2. Обсяг наукової роботи

Обсяг основного тексту наукової роботи визначається в залежності від освітньо-кваліфікаційного рівня і групи спеціальностей. До загального обсягу наукової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки (малюнки), які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів випускної роботи підлягають наскрізній нумерації на загальних засадах (див. далі п. 2. “Правила нумерації”).

Наукові роботи групи гуманітарних спеціальностей повинні мати наступний обсяг сторінок формату А4 (за умов дотримання правил форматування випускної роботи):

1. курсові роботи – 25−30 сторінок (1,1 – 1,3 АА);

2. випускні роботи для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” − 40−45 сторінок (1,8−2 АА);

3. випускні роботи для освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” − 66−70 сторінок (3−3,2 АА).

1. Оформлення заголовків структурних частин

Заголовки структурних частин випускної роботи ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до набору (посередині рядка).

Заголовки підрозділів (1.1.; 3.2. тощо) друкують маленькими літерами (крім першої великої) напівжирним шрифтом з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку (розрядженим шрифтом з інтервалом в 1 пт¹) в підбір до тексту (текст пункту слідує відразу після заголовка, продовжуючи той самий рядок). В кінці надрукованого заголовка пункту ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3−4 інтервалам (робиться відступ в 1 рядок). Докладніше див. Додаток Д “Оформлення структурних частин”.

2. Правила нумерації

Нумерацію сторінок розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Всі сторінки випускної роботи нумерують. Першою сторінкою випускної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок випускної роботи, не проставляючи його номера². Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів. Такі структурні частини випускної роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини випускної роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: “1. ВСТУП” або “Розділ 6. ВИСНОВКИ”.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу перед назвою підрозділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу також ставлять крапку (наприклад: 1.2. – другий підрозділ першого розділу). Заголовки підрозділів друкуються у тому ж рядку, після номеру, з абзацного відступу з великої літери жирним шрифтом без крапки в кінці заголовка. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Між заголовком підрозділу і текстом (зверху і знизу) залишається один пропущений рядок.

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між цифрами та в кінці номеру пункту ставлять крапки (наприклад: 1.2.3. – третій пункт другого підрозділу першого розділу). Заголовки пунктів друкуються з абзацного відступу з великої літери жирним шрифтом в підбір до тексту. В кінці заголовка пункту ставиться крапка та на тому ж рядку починається текст пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Технічне оформлення структурних частин наукової роботи

1. Титульний аркуш. Титульний аркуш диплому оформлюється відповідно до наведеного зразка (див. Додаток Б “Оформлення титульного аркуша”). Він є першою сторінкою роботи, однак, номер сторінки на титульному аркуші не ставиться.

На титульному аркуші зазначаються: 1) найменування вищого навчального закладу, де виконана робота; 2) прізвище, ім’я, по-батькові автора роботи; 3) тема роботи (згідно наказу “Про затвердження тематики дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр / спеціаліст” на ____ навчальний рік”); 4) шифр і найменування спеціальності (наприклад, 6.020303 − бакалавр, 7.030507 − спеціаліст); 5) освітньо-кваліфікаційний рівень, який здобуває студент; 6) відомості (науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) про наукового керівника, рецензента роботи, декана факультету; 7) місто і рік виконання (Див. Додаток Б “Оформлення титульного аркуша ”).

2. Зміст. Зміст (друга сторінка роботи; номер зазначається праворуч угорі) подають на початку диплому з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок). Також обов’язково позначаються перелік умовних позначень (за наявності), вступ, висновки до розділів, загальні висновки, додатки, список використаної літератури¹.

Заголовок структурної частини ЗМІСТ друкують великими літерами жирним шрифтом симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Між заголовком та текстом робиться пробіл у 3−4 інтервали (1 пропущений рядок).

Заголовки однакових ступенів рубрикації розташовуються один під одним. Заголовки кожного наступного ступеня (підрозділів стосовно розділів, пунктів стосовно підрозділів) зміщують на 1 абзацний відступ вправо відносно заголовків попереднього ступеня. Всі заголовки починають з великої літери, крапку наприкінці заголовку не ставлять. Останнє слово кожного заголовка з’єднують крапками з відповідним йому номером сторінки в правому стовпчику змісту, залишаючи по 1 пробілу після заголовку та перед номером сторінки. Слова Перелік умовних позначень, Вступ, Розділ (та назва), Висновки, Список використаних джерел, Список використаних довідкових матеріалів, Список використаних ілюстративних джерел, Додатки друкуються жирними шрифтом та великими літерами. (див. Додаток В “Оформлення змісту”).

3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.

Заголовок розділу ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ друкується великими літерами жирним шрифтом відцентровано, симетрично до тексту. Крапку в кінці цього напису не ставлять. Між заголовком та текстом робиться пробіл у 3−4 інтервали (1 пропущений рядок).

Перелік друкують двома колонками, в яких ліворуч за абеткою наводять, наприклад, скорочення, праворуч − їх детальне розшифрування (див. Додаток Г “Оформлення переліку умовних позначень”).

Якщо в дипломі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше ніж тричі, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

4. Вступ. Цей структурний розділ починається з нової сторінки, зі слова ВСТУП, написаного великими літерами жирним шрифтом відцентровано, симетрично до тексту. Крапку в кінці цього напису не ставлять. Між заголовком ВСТУП і текстом робиться відступ у 3−4 інтервали (пропускається 1 рядок).

Кожна з структурних частин вступу (актуальність дослідження, мета дослідження, завдання, об’єкт, предмет дослідження, методи дослідження, наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів роботи, публікації) повинна виділятися напівжирним шрифтом та подаватися у зазначеній послідовності.

Орієнтовний обсяг вступу 2−4 сторінки, для дисертаційних робіт − до 10 сторінок.

5. Основна частина. Основна частина випускної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки зі слова РОЗДІЛ та його порядкового номеру арабськими цифрами, які друкуються великими літерами жирним шрифтом відцентровано, симетрично до тексту. Крапку в кінці цього напису не ставлять. Потім з нового рядка великими літерами жирним шрифтом відцентровано, симетрично до тексту без крапки в кінці пишуть заголовок кожного розділу. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Частини розділів (підрозділи, пункти, підпункти) розміщуються відповідно один за одним у встановленій послідовності. Слід проте зазначити, якщо заголовок підрозділу, пункту тощо залишається наприкінці сторінки і під ним вміщається менше 2 рядків тексту, то в такому разі підрозділ або пункт разом з його назвою переноситься на наступну сторінку.

6. Висновки. Цю структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовок структурної частини ВИСНОВКИ друкують без лапок великими літерами, жирним шрифтом симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Між заголовком та текстом робиться пробіл у 3−4 інтервали (1 пропущений рядок).

Висновки курсової роботи викладаються на 2−3 сторінках, а дипломної – 4−5 сторінках, дисертаційної − до 10 сторінок.

7. Список використаних джерел. До обсягу дипломної (курсової) роботи ця структурна частина не входить, але наскрізна нумерація сторінок роботи продовжується.

Кількість наведених бібліографічних джерел у переліку повинна бути не меншою: для реферату – 20, для курсової роботи – 30, для дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” – 40, “Спеціаліст”, “Магістр” – 60. До того ж, не менше 20 % від кількості використаних джерел мають бути видані не пізніше ніж за 5 років до часу захисту роботи.

Бібліографічний опис кожного джерела складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставляння пропущених відомостей.

Відомості про джерела, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1−84 “СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582 − 97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12−93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”, ГОСТ 7.11−78 “СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на европейских языках в библиографическом описании” (див. також Додаток Ж “Норми оформлення елементів бібліографічного списку”).

Список використаних джерел слід укладати 1) в порядку згадування їх у тексті за наскрізною нумерацією (ДСТУ 3008−95 і ВАК України віддають перевагу цьому способу як найзручнішому для користування), або 2) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів, або 3) в хронологічному порядку.

При оформленні списку літератури за алфавітом або хронологією можливий його поділ на частини “Науково-теоретичні праці”, “Джерела ілюстративного характеру” та “Довідкова література”. Заголовки цих структурних частин оформлюються відповідно до правил оформлення підрозділів, але без нумерації.

Зразки оформлення списку літератури наведено в Додатку Е “Оформлення списку використаних джерел”.

8. Додатки. Додатки оформлюють як продовження випускної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті випускної роботи.

Якщо додатки оформлюють як продовження випускної роботи, то цей розділ починається з заголовку ДОДАТКИ, який друкується великими жирними літерами, відцентровано. Між заголовком та текстом робиться пробіл у 3−4 інтервали (1 пропущений рядок). Кожен підрозділ Додатків (Додаток А, Додаток Б) починають з нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані вгорі напівжирним шрифтом малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, И, О, Ч, Ь, наприклад: “Додаток А”, “Додаток Б” і т. д. Єдиний додаток позначається як “Додаток А”.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою випускної роботи друкують великими літерами слово “ДОДАТКИ”.

Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: “А.2” − другий розділ додатка А; “В.3.1” − підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: “рис. Д.1.2” − другий рисунок першого розділу додатка Д; “формула (А.1)” — перша формула додатка А.

Загальні вимоги до оформлення випускної роботи