3.4 Класифікація геоінформаційних систем за функціональними.
Можливостями.
Геоінформаційна система - це в першу чергу інструментарій для маніпулювання даними з метою отримання інформації, необхідної для прийняття рішень. В той же час це специфічна система, оскільки вона орієнтована на маніпулювання географічними (просторово розподіленими) даними. Безумовно, вона повинна оперувати також з даними непросторового характеру, але ж вони в більшості зв'язані з об'єктами, які мають просторову прив'язку.
Для виконання цих задач ГІС повинна забезпечувати збір, актуалізацію інформації, виконувати її аналіз у часі і просторі, готувати результати як у комп'ютерному, так і традиційному паперовому вигляді (карти, таблиці, графіки).
Укрупнена загальна структура ГІС і можливі джерела вводу інформації в ГІС наведені на рисунку 1.1 та рисунку 1.2.
Система
управління графічними базами даних
Система візуалізації
Система обробки та аналізу
Система виводу
Система
вводу
Система управління атрибутивними базами даних
Рисунок 1.1 – Структура ГІС
Важливість використання ГІС обумовлена тим, що більшість інформації, з якою має справу людина є просторово розподілена інформація (по різних оцінках до 70-80%). При цьому ПС це не тільки потужний інструмент, який дозволяє значно підвищити продуктивність людської праці, а це й нова ідеологія виконання робіт.
Розглядаючи сучасні ГІС, необхідно враховувати, що можливості різних класів цих систем неоднакові. Відомі різні класифікації ГІС. За функціональними можливостями можна виділити три групи ГІС. Перша - це потужні, орієнтовані на потужні комп'ютери і мережеву експлуатацію системи, які обробляють величезні обсяги інформації, мають різноманітні засоби вводу і виводу, розвинені можливості документування, які дозволяють створювати карти по якості не гірші, ніж з використанням традиційних технологій. Представниками цього класу є ГІС фірм Intergraph, GDS, ESRI. Ці системи мають універсальний характер, який дозволяє їх використання в різних галузях.
Клавіатура
Дігітайзер
Система
Вводу геоданих
Сканер
Електронні геодезичні прилади
Зовнішні комп’ютерні системи
Рисунок 1.2 – Джерела вводу інформації в ГІС.
До другої групи відносяться настільні ГІС, які мають менші можливості ніж представники першої групи і орієнтовані в першу чергу на вирішення наукових проблем, але можуть також бути використані для задач управління та інших.
В цих системах, як правило, не реалізовані широкі можливості щодо якості та різноманітності засобів візуалізації, обсягів обробляємої інформації, захисту інформації та її збереження. Типовими представниками таких систем є Mapinfo, AtlasGIS, GeoGraph, WinGIS тощо.
В цьому класі систем треба особливо виділити скорочені версії крупних ГІС (ArcInfo, Intergraph), які модифіковані для роботи на ПК, оскільки при переносі на менш потужні комп'ютери не враховувались існуючі обмеження на розмір пам'яті та швидкодію. Тому таки програмні продукти мають значно менші можливості у порівнянні з версіями цих систем для спеціальних графічних станцій і значно втрачають швидкодію, але при цьому підтримують сумісність з ними. Однак у останній час в зв'язку із значним підвищенням потужності ПК і виходу версій цих систем на платформі Windows NT для ПК ця різниця значно зменшилась.
Група 3 складається з систем для домашнього і інформаційно-довідкового використання. Як правило, це дешеві але повністю закриті системи, орієнтовані на конкретну обмежену задачу і які мають дуже невеликі вимоги щодо потужності ПК.
Вибрати найкращу систему для своїх потреб - дуже складна проблема. При цьому аналізуються фінансові умови, стабільність фірми-розробника і умови підтримки з її боку своїх продуктів, інші критерії.
З урахуванням структурної організації ведення державного земельного кадастру, вважається доцільним використання для базового рівня ведення земельного кадастру (адміністративний район, місто) використання ГІС настільного типу ArcView, ArcInfo, MapObject (ESRI), MapInfo, WinGis, GeoGraph, інші. В цих продуктах не завжди достатня мережева підтримка, існують певні обмеження щодо обсягів обробляємих баз даних і швидкодія їх обмежена потужністю ПК, але на базовому рівні ми маємо кількість об'єктів обліку(земельні ділянки), як правило не більшу ніж 50000-100000. Для цих обсягів інформації вказані продукти забезпечують достатньо стійку і ефективну роботу, тим більш що зараз іде процес первинного накопичення інформації і реальні обсяги даних в електронному вигляді досягнуть вказаних розмірів не скоріше ніж через 3-5років. При подальшому рості обсягів інформації ці системи забезпечують можливість переходу на більш потужну платформу без суттєвих додаткових витрат.
Для регіонального та державного рівня бачиться більш доцільним використання потужного інструментарію, який має достатню мережеву підтримку, працює із значними обсягами даних, має розвинені можливості аналізу, генералізації даних та захисту інформації.
За даними Держкомзему України станом на 1.01.2000 р. в державних органах земельних ресурсів та в земельно-кадастрових центрах (бюро) рівень використання геоінформаційних технологій для потреб ведення державного земельного кадастру становить приблизно 65% (25 областей, мм. Київ, Севастополь, центральний апарат). Серед них використовують ГІС MapInfo - 42%, продукти ESRI - 26%, ГІС вітчизняної розробки - 15%, інші використовують комбіновані технології.