Питання для самоконтролю

1. Якими жанрами представлений науковий стиль та які його основні риси?

2. Яка лексика характерна для текстів наукового стилю і які вимоги висуваються до неї?

3. Які особливості на рівні граматики та синтаксису властиві текстам наукової прози? Які синтаксичні конструкції є типовими для них?

4. Які синтаксичні особливості є характерними для текстів наукової прози? Які синтаксичні конструкції є типовими для них?

5. Для чого необхідна синтаксична компресія і якими засобами вона досягається?

6. Чи відрізняються за граматикою та синтаксисом тексти різних жанрів наукової прози?

7. Які вимоги висуваються до абзацу як композиційного маркеру тексту?

Розділ 3 Реферування та анотування як способи подання наукової інформації

Реферування і анотування є одними з основних способів отримання наукової інформації в процесі роботи над текстом наукового дослідження. Створення стислих текстів здебільшого обумовлене сучасним інформаційним бумом і всезростаючою необхідністю в переробці великого потоку інформації для практичного користування.

Реферативна й анотативна діяльність може здійснюватися як по текстових матеріалах рідною мовою, так і по текстах іноземних джерел. В залежності від мови, якою написаний оригінальний текст, розрізняють суто анотування і реферування, а також анотативний переклад і реферативний переклад. В стислому вигляді можна надати такі визначення вищеозначених способів опрацювання наукового тексту:

Анотування − форма роботи з текстом оригіналу, за якої надається його гранично стисла характеристика. Ціль анотування − надати загальної уяви про тематику та призначення оригіналу.

Реферування − форма роботи з текстом оригіналу, за якої в доволі стислій формі наводяться суттєві положення оригіналу. Ціль реферування − ознайомити читача з узагальненим змістом оригіналу: його тематикою, призначенням, ходом і методикою дослідження, отриманими результатами.

Анотативний переклад – різновид параперекладацької діяльності, який надає гранично стислої характеристики тексту, що перекладається, шляхом зазначення його теми, предмета і призначення.

Реферативний переклад − різновид параперекладацької діяльності, в ході якого надаються відносно докладні відомості про оригінал: його призначення, тематику, методи дослідження, отримані результати.

Перекладацьке реферування й анотування − не просто компресія інформації однією мовою з наступним перекладом її іншою, а й одночасний процес відбору, стискання, переробки змісту з формулюванням його мовою перекладу, обходячи стадію перекладу вихідного тексту з наступним його реферуванням або стадію реферування вихідною мовою з наступним перекладом мовою перекладу. Вторинний перекодований текст повністю формується мовою перекладу перекладачем-референтом. При цьому ані композиція і внутрішня будова змісту первинного тексту, ані мова автора у вторинному документі не зберігаються. Таким чином, реферат – не переклад. При реферуванні дозволяється переклад частин оригіналу, де формулюється ідея, або переклад уривків при прямому цитуванні першоджерела.

Основні вимоги, які висуваються до інформаційної літератури, − актуальність і достовірність повідомлюваного, повнота охоплених джерел, стислість викладу, оперативність видання − загальні для матеріалів усіх ступенів згортання інформації.