичайно швидкості наводки коливаються від 0.5 (для важких гармат) до 15 град/С і більше (для зенітних гармат).
Незбиваємість наводки - спроможність механізму міцно і надійно фіксувати наводку після її виконання і при пострілі з гармати.
Звичайно незбиваємість наводки забезпечується застосуванням у кінематичних ланках механізму пар, що гальмують, (гвинтова, черв'ячна) гальмових устроїв і пристосувань для вибору мертвих ходів.
Сутність самогальмування полягає в тому, що сила Р матки або черв'ячного колеса, що діє уздовж гвинта або черв'яка через нахил гвинтів розкладуються на дві складові - перпендикулярно цієї поверхні витків (Рcos ) і паралельно цієї поверхні (Рsin).
Складова Р прагне повернути гвинт, а сила Рcos створює силу тертя fPcos гальмуючи обертання гвинта або черв'яка. При визначених сполученнях куту нахилу гвинтової лінії і коефіцієнта тертя, сила тертя буде більша обертаючої сили, тобто утвориться самогальмування.
Умова самогальмування, таким чином буде виглядати:
Рsin < fРcos або tg < f <=3-4
Певно, що чим менше коефіцієнт тертя f тим менше повинний бути кут підйому гвинтової лінії гвинта або черв'яка для одержання самогальмування передачі.
Повільність наводки забезпечується рівномірною швидкістю наводки. Відсутність повільності може утруднити безперервність спостереження за ціллю і навіть зробити наводку неможливою. Повільність наводки залежить від загального стану механізму і якості уходу за ним, а також застосування передач із постійним передатним числом.
Сектор обстрілу залежить від призначення, тактико-технічних характеристик, від яких залежить вогнева маневріність.
Сектор обстрілу визначається діапазоном кутів повороту ствола в горизонтальній і вертикальній площині.
Під живучістю механізмів наведення розуміється їхня спроможність у плині тривалого терміна виконувати призначені функції без помітних ознак розладу, зносу й ушкоджень.
Для забезпечення живучості механізмів обов'язковим є застосування таких спеціальних устроїв:
- захисних засобів, кожухів;
- повстяних ущільнень;
- прокладок;
- стопорів кріплення по-похідному, амортизаторів і інших пристосувань, що забезпечують деяку рухливість з'єднань при стрілянині.
Зручність експлуатації механізмів забезпечується, якщо навідник при роботі як на них, так і на приладах наводки займає зручне і вільне положення.
Мала уразливість від вогню супротивника потребує застосування спеціальних щитків, щитів, раціональної в змісті малої уразливості компонування механізмів наведення.
Заключна частина - до 5 хв.
1. Відповісти на питання студентів.
2. Підвести результат заняття.
3. Дати завдання на самопідготовку і рекомендації по підготовці до чергового заняття.
Методичну розробку доопрацював
підполковник Павелко О.В.