Заключна частина - до 5 хв.

1. Відповісти на питання студентів.

2. Підбити підсумок заняття.

3. Дати завдання на самопідготовку

Методичну розробку доопрацював

Підполковник Павелк

Тема №2 " Основи будови артилерійського озброєння ".

Заняття 3. Лафети. Противідкатни прилади. Врівноважуючи механізми.

Час 3 години

Місце клас МЧА

Метод лекція

Учбові питання:

1. Призначення та будова механізмів затвору з напівавтоматикою. і механізму блокування

2. Дія механізмів затвору і напівавтоматики.Дія механізму блокування

Матеріальне забезпечення.

ДЕРЖСТАНДАРТ В 20. 136-84. Учбові гармати Д-30;2-А36; МТ-12. Діаф. № 25

Плакати: противідкатні прилади 2А36, противідкатні приладиД-30 , противідкатні прилади 2С1. Учбові: гальма відкату, накатники Д30, 2С1. ДЕРЖСТАНДАРТ В 20. 137-84 Діаф. № 25.

План проведення заняття:

Вcтупна частина - до 5 хв.

Основна частина - до 110 хв.

Заключна частина - до 5 хв.

Література

Основания устройства и конструкция орудий и боеприпасов наземной артиллерии. Учебник. Воениздат. Москва. 1976г.

Учбове питання №1 Призначення, типи, загальна будова лафетів і вимоги запропоновані до них.

Лафет призначений для опори ствола, зміни його положення в просторі і забезпечення усталеності гармати при пострілі.

Лафет складається з:

- колиска, гарматний (верхній) верстат;

- механізми наведення: піднімальний механізм, поворотний, врівноважуючий механізми;

- щитове прикриття;

- ходова частина (із підресорюванням);

- нижній верстат (із підресорюванням);

- станини із сошниками;

- допоміжні механізми й устрої (електро-, пневмо-, спец. устаткування).

Колиска - частина лафета, призначена для з'єднання його зі стволом А.Г., впливи на ствол при повороті щодо осей наводки і напрямки прямування ствола при відкоті і накаті.

Гарматний (верхній) верстат - частина лафета, призначена для опори хитної частини А.Г. і з'єднання її з нижнім верстатом

Нижній верстат - нерухома при наводці частина лафета, призначена для опори обертової частини А.Г.

Ходова гарматна частина - устрій, призначений для забезпечення пересування А.Г.

Гарматна станина - балка гарматного нижнього верстата, що спирається на грунт у бойовому положенні А.Г. для забезпечення усталеності при стрілянині.

Мал. 10 Сошник Мал. 11 Гарматна станина.

Сошник - завзятий устрій станин, що поглиблюється при бойовому положенні А.Г. у грунти для забезпечення його усталеності при пострілі.

Привід наведення А.Г. - сукупність частин лафета, призначена для повороту хитної або обертової частини А.Г. щодо осей наводки. Розрізняють приводи горизонтального і вертикального наведення.

Механізми наведення А.Г. - силова передача від двигунної частини приводу наведення до хитної або обертової частини А.О.

Піднімальний механізм наведення А.Г. - механізм наведення А.Г., призначений для надання хитної частини необхідних кутів вертикальної наводки. Поворотний механізм наведення А.Г. , призначений для надання обертової частині необхідних кутів горизонтальної наводки.

Мал. 12 Поворотний механізм.

Гарматний механізм, що врівноважує - устрій, призначений для зрівноважування хитної частини А.Г. і розвантаження піднімального механізму на всіх рогах узвишшя.

Щитове прикриття А.Г. - устрій, призначений для захисту А.Г. і гарматного розрахунку від вражаючих чинників.

Лебідки служать для перекладу ствола з похідного положення в бойове й обернено на гарматах, у яких ствольно-затворна група відєднується від ПВУ і відкочується на станині.

Домкрати призначені для підйому й опускання гармати при перекладі з похідного положення в бойове й обернено.

Підхоботові ковзанки застосовуються для перекатування гармати і повороту її на домкраті силами розрахунку.

Лижні установки полегшують транспортування гармати по снігу. При цьому гармата ставиться колесами на лижі, що кріпляться до коліс.

Тільки мінометний лафет складається з:

- Мінометна плита - частина міномета, призначена для передачі сили віддачі на грунт.

- Мінометна двунога - частина міномета, призначена для опори передній частини ствола на грунт.

- Мінометний амортизатор - устрій, що зменшує силу віддачі, що діє на мінометну двуногу при стрілянині.

Лафети А.Г. класифікують по таких ознаках:

- по варіанту з'єднання зі ствольно-затворною групою: жорсткі і пружні;

- по пристосованості до пересування: рухливі і стаціонарні.

Якщо ствольно-затворна група при пострілі не переміщається щодо лафета, то такий лафет є жорстким, а якщо переміщається, то - пружним.

Застосування пружного лафета дозволяє зменшити масу А.Г., збільшити скорострільність, підвищити купчастість бою і вправність стрілянини, автоматизувати процеси перезаряджання гармати.

Рухливі лафети дозволяють переміщати гармату на своїй ходовій частині - колісній або гусеничній.

Вимоги, запропоновані до гарматних лафетів.

Рухливий лафет служить засобом транспортування при переміщенні А.Г. і може виконувати роль бойового верстата при стрілянині.

До лафета, як до бойового верстата, подаються такі основні вимоги:

1. Тривкість при стрілянині, надійність роботи механізмів протягом тривалого терміна в різноманітних умовах,

2. Усталеність при стрілянині, що впливає на скорострільність, купчастість бою і вправність стрілянини.

3. Наявність допоміжних механізмів, що забезпечують вирівнювання А.Г. при установці на нерівній місцевості.

4. Забезпечення можливо більшої вогневої маневреності (великі сектори обстрілу в горизонтальній і вертикальній площинах).

Усталеність лафета А.Г. при стрілянині досягається: конструктивними заходами (збільшення маси, довжини відкоту, застосування дулових гальм, зменшення висоти лінії вогню, плеча динамічної пари), експлуатаційними мірами (ведення стрілянини на зменшених зарядах, правильна установка гармати на вогневій позиції і т.п.)

Для збільшення вогневої маневреності створені лафети з двома, трьома і чотирма станинами. До лафета як засобові транспортування А.Г. подаються такі основні вимоги:

- висока прохідність, живучість, тобто спроможність витримувати тривалі переходи з припустимою швидкістю без зниження бойових властивостей А.Г.;

- швидкість перекладу з похідного положення в бойове й обернено з застосуванням невеличких зусиль.

Висока прохідність досягається:

- зменшенням питомого тиску ходової частини на грунт;

- підвищенням усталеності гармати на поході, збігом ширини ходу лафета і засоби транспортування.

- поліпшенням характеристик гармати по подоланню перешкод.

Підвищення живучості А.Г. досягається:

- застосуванням підресорювання ходу;

- надійним кріпленням механізмів по-похідному;

- фіксуванням деталей від переміщення при трясінні;

- надійним дія системи мастила.

Швидкість перекладу з похідного положення в бойове й обернено забезпечується застосуванням спеціальних пристосувань і механізмів (лебідок, кранів, домкратів і т.д.).