Література основна:

1.  Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990. – 192с.

2.  Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990. – 302с.

Додаткова

1.  Аквилева Г.Н., Клепинина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. пособие для студ. – М.: Гуманит, изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 240с.

2.  Зуев В.Ф. Педагогические труды. – М.: Просвещение, 1956.

3.  Герд А.М. Избранные педагогические труды. – М.: Просвещение, 1953.

4.  Райков Б.Е. Общая методика естествознания. – М.-Л.: Гос. учеб. пед. изд-во Министерство просвещения РСФСР, 1947. – 300с.

5.  Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. - М.: Педагогика, 1980.

6.  Ягодовский К.П. Вопросы общей методики естествознания. – М.: Гос. учеб. пед. изд-во Министерства просвещения РСФСР, 1951. – 234с.

1.2. Теоретичні питання навчання природознавству в школі Методичні рекомендації

На самостійне вивчення виносяться такі питання:

1.  Сучасне розвивальне навчання природознавства в початковій школі.

2.  Наступність природничонаукової освіти в системі “дошкільний заклад – початкова школа”.

3.  Природа рідного краю – об’єкт для формування екологічної культури учня початкових класів.

У сучасній початковій школі природничонаукова освіта здійснюється за програмою курсу “Я і Україна”. В 1 та 2 класах програма передбачає ознайомлення з навколишнім світом, в 3 та 4 класах учні вивчають природознавство як окремий предмет.

Природознавство посідає особливе місце серед предметів, які вивчаються в початковій школі. Видатний український педагог В.О Сухомлинський особливу роль надавав природі, спілкуванню з нею як фактору розумового розвитку. В книзі “Серце віддаю дітям” він писав, що прагнув до того, щоб перш ніж відкрити книгу, прочитати по складах перше слово, діти повинні прочитати сторінки найкращої в світі книги – книги природи. Спілкування з природою, на думку В.О. Сухомлинського, - засіб формування високих моральних якостей. Початкова природничо-наукова освіта, яка має певні традиції та значний практичний досвід, стоїть на шляху перетворення. Це пов’язано передусім з чітким усвідомленням того, що ця сфера освіти набуває великого значення для розвитку та виховання людини, особливе значення надається становленню основ сучасного, екологічно орієнтованого світогляду школярів. Одночасно відбувається рух у напрямку інтеграції природничо-наукових та суспільствознавчих знань з метою формування у дітей більш узагальненого, цілісного погляду на навколишній світ та місце людини в ньому.

На важливість вивчення природи в початкових класах, про необхідність високого рівня таких знань у своїх роботах вказував видатний вчений - методист К.П. Ягодовський, українець за походженням, який багато років очолював Глухівський вчительський інститут і створив при ньому школу нового типу та дослідну школу. Особливого значення він надавав формуванню у дітей природничих знань та любові до природи. К.П.Ягодовський писав: “… ми залишаємо для цих маленьких дітей лише слова про природу, тобто часто одну словесну форму, яка не має змісту, або наповнена змістом, який зовсім не відповідає дійсності”. К.П.Ягодовський зазначав, що діти, які вільно читали, добре розв’язували складні завдання з математики, не завжди мали необхідний рівень знань з природознавства.

Сучасні програми природничо-наукової освіти, педтехнології, засоби навчання повинні надати змогу початковій школі сформувати обізнану людину майбутнього.

Природознавство як навчальний предмет має свої дидактичні особливості, які відрізняють його від інших предметів початкової школи. Це інтегрований курс, який містить систему узагальнених знань про природу. Він в доступній формі знайомить учнів з предметами та явищами, розкриває зв’язки між окремими явищами, допомагає пізнати закономірності розвитку навколишнього світу. Основне завдання курсу - формування в учнів початкових класів широкої картини світу, яка поступово поглиблюється. Створюється база для подальшого навчання в основній школі. Вивчення природознавства дає можливість сформувати основи розуміння матеріальності та пізнання світу, взаємозв’язків у природі.

У курсі навчання природознавства молодші школярі набувають знань про предмети і явища природи, взаємозв’язки та залежності у природі. Учні знайомляться з природою рідного краю. Навчальний матеріал повинен давати знання на рівні уявлень та елементарних понять. До них можна віднести знання тіла та речовини, важливість та значення води й повітря, про корисні копалини, про різноманітність живої природи, уявлення про процеси та явища в природі. Курс природознавства має міжпредметні зв’язки з предметами природничого блоку.

Вивчення природознавства в початковій школі передбачає формування уміння аналізувати об’єкти природи, уміння порівнювати їх,  виділяти істотні ознаки та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі, класифікувати  об’єкти природи, аналізувати їх та інші.

Великого значення набуває процес засвоєння практичних навичок роботи на уроках, вдома, в кутку живої природи, на пришкільній ділянці, з догляду за рослинами та тваринами.

Початкова школа – найважливіший етап становлення особистості, формування екологічної культури. В цьому віці висока пізнавальна активність, допитливість, зацікавленість дитини до пізнання нового кругозору екологічної культури. В початкових класах здійснюється другий етап безперервної екологічної освіти, яка передбачає формування науково -пізнавального, емоційно-морального, практично–діяльнісного відношення до довкілля, здоров’я на основі єдності почуттєвого та раціонального сприймання природного та соціального оточення людини. Вона повинна формувати знання про екосистемну організацію природи Землі, виховувати потребу вирішувати екологічні проблеми, розвивати інтелектуальну сферу. До змісту екологічної освіти в початковій школі рекомендується включити деякі відомості з певних розділів екології – біологічної екології, глобальної екології, екології людини, соціальної екології. Найбільш цікава для дітей – біоекологія. До основних педагогічних технологій екологічної освіти в початковій школі – комплексні екскурсії в природу, етичні бесіди з екології,  творчі завдання з екології, екологічні ігри, практична діяльність молодших школярів.

Для екологічної освіти особливого значення набувають надбання народної педагогіки, яка протягом століть формувала світогляд людей і насамперед – любов та повагу до природи. Джерела екологічної культури формувались у традиціях багаторічного дбайливого відношення українського народу до природи, природних багатств рідної землі. На протязі тисячоліть створювались народні традиції, народна педагогіка, спрямовані на збереження навколишнього середовища та всього живого на Землі. На жаль, культура взаємодії людини з природою в наш час не має відповідного розвитку. Тому відродження народних традицій, особливо екологічного напрямку – важливе завдання сучасної педагогічної науки  та практики.

Для сучасної педагогічної технології формування екологічної культури, вивчення спадщини видатних вчених повинно стати основою, на якій базується морально–етичне, зокрема екологічне виховання дітей у дошкільних закладах та в початковій школі. Видатний педагог С.Ф.Русова зазначала, що формування особистості слід проводити з урахуванням української ментальності. Вона писала: “Міцнішою нацією в наші часи виявляє себе та, яка краще інших вичерпала в своєму вихованні свої глибокі національні скарби й національній психології дала міцний розвиток”. За словами К.Д. Ушинського, виховання не слід вигадувати, бо воно існує в народі стільки віків, скільки існує сам народ.

Екологічна освіта – це безперервний процес навчання, виховання та розвитку особистості, спрямований на формування знань, ціннісних орієнтацій, поведінки та діяльності. Для екологічного навчання та виховання найбільш поширені такі форми та методи як екскурсії, спостереження в природі та класі. Під час уроків використовуються бесіди, розв’язування екологічних задач, аналіз екологічних ситуацій, ігри. Позакласна робота передбачає КВК, свята та інше. Новий вид діяльності молодших школярів у природі – навчальна “екологічна тропа”. Робота з екологічної освіти повинна проводитись систематично на уроках та в позакласній формі.

Вимоги до знань та умінь студентів.

Студенти повинні самостійно визначити матеріал з природознавства, який вивчається в початковій школі, особливу увагу приділити питанням екологічної освіти, визначити які уміння та навички необхідні вчителю природознавства.

Питання до самоаналізу знань:

1.  У чому полягає основне завдання вивчення природознавства в школі?

2.  Показати напрямок формування знань про природу в початковій школі.

3.  Особливості екологічної освіти та виховання в сучасній школі.

4.  Охарактеризувати навички, які формуються на уроках природознавства в різних класах.

Завдання до самоперевірки:

1.  Назвіть основні функції діяльності вчителя у процесі навчання та екологічної освіти школярів.

2.  Охарактеризуйте основні компоненти діяльності вчителя на уроках природознавства в початковій школі.

3.  Покажіть специфіку спільної діяльності та спілкування вчителя й учнів у процесі навчання.

Завдання до теоретичного матеріалу

1.  Обміркуйте та доведіть, що сучасне природознавство базується на спадщині вчених - методистів.

2.  На конкретних прикладах доведіть, що питання екологічної культури мають історичне становлення в працях вчених – методистів.

Література:

1.  Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – 334 с.

2.  Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1999. – 192 с.

3.  Симонова Л.П. Экологическое образование в начальной школе: Учебн. пособие для студ. – М.: Академия, 2000. – 160 с.

Додаткова

1.  Аквилева Г.Н. Клепинина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе. Учебн. пособие для студ. – М.: Гуманит. издат. Центр ВЛАДОС, 2001. – 240 с.

2.  Зверев А.Т. Экология: учебник для 2 класса общеобразовательных школ. – М.: Дом педагогики, 1998. – 112 с. (Аналогичные учебники для 3,4 классов).

3.  Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей: Навчально-методичний посібник. – Івано-Франківськ: Фірма “Сіверсія” ЛТД, 1999. – 156 с.

4.  Пугач Р.П., Кравченко Ж.Б. Запорожский край: Учебное пособие по природоведению для учащихся начальных классов. – Запорожье: ООО «ЛИПС ЛТД», 1998. – 52 с.

5.  Цветкова И.В. Экология для начальной школы. Игры и проекты. Популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1997. – 192 с.

6.  Чернова Н.М. и др. Основы экологии: Учебн. пособие для 9 кл. общеобразовательных учреждений. – М.: Просвещение, 1997. – 240 с.

7.  Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1995. – 335 с.