3.5 Вимоги щодо функціональних можливостей гіс для потреб ведення земельного кадастру, управління земельними ресурсами.

Накопичений за останні роки досвід в створенні систем автоматизованого ведення кадастру при виконанні ряду пілотних проектів в цій галузі як в Україні, так і в інших країнах, в. першу чергу, в Росії дає підставу сформулювати основні функціональні вимоги до цих систем:

а) забезпечення функцій ведення чергового кадастрового плану з підтримкою в актуальному стані меж земельних ділянок, меж будівель та споруд, меж зон обмежень, сервітутів;

б) забезпечення ведення карт кадастрового районування (зонування) територій;

в) забезпечення ведення топографічної основи в векторному або у растровому вигляді;

г) введення інформації:

введення даних за допомогою різних технологій, пристроїв (за допомогою дигітайзера, з клавіатури, з дисплея по растровій або векторній підложці, ввід координат з реєструючої геодезичної апаратури, ввід даних польових вимірювань); імпорт даних із різних форматів;

можливість вводу супутньої семантичної інформації при вводі картографічної інформації; сервісні можливості щодо відображення на дисплеї інформації, яка вводиться; автоматичне коректування помилок вводу в межах заданої похибки; реєстрація інших помилок;

автоматизоване формування топологічної моделі;

д) редагування картографічної інформації:

наявність розвинених інтерактивних можливостей редагування інформації (знищення, переміщення, додавання меж, вершин, притягування кінців сегменту, розподіл, злиття, переміщення багатокутників тощо); автоматична прив'язка до опорних об'єктів; можливість роботи із растровою підложкою; можливість редагування координат від клавіатури та від реєструючих геодезичних пристроїв; узгодження, підтримка цілісності змісту картографічної і атрибутивної баз даних тощо;

е) запити із картографічної в атрибутивну базу даних:

отримання інформації по вказаному на карті об'єкту;

отримання інформації по об'єктах, які попали у вказану на карті область;

отримання інформації по сусідам вказаної на карті земельної ділянки;

є) запити із атрибутивної бази у картографічну базу даних:

відображення об'єктів, які вибрані у атрибутивній базі даних;

відображення об'єктів, які отримані в результаті запиту до атрибутивної бази даних;

До цього переліку вимог можна також додати:

а) забезпечення динамічного зв'язку між графічними об'єктами та записами атрибутивної бази даних;

б) розвинені можливості підготовки звітів як по атрибутивній інформації, так отримання твердих копій вказаних фрагментів карт вказаного масштабу, завантаження шарами, легендування;

в) можливість підготовки і виводу необхідних аналітичних і презентаційних матеріалів (діаграм, картосхем, тематичних картограм тощо);

г) можливість проведення розрахунків та спільного аналізу картографічної та семантичної інформації;

Хоча всі ці вимоги не є жорстоко обов'язковими, вони дають певне уявлення щодо вимог до функціональних можливостей ГІС, яка обирається в якості інструмента для побудови АСДЗК.

З наведеного вище переліку вимог до функціональних можливостей видно що вибір ГІС інструмента не обмежений потребою розвиненого апарату просторового аналізу, підтримки великого набору картографічних проекцій (в більшості кадастрові плани створюються у плоскій проекції). В той же час, вимоги щодо підтримки необхідних моделей даних достатньо жорсткі.

В першу чергу це стосується підтримки топологічних відношень, причому як простіших так, по можливості, і між шарових. Наприклад, використання топологічних відношень дає можливість після здійснення інвентаризації земельних ділянок автоматично формувати інформацію про сусідів, необхідну для виготовлення і видачі правовстановлюючих документів, формувати експлікації земельних ділянок і об'єктів кадастрового обліку вищого рівня в цілому.

Великі переваги при використанні для потреб земельного кадастру мають ГІС, побудовані на об'єктній ідеології. Специфіка земельного кадастру полягає у тому, що більшість кадастрових планів створюється у крупних масштабах 1:2000 - 1:10000 з великим навантаженням щодо кількості об'єктів, їх великою динамікою (особливо це стосується територій населених пунктів). Створення цифрових карт, їх редагування для підтримки подальшої динаміки змін об'єктів на карті за допомогою ПС, побудованих на "лінійно-вузловій" технології набагато складніше. МарІnfо, як чисто об'єктна ГІС, або об'єктно орієнтований продукт фірми ЕSRІ-МарОbject тут мають значні переваги.

Велике значення при виборі ГІС має "відкритість", масштабованість її архітектури, що означає відкритість її для користувача для можливого розширення системи, її модифікації при зміні постановки вирішуємо проблеми (це пов'язано з продовженням кадастрової реформи), легку адаптацію до нових форматів даних, встановлення зв'язків і обміну інформацією з існуючими інформаційними системами.

При побудові систем підтримки управлінських рішень по управлінню земельними ресурсами вимоги щодо вибору конкретної ГІС обумовлюються конкретними задачами (планування розвитку територій, розмежування земель державної та комунальної власності, планування заходів з охорони земель, контролю за земельним податком та орендною платою тощо) та рівнем прийняття управлінських рішень. Однак при цьому слід зауважити що ці системи базуються в першу чергу на даних державного земельного кадастру.