- •1. Соціальне партнерство (соціальний діалог) в галузі охорони праці.
- •2. Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •3. Стандарт sа 8000 «Соціальна відповідальність»
- •4. Стандарт 1s0 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».
- •5. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •6. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •7. Міжнародна організація праці (моп)
- •8. Конвенції та рекомендації міжнародної організації праці
- •9. Міжнародне співробітництво в сфері охорони праці
- •11.Всесвітня організація охорони здоров'я
- •19. Забезпечення функціонування та побудова суоп на підприємствах і організаціях
- •20. Примірна структура положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •21 Елементи системи управління охороною праці міжнародний стандарт он8л8 18001: 2007. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці.
- •25.План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •28. Загальні положення та визначення(питання геніальне..Відповідь-ну шось отаке мабуть..)
- •29. Мета та завдання Розслідування нещасних випадків
- •30. Обовязки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •31Обствавини за яких проводиться розслідування
- •32 Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •33 Розслідування та облік нещасних випадків
- •34 Розслідування та облік хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •36. Розслідування інцидентів та невідповідностей
- •37.Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •38. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •39. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •40.Звітність та інформація про нещасні випадки та їх аналіз
- •41. Методи дослідження виробничого травматизму
- •44. Вимоги безпеки до місць виконання робіт.
- •45. Мікроклімат робочої зони
- •46. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі
- •47. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •48. Утримання території підприємств.
- •49. Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажевальних робіт
- •50 Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції , опалення та кондиціювання повітря
- •51. Санітарно -гігієнічні вимоги до умов праці в галузі
- •52.Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •53.Безпека праці підчас експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •54.Важкість праці
- •55 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •57. Наукова база охорони праці
- •58. Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці, та виробничого середовища
- •65 Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення та вентеляції
- •5.3 Вимоги до електрообладнання
- •66 Забезпечення безпечної безпечної евакуації персоналу
- •67 Державний пожежний нагляд
- •68 Пожежна профілактика при проектувані і експлуатації обєктів будинків, споруд.
- •69 Первинні засоби гасіння пожеж
- •70. Протипожежне водопостачання
- •71. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •73. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки, охорони праці
- •76. Основні принципи страхування.
- •78. Види страхування.
- •79. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •80. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг і профілактичних заходів. Джерела фінансування фонду.
- •81. Страхові тарифи
- •83.Субєкт та об’єкт страхування.Види страхування.Страховий ризик і страховий випадок
44. Вимоги безпеки до місць виконання робіт.
Вибір місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинен відповідати:
Вимогам ГОСТ , ці місця розташовуються на спеціально відведеній території з твердим та рівним покриттям.
Під*їзні шляхи до площадок (пунктів) повинні мати тверде покриття. У місцях перетину ними канав, траншей та залізничних колій влаштовуються настили та мости. Ширина під*уїзних шляхів повинна бути не менше 6,2 м при двосторонньому русі і не менше 3,5м при односторонньому.
При виконанні вантажо-розвантажувальних робіт у будівлях вміст шкідливих газів, пари та пилу у повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК за ГОСТ 12.1.005-88.
Способи складання вантажів мають забезпечувати стійкість штабелів, пакетів вантажів, можливість механізованого розбивання безпеку працюючих на штабелі регламентується СНІП Ш-4-80.
45. Мікроклімат робочої зони
Робоча зона - простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.
Оптимальні мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.
Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:
- температура повітря,
- відносна вологість повітря,
- швидкість руху повітря,
- інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення,
- температура поверхні.
46. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі
Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:
- система технічних засобів і заходів;
- система електрозахисних засобів;
- система організаційно-технічних заходів і засобів.
Система технічних засобів/заходів електробезпеки
Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки поділяються на дві групи:
- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;
- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:
- ізоляцію струмовідних частин;
- недоступність струмовідних частин;
- блоківки безпеки;
- засоби орієнтації в електроустановках;
- виконання електроустановок, ізольованих від землі;
- захисне розділення електричних мереж;
- компенсацію ємнісних струмів замикання на землю;
- вирівнювання потенціалів.
Із метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції, в електроустановках застосовується одночасно більшість з перерахованих технічних засобів і заходів.
Ізоляція струмовідних частин. Забезпечує технічну працездатність електроустановок, зменшує вірогідність потраплянь людини під напругу, замикань на землю і на корпус електроустановок, зменшує струм через людину при доторканні до неізольованих струмо-відних частин в електроустановках, що живляться від ізольованої від землі мережі за умови відсутності фаз із пошкодженою ізоляцією. ГОСТ 12.1.009-76 розрізняє ізоляцію:
- робочу — забезпечує нормальну роботу електроустановок і захист від ураження електричним струмом;
- додаткову — забезпечує захист від ураження електричним струмом на випадок пошкодження робочої ізоляції;
- подвійну — складається з робочої і додаткової;
- підсилену — поліпшена робоча ізоляція, яка забезпечує такий рівень захисту як і подвійна.
При розробці електроустановок опір ізоляції приймається в межах 1 кОм/В, якщо технічними умовами не передбачені більш жорсткі вимоги відповідно до чинних актів. З метою забезпечення працездатності електроустановок і безпечної їх експлуатації проводиться контроль стану ізоляції, який характеризується електричною міцністю ізоляції, її електричним опором і діелектричними втратами. В установках, напругою більше 1000 В, проводять всі види випробування ізоляції, а при напрузі до 1000 В — контролюється тільки електричний опір і електрична міцність. Виділяють приймально-здавальні випробування, післяремонтні (реконструкція і капітальний ремонт) і міжремонтні в терміни, встановлені чинними нормативами залежно від типу електроустановки і умов її експлуатації. Так, опір переносних світильників, що живляться від електромережі, електрифікованого ручного інструменту, контролюється кожні 6 місяців, зварювального обладнання -кожні 12 місяців. При цьому опір ізоляції має бути не менше 0,5 МОм, а для електрофікованого інструменту - 1 МОм.