Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
uzagalnennya_po_nepovnolitnim_Visch_spets_sud.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
664.58 Кб
Скачать
  1. Виконання судами вимог ст. 442 кпк України щодо участі в судовому розгляді представників служби у справах неповнолітніх та міліції усправах неповнолітніх

Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» № 5 від 16.04.2004 року, на виконання вимог ст. 442 КПК України з метою забезпечення прав і законних інтересів неповнолітнього та досягнення попереджувальних результатів судового процесу, суди мають викликати в судове засідання представників служби у справах неповнолітніх та міліції у справах неповнолітніх, а також підприємства, установи та організації, в яких навчається чи працює неповнолітній, оскільки такі представники наділені широкими повноваженнями та мають право заявляти клопотання, ставити запитання учасникам судового розгляду, висловлювати свої думки щодо форм та методів перевиховання неповнолітніх.

Матеріали узагальнення свідчать про покращення виконання судами вимог ст. 442 КПК України щодо участі у судовому розгляді представників служби у справах неповнолітніх та міліції у справах неповнолітніх.

Так, наприклад, під час розгляду суддею Новокаховського міського суду Херсонської області справи відносно Р. обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, залучався соціальний педагог школи, де навчалась неповнолітня, для з’ясування питання щодо можливості виправлення останньої без поміщення її до спеціальної школи. За результатами розгляду справи постановою суду до Р. застосовано примусовий захід виховного характеру у виді передачі останньої під нагляд матері строком на 2 роки.

Слід зазначити, що такий підхід до розгляду справ про злочини, вчинені неповнолітніми, дає позитивний результат, оскільки участь представників служб у справах неповнолітніх сприяє всебічному з’ясуванню даних про особу неповнолітніх, виявленню причин і умов, що призвели до вчинення злочину, дослідженню умов, в яких виховувались чи навчались неповнолітні.

Проте іноді суди не вирішують питання про виклик зазначених вище осіб у судові засідання, хоча їх участь у таких судових засіданнях прямо передбачена вимогами ст. 442 КПК України.

Такі недоліки допущено Радехівським районним судом Львівської області у справі за обвинуваченням Б. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України; Галицьким районним судом м. Львова у справі за обвинуваченням неповнолітнього В., Г., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; Шевченківським районним судом м. Чернівці у справі за обвинуваченням Ч. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України; Арбузинському районному суді Миколаївської області у справі за обвинуваченням Ш., у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 КК України; Снігурівському районному суді Миколаївської області у справі за обвинуваченням К. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 КК України, Монастирським районним судом Тернопільської області у кримінальній справі за обвинуваченням неповнолітнього З. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Як результат такого нехтування законом, представники вказаних служб і організацій в судове засідання не з’являються, а суд не вживає заходів щодо залучення їх до подальшого розгляду у справи. Невиконання цих вимог закону є порушенням права на захист неповнолітнього підсудного і може бути підставою для скасування вироку.

Практика свідчить, що судді у постановах про призначення справи до судового розгляду не зазначають, що справа повинна розглядатись з обов’язковою участю прокурора та представника служби у справах дітей відділу опіки та піклування чи представника кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

Вказані недоліки зумовлені, насамперед, тим, що в судове засідання викликаються всі особи, що включені до списку тих, хто, підлягає виклику в судове засідання, згідно з додатком до обвинувального висновку, який формується органами дізнання та досудового слідства. Представники служб у справах дітей та представники кримінальної міліції у справах неповнолітніх, як правило, в обвинувальному висновку не зазначені, оскільки це не передбачено ст. 224 КПК України.

У деяких випадках при розгляді судами справ про злочини неповнолітніх, представники служби та кримінальної міліції у справах дітей, незважаючи на виклики суду, не з’являються в судове засідання та не повідомляють про причини своєї неявки, що свідчить про неузгодженість у роботі судів та вказаних органанів і вимагає більшої уваги як збоку суддів, так і збоку керівників відповідних служб.

У судове засідання у справі за обвинуваченням Г., та неповнолітнього С., засуджених Сихівським районним судом м. Львова за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не з’явились представники кримінальної міліції у справах дітей Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВС у Львівській області, проте суд на це ніяким сином не відреагував.

Виконання вимог ст. 442 КПК України в частині забезпечення участі у судовому розгляді кримінальних справ представників служби у справах дітей та міліції у справах неповнолітніх зумовлює, як і раніше, ряд проблем через незначну кількість справ, у слуханні яких такі представники брали участь.

Крім того, згідно із законом, суд повідомляє службу у справах неповнолітніх про час і місце розгляду справи, однак неявка представників цієї служби у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Загалом суди виконують вимоги, передбачені ст. 442 КПК України, та повідомляють служби у справах неповнолітніх та міліцію у справах неповнолітніх про дату, час та місце розгляду справи щодо неповнолітнього підсудного, проте, як свідчить практика цим суди і обмежуються, не викликаючи представників цих служб в судове засідання навіть у тих справах, де маються дані про перебування неповнолітніх підсудних на профілактичному обліку в зазначених органах.

Така практика існує як у судах, де відсутня спеціалізація, так і в судах, де така спеціалізація запроваджена.

У цьому вбачається формальний підхід судів до виконання законодавства щодо неповнолітніх, оскільки у випадках, коли підсудні перебували на профілактичному обліку, представники зазначених органів мають додаткові відомості про особу підсудного, його оточення та в зв’язку з тим, що законодавець наділив їх правом висловлювати свою думку обґрунтовувати, виходячи з наявних у них даних. У разі, коли неповнолітні на такому обліку не перебувають, представники служб мають відомості про неповнолітнього ще до прийняття щодо нього рішення суду і також виходячи з матеріалів справи, матимуть можливість висловлювати думку з питань, передбачених ст. 442 КПК України.

Враховуючи викладене, судам і надалі слід приділяти більше уваги участі представників зазначених служб та активніше залучати їх до участі у судових засіданнях, оскільки узагальнення виявляють неналежний рівень взаємодії з представниками служб у справах неповнолітніх та міліцією у справах неповнолітніх, внаслідок чого такі правопорушники залишаються поза профілактичним впливом, що сприяє продовженню ними злочинної діяльності, безконтрольності тощо.

Крім того, досліджуючи питання особливостей розгляду кримінальних справ про злочини, вчиненні неповнолітніми, було звернуто увагу на те, що значна кількість суддів при проведенні дебатів по даній категорії справ надають слово представникам служб у справах дітей та законним представникам неповнолітніх, хоча такі дії головуючих прямо законом не передбачені, оскільки ст. ст. 441, 442 КПК України не передбачено надання слова у дебатах вказаним особам. Такі процесуальні дії головуючих, на нашу думку, слід розцінювати як бажання реалізувати право неповнолітнього підсудного на захист, намагання забезпечити повний та всебічний розгляд справи, що не суперечить основним засадам судочинства.

Наприклад, при розгляді Олександрівським районним судом м. Кіровограда кримінальної справи за обвинуваченням неповнолітніх Б., 1992 р.н. та С. 1993 р.н. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 183 КК України у судових дебатах після виступу прокурора слово було надано представникові служби у справах дітей, який виступив із конкретними даними щодо обох сімей неповнолітніх та охарактеризував їх, що допомогло суду прийняти обґрунтоване рішення щодо підсудних.

Слід звернути увагу суддів на неухильне дотримання закону, зокрема вказівок ст. 318 КПК України щодо учасників процесу та порядку проведення судових дебатів, а також ст.ст. 441, 442 КПК України, які вказують на те, що законні представники та представники служб у справах дітей можуть бути допитані у якості свідків і право на участь у дебатах за ними не передбачено.

Участь у судовому розгляді представників підприємств, установ чи організацій, в яких навчався чи працював неповнолітній, а також громадських організацій за місцем роботи батьків, опікунів або піклувальників, відповідно до ст. 443 КПК України є однією з найважливіших форм профілактично-виховного впливу на осіб, які не досягли 18 років і скоїли злочин. У суд повинні з’являтися ті особи, які безпосередньо відповідають за навчання неповнолітнього або працювали разом з ним і можуть надати пояснення про відомі особисто їм факти. Необхідність участі зазначених осіб у судовому розгляді зумовлена тим, що вони мають широкі можливості у надані суду допомоги в отриманні достовірних відомостей про особистість неповнолітнього, його батьків, умови життя та виховання підлітка, тощо. Представники установ, підприємств, організацій можуть допомогти встановити причини та умови, які сприяли вчиненню злочину неповнолітнім, виявити недоліки виховної роботи, які не дозволили утримати неповнолітнього від вчинення злочину.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]