1.8. Форми організації навчання природознавства в початковій школі

Методичні рекомендації

На самостійне вивчення виносяться такі питання:

1.  Осмислення у процесі засвоєння матеріалу на уроках природознавства.

2.  Мнемічна діяльність у процесі навчання природознавства в початковій школі.

3.  Методика закріплення у процесі засвоєння знань на уроках природознавства.

Основними формами організації навчання з природознавства в початковій школі є урок, лабораторно-практичні заняття, позаурочна робота, домашня робота, позакласна робота та екскурсії. Уроки – це обов’язкові систематичні заняття, які проводяться згідно розкладу з усіма учнями класу. Лабораторно-практичні заняття - це теж уроки, але вони потребують особливої організації учбового процесу та обладнання.

Домашня робота проводиться за завданням вчителя, вона передбачає повторення та закріплення навчального матеріалу, а також розвиток цікавості учнів до предмету.

Екскурсії – це особливий тип занять, який проводиться поза школою і має спеціальну методику. Вони можуть бути часткою класно-поурочних занять або позакласними заняттями.

Позаурочні форми – це організація спостережень в природі, робота в кутку живої природи по темам програми.

Позакласна робота – це гурткова робота поза шкільною програмою. Кожна форма входить в систему шкільної освіти і забезпечує засвоєння матеріалу учбового предмету. Форми доповнюють одна одну і забезпечують вирішення освітніх, виховних та розвивальних завдань.

Урок – основна форма організації процесу навчання природознавства. Я.А.Коменський визначив найхарактерніші ознаки уроку: учитель працює з групою учнів одного віку і постійного складу протягом певного часу і за визначеним розкладом. Кожний урок має свою макроструктуру, тобто зовнішні, постійні елементи (етапи). Загальна макроструктура така: організація класу, перевірка засвоєних знань, умінь та навичок, постановка цілей і завдань уроку, загальна мотивація діяльності учнів. Засвоєння нових знань, умінь і навичок. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок. Домашнє завдання. Підсумок уроку.

Елементи структури певного типу уроку є постійними незмінними, оскільки не змінюються закономірності та логіка процесу навчання. Разом з тим, ця структура в середині кожного типу може змінюватися залежно від змісту навчального предмету, віку та підготовки учнів, особливостей обладнання навчальних кабінетів та інше.

Мікроструктура може бути дуже мобільною, більш конкретною.

Кожний урок це - частина системи уроків навчальної програми, тому вчитель вивчає програму предмету та визначає послідовність формування понять, визначає форму організації навчального процесу та методи  матеріалу. Планування починається зі складання річного плану, поряд з ним складається тематичне планування. Для складання тематичного плану необхідно виявити навчально-виховні завдання теми, визначити зміст навчального матеріалу, логічну послідовність формування понять, розподілити навчальний матеріал по уроках, визначити форми організації навчального процесу, методи та засоби навчання, скласти тематичне планування. Найбільш відповідна частина роботи вчителя – складання плану, та конспекту уроку.

Найбільш типовий урок складається з вводної, основної та заключної частини. Ця схема також може бути змінена в залежності від мети уроку. Структура  визначається метою, змістом, методами, прийомами та інше.

Найпоширенішим є комбінований урок, на якому реалізується цілісний процес навчання. На етапі організації класу формується, у дітей  організаційні уміння, виховується свідома дисципліна. На етапі постановки цілей і завдань уроку. Створюються умови для розуміння змісту теми уроку, усвідомлення вагомості і послідовності шляхів її вивчення, спонукання до зацікавленості предметним змістом і діяльністю його засвоєння. Серед них: актуалізація опорних знань, включення дітей у визначення і формулювання теми уроку та інші. Після усвідомлення мети учні знайомляться з завданням уроку, які можуть пропонуватися у вигляді плану. Етап засвоєння нових знань, умінь, навичок. Засвоєння – це пізнання навколишнього світу, яке здійснюється у процесі цілеспрямованого навчання. Результат засвоєння – це система наукових знань у різних формах. У молодших класах – це факти, уявлення, поняття. Етап систематизації, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок. Дидактична ціль етапу – це систематизація та узагальнення результатів попереднього етапу навчання. Узагальнення – розумове об’єднання об’єктів і явищ за істотними ознаками. Систематизація – це осмислювальна діяльність, у процесі якої знання про об’єкти і явища навколишнього світу організовуються в системи, які відображають реально існуючі природні системи. Етапи застосування засвоєних знань, умінь і навичок, а також їх перевірки. Домашня робота, підсумок уроку.

На етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок вирішальним є осмислення сприйнятих та усвідомлених знань. Воно здійснюється: через:

а) аналіз сприйнятих ознак і властивостей об’єктів;

б) порівняння;

в) абстрагування і логічне формування ознак і властивостей;

г) мисленнєвий перехід від індивідуальних ознак до істотних;

д) встановлення взаємозв’язків та взаємозалежностей;

е) узагальнення змісту поняття.

На етапі сприймання і усвідомлення мнемічна діяльність – це різні види відчуттів, які надходять через аналізатори. Пам’ять короткочасна, довготривала, оперативна. Всім видам пам’яті властиві такі процеси: запам’ятовування, збереження, відтворення, забування. Вони взаємопов’язані та взаємозумовлені. Запам’ятовування: форми – мимовільна та довільна; механічне та осмислене.

Предметний урок передбачає різнобічне вивчення конкретного предмету або явища природи: і виявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей з іншими об’єктами умов існування, походження, способів вирощування, важливості для людини.

Узагальнюючий урок, його дидактична ціль – систематизація знань.

Найбільш поширена самостійна робота під час практичних занять. Вчитель керує роботою учнів і контролює її. Самостійна робота може бути фронтальною або індивідуальною.

Індивідуальна робота передбачає картки з завданням. Вчитель контролює роботу учнів. Така робота вимагає певних дослідницьких навичок та потребує більше часу.

Урочна, позаурочна та позакласна  робота школярів тісно взаємопов’язані. Лише в їх нерозривній єдності досягається комплекс освітніх, розвивальних і виховних цілей з природознавства у початковій школі.

Позаурочна робота визначається програмою з природознавства і є обов’язковою для кожного учня. Вона спрямовується на оволодіння учнями фактичним матеріалом, який використовують на наступних уроках, а також – на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення. Така робота виконується в класі під безпосереднім або опосередкованим керівництвом учителя або вдома самостійно. Види класної позаурочної роботи: довготривалі досліди, ведення загальнокласного календаря природи.

Позакласна робота базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її виконувати, вона для учнів необов’язкова, організовується за спеціально розробленою програмою, оскільки її зміст виходить за межі шкільної програми. За способом організації її розглядають як індивідуальну, групову та масову.

Завдання до теоретичного матеріалу:

Сучасний урок природознавства передбачає не тільки надання змісту освіти, але він набуває значення джерела розвитку дітей, дає можливість розкрити їх, пізнавальні сили та можливості, які виявляються під час сумісної діяльності вчителя та учнів. На основі цього покажіть різницю традиційного та сучасного уроку в таблиці.

Показники різниці	Урок
	Традиційний	Сучасний
Мета Роль та функції вчителя Логіка побудови Розподіл часу Форми організації навчальної діяльності

Вимоги до знань та умінь студентів.

Студенти повинні знати різні форми навчання природознавству в школі, володіти методикою різних типів уроків, мати навички складання конспектів уроків, володіти методикою керування самостійною роботою учнів у школі, вдома.

Питання до самоаналізу знань:

1.  Які форми організації навчальної роботи з природознавства мають місце в початковій школі?

2.  Які функції виконує сучасний урок природознавства?

3.  Показати особливості різних типів уроків з природознавства.

4.  Показати особливості позаурочної та позакласної роботи.

5.  Показати особливості самостійної роботи з природознавства на уроках та при виконанні домашніх завдань.

Завдання до самоперевірки:

1.  Обґрунтуйте необхідність узагальнюючого уроку після вивчення розділу, частини курсу природознавства в 3 та 4 класах, усього курсу початкової школи.

2.  Обґрунтуйте необхідність загальної та локальної мотивації в процесі навчання природознавства.

3.  Якими шляхами здійснюється керування учителем самостійною навчально-пізнавальною діяльністю учнів під час виконання домашніх завдань з природознавства?

4.  Розкрийте особливості методики організації та проведення кожного етапу предметного уроку.

5.  Розкажіть про особливості підготовки та проведення екскурсії.

Література основна:

1.  Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах : Навчальний посібник. - К: Веселка, 1998. - 334 с.

2.  Байбара Т.М. Природознавство в 3(2) класі: Посіб. для вчителя. – К.: Освіта, 2001. – 224 с.

3.  Бібік Н., Коваль Н. Календарне планування уроків з курсу “Я І Україна. Навколишній світ”// Початкова школа. – 2002. - № 5 . – С. 12-14.

4.  Гнатюк О.В. Ознайомлення з навколишнім світом. Розробки уроків для 1 класу трирічної і чотирирічної початкової школи. - Харків: ТО “Гімназія”, 1999. - 192 с.

5.  Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. К.: Радянська школа, 1982. - 96 с.

6.  Мечник Л.А., Мечнік І.І. Уроки з природознавства. 2 (3) клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 128 с.

7.  Майхрук М.І., Будна Н.О. Уроки з природознавства. 4 (3) клас. - Тернопіль: навчальна книга. Богдан,І993. - 128 с.

8.  Пакулова Т.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения: Учебник для студентов пединститутов.- М.: Просвещение,1990. – 192 с.

9.  Тетьоркіна В.А., Погорєлова С.М. Я і Україна. Навколишній світ: Матеріали до уроків у 2 класі. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2002, - 328 с.

Додаткова:

1.  Аквилева Г.Н., Клепинина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учебн. пособие для студ. – М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 240 с.

2.  Бровкина Е.Т. и др. Ознакомление с окружающим миром. Природоведение: Методика преподавания в начальной школе: Учебн. пособие для студ. – М.: Изд. центр «Академия», 2000. – 224 с.

3.  Вахрушев А.А. и др. Мир и человек. Мир глазами человека. Книга для учителя. 1 класс. – М.: Дрофа, 2000.- 160 с.

4.  Виноградова Н.Ф. «Окружающий мир» в начальной школе, беседы с будущим учителем: Учебн. пособие для студ. - М.: Изд. центр «Академия», 1999, 144 с.

5.  Корчагина О.Ю., Волошина О.И. Природоведение: Справочник для учителей и родителей. Начальная школа. – М.: Дрофа, 1997. – 112 с.

6.  Программно-методические материалы. Окружающий мир. Начальная школа / Сост. Е.О Яременко. _ М.: Дрофа, 2000. - 256 с.

7.  Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учебн. пособие для студ. – М.: Издат центр «Академия», 2000. - 176 с.

8.  Тарабарина Т.И., Соколова Е.И. И учеба, и игра: Природоведение. Популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1997. – 240 с.

1.9. Екскурсії з природознавства в початковій школі

Методичні рекомендації

На самостійне вивчення виносяться такі питання:

1.  Особливості планування екскурсій відповідно до програми «Я і Україна», їх тематика та методика проведення

2.  Методика проведення фрагментів уроків «серед природи» для 1-2 класів за програмою «Я І Україна».

3.  Краєзнавчий принцип в організації проведення екскурсій.

Екскурсія – це одна з форм навчання. Процес навчання реалізується в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами природи та очевидними взаємозв’язками і залежностями між ними. Класифікація екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми екскурсії та його місцем у структурі вивчення курсу (вступний, поточний, підсумковий). Розробка методики організації і проведення екскурсій з природознавства здійснюється на основі загальних дидактичних закономірностей, але з урахуванням особливостей екскурсії взагалі і конкретно кожного її виду. Ефективність екскурсії насамперед залежить від підготовки її вчителем. Ця робота здійснюється у такій послідовності: визначення теми, виду екскурсії, складання змісту та його конкретизація відповідно до тих об’єктів, яка є на місці екскурсії, визначення освітньої, розвивальної і виховної цілей конкретного уроку, розробка методики проведення уроку, підготовка школярів до нього, підбір необхідного обладнання.

Освітньою метою поточної екскурсії є формування в учнів уявлень та понять про об’єкти і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності, які передбачені змістом теми, а також засвоєння школярами тих власне предметних розумових умінь та умінь раціональної навчальної діяльності, які об’єктивно і необхідно сформувати у конкретній темі. Специфіка поточної однотемної екскурсії зумовлена тим, що засвоєння кожного елементу знань починається з безпосереднього сприймання реальних об’єктів природи на місці їх проведення. Предмети і явища конкретизують мікроструктуру екскурсії. Приклад за темою “Орієнтування за місцевими ознаками. Компас”. Вступна екскурсія, як правило, багатотемна. Вона передує вивченню розділу. Основна дидактична мета – у здобутті учнями чуттєвого досвіду як основи для оволодіння системою понять, яка буде формуватися в учнів під час вивчення окремих тем і розділу в цілому. Особливістю такої екскурсії є те, що учні сприймають і запам’ятовують конкретний фактичний матеріал про предмети і явища. Процеси пізнання, які здійснюються  під час екскурсії – відчуття: сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів є першим етапом засвоєння загальних уявлень, понять, які формуватимуться в темах розділу. За дидактичною суттю – це урок засвоєння нових знань, умінь і навичок. При підготовці до екскурсії визначаються об’єкти, за якими вестимуться спостереження, і зміст спостережень. Приклад вступної екскурсії до розділу “Що таке природа”. Підсумкова екскурсія буває багатотемна. Вона проводиться після вивчення розділу і усього курсу навчального предмету, її основні дидактичні цілі – конкретизація, розширення, поглиблення, застосування і систематизація знань, умінь і навичок, які засвоюються учнями в конкретних темах розділу. Рекомендується індивідуальна робота, потім обговорення результатів виконання завдань. Завдання пропонуються на картках.

Вивчення природи рідного краю найбільш ефективне під час проведення екскурсії в ліс, на річку або в парк. Об’єктами спостереження повинні стати найбільш поширені рослини  та тварини. Учні знайомляться з її видовим складом, з природними угрупуваннями, з ланцюгами живлення. Значна увага приділяється охороні природи, видам, які занесені до Червоної книги. Екологічні екскурсії мають свою специфіку, яка полягає в тому, що під час екскурсії крім загальноосвітніх завдань вирішуються і екологічні проблеми. Учням можна доручити виконання будь-якої корисної роботи, яка спрямована на виявлення порушень у природі. Це забруднення місця екскурсії, стан рослинного покриву, сліди діяльності людини та інші. Тематика таких екскурсій передбачає їх проведення в парках та скверах міста, в лісову зону недалеко від міста. Вона, наприклад, має такі назви: “Людина та природа”, “Тварини та людина”, “Птахи міста” та інші.

Завдання до теоретичного матеріалу:

Розробити тематику екскурсій для 1-4 класів з урахуванням краєзнавчого принципу навчання.

Вимоги до знань та умінь студентів.

Студенти повинні самостійно, згідно з програмою з природознавства, визначити теми екскурсій, самостійно їх розробляти та готувати до них обладнання, знати правила безпеки під час проведення екскурсій, володіти методикою проведення.

Питання до самоаналізу знань:

__MCE_ITEM__1.     Показати основні етапи підготовки та проведення екскурсій з природознавства.

__MCE_ITEM__2.     Показати взаємозв’язок екскурсії з предметними та іншими уроками.

__MCE_ITEM__3.     Як підготувати та провести екскурсії з екологічним змістом?

__MCE_ITEM__4.     Яке значення мають екскурсії в системі засвоєння молодшими школярами природничих знань та умінь?

Завдання до самоперевірки:

__MCE_ITEM__1.     Чим зумовлені дидактична мета та структура поточного уроку - екскурсії?

__MCE_ITEM__2.     Особливості методики організації і проведення вступного уроку-екскурсії, поясніть на конкретному прикладі.

__MCE_ITEM__3.     Розкажіть про особливості підготовки і проведення підсумкового уроку - екскурсії.

__MCE_ITEM__4.     Обґрунтуйте ефективність процесу навчання у формі екскурсій.

Література основна :

__MCE_ITEM__1.     Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

__MCE_ITEM__2.     Гетьман В.Ф. Экскурсии по природоведению во 2 й 3 классах: Пособие для учителей.- К.: Радянська школа, 1983. - 95 с.

__MCE_ITEM__3.     Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

__MCE_ITEM__4.     Пугач Р.П., Кравченко Ж.Б. Запорожский край: Учебное пособие по природоведению для учащихся начальних классов .- Запорожье: “ЛИПС”. ЛТД, 1998. - 52 с.

Додаткова:

1.  Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей: Навчально-методичний посібник. – Івано-Франківськ: Фірма “Сіверсія” ЛТД, 1999. – 156 с.

2.  Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учебн. пособие для студ – М.: Изд центр «Академия», 2000. – 176 с.

3.  Пшеничний Н.І. Методика фенологічних спостережень у школі. – К.: Радянська школа, 1968. - 176 с.

4.  Симонова Л.П. Экологическое образование в начальной школе: Учебн. пособие для студ. – М.: «Академия», 2000. – 160 с.

5.  Цветкова И.В. Экология для начальной школы. Игры и проекты. Популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1997. – 192 с.

6.  Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995. – 335 с.