- •1. Соціальне партнерство (соціальний діалог) в галузі охорони праці.
- •2. Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •3. Стандарт sа 8000 «Соціальна відповідальність»
- •4. Стандарт 1s0 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».
- •5. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •6. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •7. Міжнародна організація праці (моп)
- •8. Конвенції та рекомендації міжнародної організації праці
- •9. Міжнародне співробітництво в сфері охорони праці
- •11.Всесвітня організація охорони здоров'я
- •19. Забезпечення функціонування та побудова суоп на підприємствах і організаціях
- •20. Примірна структура положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •21 Елементи системи управління охороною праці міжнародний стандарт он8л8 18001: 2007. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці.
- •25.План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •28. Загальні положення та визначення(питання геніальне..Відповідь-ну шось отаке мабуть..)
- •29. Мета та завдання Розслідування нещасних випадків
- •30. Обовязки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •31Обствавини за яких проводиться розслідування
- •32 Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •33 Розслідування та облік нещасних випадків
- •34 Розслідування та облік хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •36. Розслідування інцидентів та невідповідностей
- •37.Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •38. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •39. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •40.Звітність та інформація про нещасні випадки та їх аналіз
- •41. Методи дослідження виробничого травматизму
- •44. Вимоги безпеки до місць виконання робіт.
- •45. Мікроклімат робочої зони
- •46. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі
- •47. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •48. Утримання території підприємств.
- •49. Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажевальних робіт
- •50 Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції , опалення та кондиціювання повітря
- •51. Санітарно -гігієнічні вимоги до умов праці в галузі
- •52.Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •53.Безпека праці підчас експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •54.Важкість праці
- •55 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •57. Наукова база охорони праці
- •58. Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці, та виробничого середовища
- •65 Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення та вентеляції
- •5.3 Вимоги до електрообладнання
- •66 Забезпечення безпечної безпечної евакуації персоналу
- •67 Державний пожежний нагляд
- •68 Пожежна профілактика при проектувані і експлуатації обєктів будинків, споруд.
- •69 Первинні засоби гасіння пожеж
- •70. Протипожежне водопостачання
- •71. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •73. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки, охорони праці
- •76. Основні принципи страхування.
- •78. Види страхування.
- •79. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •80. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг і профілактичних заходів. Джерела фінансування фонду.
- •81. Страхові тарифи
- •83.Субєкт та об’єкт страхування.Види страхування.Страховий ризик і страховий випадок
31Обствавини за яких проводиться розслідування
Отже, відповідно до п. 7 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку…», підприємство має проводити розслідування у випадку: обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких: зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень; гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь; одержання сонячного або теплового удару; опіку; обмороженні; у разі утоплення; ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням; одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо);
контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий ден; Зникнення;
- настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.
Як бачите, розслідуватися має будь-який випадок, що стався на підприємстві. Навіть найнезначніший.
Відповідно до п. 10 Порядку, роботодавець протягом доби повинен утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.
До складу такої комісії включаються:
- керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
- представник Фонду за місцезнаходженням підприємства;
- представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;
- представник підприємства, інші особи.
Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.
При цьому до складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії входить також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством.
Сам потерпілий чи особа, яка представляє його інтереси, не може входити до складу такої комісії. Однак це не означає, що він не бере участі у проведенні розслідування. Так, відповідно до п. 11 Порядку, потерпілий має право:
- брати участь у засіданнях комісії;
– висловлювати свої пропозиції;
- подавати документи щодо нещасного випадку;
- давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку
- додавати до матеріалів розслідування документи стосовно нещасного випадку, що стався;
- надавати необхідні пояснення, у тому числі викладати в усній та письмовій формі власну думку щодо причин того, що сталося;
- одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Голова комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.
Члени ж комісії, у свою чергу, мають право одержувати письмові та усні пояснення роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також опитувати потерпілого та свідків нещасного випадку.
У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою ― підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), розслідування організовує Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи.
Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з фізичною особою ― підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку.