Особливості політичної системи Чехії

Зміст

Вступ 2

1. Загальна характеристика правової системи 4

2. Державний устрій 6

2.1 Парламент 6

2.2 Президент 11

2.3 Уряд 15

2.4 Судова влада. Органи контролю 16

Висновки 19

Вступ

Чехія (офіційна назва — Чеська Республіка, Česko, латинська назва Tzechia) — держава на території Центральної Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході — з Польщею, на південному сході — зі Словаччиною, на півдні — з Австрією. До складу сучасної Чехії входять історичні області Богемія, Моравія та Чеська Сілезія Чехія (Богемія, Čechy) — історична провінція в Європі між Сілезією, Моравією, Австрією, Баварією та Саксонією. Разом з Моравією і Чеською Сілезією (České Slezsko) утворює Чеську Республіку. У минулому Чехія (Богемія) була ядром Чеського Королівства.

Територія - 78,864 тис. кв.км. Столиця - м. Прага.

Населення - 10 532 770 чол. (78-е) 94,4% - чехи.

Офіційний мова - чеська.

Релігія - більшість віруючих - католиків, поширений також протестантизм.

Чеська Республіка як самостійна держава утворилася 1 січня 1993 в результаті розпаду Чеській та Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР). З XVI в. чеські землі входили в австрійську імперію. У 1918 році після розпаду Австро-Угорщини було створено самостійну Чехословацьку державу. У 1969 р. чеські землі отримали статус республіки у складі федеральної Чехословацької Соціалістичної Республіки (ЧССР). З 1948 по 1989 р. влада в Чехословаччині належала комуністам, в результаті "оксамитової революції" листопада 1989р. соціалістичний лад в країні було ліквідовано, відновлений багатопартійної демократичний режим.

Політична система. Чехія є парламентською республікою. Її верховним законом є Конституція Чеської Республіки разом із Декларацією основних прав та свобод. Конституція у своєму сучасному вигляді діє від 1 січня 1993 року, тобто від виникнення самостійної чеської держави, яка утворилася в результаті розділення Чехословаччини. Влада поділяється на законодавчу (Парламент ЧР), виконавчу (Уряд ЧР та Президент республіки) та судову.

Адміністративно-територіально Чехія поділяється на 14 областей, у тому числі Прага як столичне місто. Області, у свою чергу, мають 77 районів, до яких входять 6242 населених пункти.

Населення. Основу населення Чехії (95%) складають етнічні чехи, що розмовляють чеською мовою. Серед іммігрантів найчисленнішу діаспору в Чехії складають українці, яких станом на 30 вересня 2010р. проживало в країні 126 521. На другому місці знаходяться словаки (71 676), багато з яких після поділу в 1993 році залишилися в Чехії і складають приблизно 2% населення. На третьому - громадяни В'єтнама (60 605). Слідом за ними йдуть громадяни Росії (31 294) і Польщі (18 328). Інші етнічні групи включають німців (13 577), циган і угорців.

Відзначаються як національні, так і релігійні свята:

Новий Рік — 1 січня

Великдень — дата не фіксована

Свято Праці — 1 травня

Свято визволення, День закінчення Другої світової війни — 8 травня

День Кирила і Мефодія — 5 липня

День Яна Гуса — 6 липня

День Республіки — 28 жовтня

Різдво — 24-26 грудня

Державні символи. Герб Чехії являє собою з’єднання гербів країв Чеської корони в середньовіччі. Емблема Богемії — білий лев з двома хвостами. Два орли представляють Моравію і Силезію: червоно-білий клітчастий орел на синьому полі належить Моравії, чорний орел на золотому тлі представляє Силезію. Герб Чеської Республіки затверджений в 1993 році.

Як офіційний державний прапор Чехія перейняла прапор колишньої Чехословаччини, введений у 1920 році. Після виникнення Чехословаччини йшла довга дискусія про те, як повинен виглядати державний прапор. Ще з 1914 використовувалися різні форми біло-червоного прапора Богемії, чиє забарвлення, у свою чергу, було перейняте з герба Богемії. У 1918 році біло-червоний прапор був оголошений офіційним прапором Чехословаччини. У 1920 році з лівого боку додався синій трикутник, що символізує Словаччину.

Як гімн Чехії вживається з 1993 року. Проте з 1920 року композиція «Kde domov můj?» використовувалася як складова частина національного гімну Чехословаччини, де разом з першим куплетом на чеській мові був присутній другий — словацькою — «Nad Tatrou sa blýska», що нині є національним гімном Словаччини. Автор музики — Франтішек Шкроуп (František Škroup), автор тексту — Йосеф Каєтан Тил (Josef Kajetán Tyl)