6.3.2.Маркшейдерські роботи при армуванні ствола

Порядок робіт:

контрольні вимірювання при установці розстрілів I контрольного ярусу з урахуванням орієнтації до основних ліній;

вибір місць для підвіски висків, їх спуск і закріплення;

Рис. 6.8 Вертикальний переріз по осі ствола з ескізами його деталей

складання ескізів для шаблонів і їх виготовлення;

контрольні вимірювання при установці усіх наступних ярусів розстрілів і провідників. Точність: в плані Dd_{розстр.}£ ± 2мм, по висоті Dh_розб. ± 3мм;

профілювання розстрілів і провідників за допомогою висків після закінчення армування.

6.3.3. Маркшейдерські роботи при проведенні вертикальних стволів спецспособами

В цьому випадку додатково проводять задання напрямку свердловин, з вимірюванням їх викривлення шляхом інклінометричних вимірювань.

При вибурюванні стволів:

а) контроль за монтуванням бурової установки;

б) контроль за напрямком заповненого глинистим розчином ствола одним з способів:

геометричним способом - проекціоміром ПМ-5;

оптичним способом - після відкачування води - проектиром ПН-1м (для неглибоких стволів);

звуколокаційним способом - звуколокатором “Донецьк”;

При прохідці з застосуванням заморожування породного масиву задають напрям заморожуючих і контрольних свердловин, перевіряють напрямок після буріння; встановлюють розміри льодопородного масиву.

6.3.4.Маркшейдерські роботи при проведенні похилого ствола

Початкову частину похилого ствола проводять відкритим способом. Для розбивки котловану на головній осі ствола, яку завчасно закріплюють постійними пунктами, відмічають точку “Т” на початку устя ствола (рис.6.9). Від головної осі ствола розбивають верхню бровку котловану і виконують земельні роботи, задаючи напрям в горизонтальній і вертикальній площині.

Після закінчення земельних робіт споруджують кріплення ствола і засипають його грунтом.

Точки осі трасування ствола розташовують вздовж стінки ствола на відстані S_n, яка визначається розміром консолі для теодоліта. Від цієї лінії на відстані S₀ закріплюють вісь ствола (рис. 6.9). Початкові точки трасування 1 і 2 закладають на перпендикулярах до осьової лінії ствола. В подальшому, з точки 2 закріплюють в покрівлі виробки точки 3 і 4, якими задають напрям ствола.

Рис. 6.9 Схема облаштування устя похилого ствола

6.2.5. Маркшейдерські роботи при розсічці і проведенні приствольних виробок.

Перед підходом вибою ствола до горизонту розсічки на останньому опорному вінці закріплюють контрольний репер R, визначають його відмітку z_R і відстань від нього до відмітки підошви виробки спряження z_n, тобто

h = z_R - z_n,

по якій і встановлюють місце розсічки (рис. 6.10).

Після закінчення проходки на опорному вінці скобами А і В закріплюють вісь ствола, цей напрям фіксують на горизонті розсічки і проводять розсічні виробки на відстані 5 – 10 м, а тимчасовими маркшейдерськими точками закріплюють вісь ствола. Користуючись цими точками, проходять розсічні на відстань до 40 м, там закладають постійні маркшейдерські пункти C і D і на них, по викладеній в розділі 5 методичці, переносять з опорної мережі на поверхні шахти дирекційний кут і координати. Від закладеної таким чином мережі I-D-C-II задають напрям інших виробок приствольного двору.