Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1Курсова робота АВП.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
106.18 Кб
Скачать

3.6 Програмні засоби обробки даних польових вимірювань

Наявні програмні продукти, які використовуються, для обробки геодезичних вимірювань можна умовно поділити на три класи:

а) автономні програмні комплекси геодезичного призначення. Вони призначені для автоматизації специфічних геодезичних обчислень. Більшість з них реалізовані як програмні додатки під Autocad. До них відносяться такі програми, як: "Калісто"; "ТОПОКАД"; "ПЛАНИКАД"; RGS; "Інвент-Град"; "Топоград"; "Сігма".

Ці програми, як правило, прості у навчанні, а бібліотеки умовних знаків, системи координат, картографічні проекції і форми вихідної документації адаптовані під наявні стандарт.

б) До цього класу відносяться геодезичні модулі програмних комплексів. В цих модулях, як правило, закладені рішення стандартних задач, які виникають при обробці геодезичних даних: відбракування грубих вимірювань, врівноваження геодезичної мережі, трансформація результатів у різні системи координат, розрахунок розбивочних елементів.

Ці модулі розраховані тільки на отримання координат у потребуємій системі, побудову цифрової моделі місцевості і рельєфу, для розрахунку довжини ліній, площ тощо. До цього класу програм відносяться: CREDO; Topocad; Eagle Point’ 98; Trimble survey Office; Zeiss Map 500.

Деякі з цих модулів мають суттєві недоліки, пов'язані з тим, що в якості алгоритму для врівноваження не завжди використовується метод найменших квадратів, закладені в модуль алгоритми є недоступними до внесення змін і їх адаптації, результати врівноваження не завжди є однозначними, похибка може перевищувати припустиму межу.

в) Цей клас програм включає вбудоване програмне забезпечення електронного геодезичного обладнання: тахеометрів, ОРЗ-приймачів, яке орієнтоване на внутрішню обробку результатів вимірювань, тобто отримання координат у вказаній користувачем системі. Це стосується електронних приладів таких фірм, як: Nicon; Topocon; Geodimeter; УОМЗ; Zeiss; Leica; Sokkia; Trimble Navigation.

При цьому базовий комплект цього програмного забезпечення може бути доповнений програмними засобами для проведення врівноважувальних розрахунків, створення ЦММ, розрахунків довжин ліній, площ тощо.

Тому виникла нагальна потреба в створенні системи постпроцесорів, які дозволяли б дозволили спряження комп’ютерів IBM PC і використовуваного в нашій країні периферійного і технологічного обладнання. Їх призначення – спряження ПЕОМ ІВМ і вітчизняного обладнання, в нашому випадку – дигітайзера ПВГ 1-01.

При вирішенні цієї проблеми основна задача – розробка програм спряження ПЕОМ ІВМ РС та дигітайзера ПВГ 1-01; основна мета – перевести вирахування координат з ручного режиму в автоматичний.

Розроблюва програма спряження дигітайзера ПВГ 1-01 з IBM PC повинна задовольняти наступні вимоги: операційна система MS-DOS; мова програмування Сі, Pascal; ввод інформації з дигітайзера послідовний; порт вводу інформації СОМ1; швидкість виконання програми (спряження) не менше 50 команд/сек; об'єм оперативної пам'яті: кодовий сегмент 64К; сегмент даних 16К; стековий сегмент 8К;

допустима похибка при виводі графічної інформації: фотоплан 0,01%; креслення 0,1%.

Висновок: Вище було доведено, що позитивні зрушення розвитку автоматизованих земельно-інформаційних систем у землевпорядному виробництві на даний час відбулися. Оскільки техніка весь час вдосконалюється, це лише проміжна ланка прогресуючого процесу розвитку науки, і, відповідно, автоматизації земельно-інформаційних систем.

Список використаних джерел:

1. Земельний кодекс України (Редак­ція, що прийнята Верховною Радою Ук­раїни 25.10.2001р.).

2. Добряк Д.С. Концептуальні засади розвитку землеустрою. / Землевпоряд­кування. 2001.-С.27-32.

3. Новаковський Л.Я. До 40-річчя організації Інституту землеустрою Укра­їнської академії аграрних наук. // Земле­впорядна наука, видавництво і освіта XXI століття: Матеріали міжнародної науко­во-практичної конференції (м. Київ, 20 квітня 2001р.), Інститут землеустрою УААН. - К.,2001. - 288 с, (С.5 - 6).

4. Войтенко С.П., Володій М.В. Аналіз витоків землеустрою і чинників форму­вання сучасного землевпорядкування // Землевпорядна наука, видавництво і ос­віта XXI століття: Матеріали міжнарод­ної науково-практичної конференції (м. Київ, 20 квітня 2001 р.), Інститут земле­устрою УААН. - К.,2001.- 288 с, (С.87-92).

5. Войтенко С.П., Володій М.О. Вітчиз­няні механізми територіального форму­вання і планування землекористування через призму підготовки фахівців // Зем­левпорядкування. 2001р. - №3.- С.31-36.

6. Лозовий О.Т. Землевпорядна осві­та на зламі століть // Землевпорядна на­ука, видавництво і освіта XXI століття: Матеріали міжнародної науково-прак­тичної конференції (м. Київ, 20квітня 2001р.), Інститут землеустрою УААН. -К,2001.-288с,(С.83-87).

7. Панчук О.Я. Стан та проблеми підготовки фахівців-землевпорядників на сучасному етапі // Землевпорядна наука, видавництво і освіта XXI століття: Мате­ріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ,20 квітня 2001р.), Інститут землеустрою УААН. -К.,2001,-288с,(С14).

8. Науково-виробничий журнал. “Землевпорядкування” №2(6). 2002р.,(с.22-24,26-31,56).

9. Матеріали навчального семінару: ”Комп’ютерні технології в землевпорядному виробництві” (Київ 2001 рік, С.4-6,10-11,57-69,72-73).