2.4. Класифікація об’єктів промислової власності та патентної документації.

Класифікація , як засіб для забезпечення однакового в усьому світі класифікування патентних документів, своєю головною метою ставить створення ефективного інструменту пошуку патентних документів для використання у відомствах інтелектуальної власності, а також іншими користувачами, для з’ясування новизни та оцінення винахідницького рівеня або неочевидність винаходу (охоплюючи оцінення технічної переваги та корисних результатів або корисності) технічної інформації, що містять патентні заявки.

Класифікація також має такі важливі цілі як:

• забезпечення механізму впорядкування патентних документів для того, щоб полегшати доступ до технологічної та юридичної інформації, яку вони містять;

• забезпечення бази для вибіркового розповсюдження інформації всім користувачам патентної інформації;

• забезпечення бази для дослідження рівня техніки в конкретній технологічній галузі;

• забезпечення бази для готування статистики з промислової власності, яка у свою чергу дає змогу оцінювати технологічний розвиток у різних галузях

Практичне використання патентної документації неможливо без її суворої класифікації. Класифікація винаходів має на меті розподіл описів винаходів, а також інших патентно-інформаційних документів за тематичними рубриками з метою забезпечення орієнтації в патентній документації та знаходження матеріалів, що відповідають запитам. На підставі прийнятої системи класифікації винаходів здійснюється індексування та розміщення патентної документації у фонді.

У кожній промислово розвинутій країні створювались свої системи класифікування винаходів. В 19 ст. в США, Великобританії, Германії та інш. країнах мали поширення національні системи класифікації.

В Росії першу класифікацію винаходів було введено у 1896 р. Вона містила 15 груп, що позначалися римськими цифрами. В 1913 р. було прийнято нову класифікацію, в основу якої було покладено спрощену германську класифікацію.

Зростання обсягів світового патентного фонду, розвиток міжнародного співробітництва призвели до необхідності створення єдиної класифікації винаходів. Неодноразові спроби зблизити різноманітні національні системи класифікації винаходів завершилися розробкою Міжнародної патентної класифікації (МПК).

В теперішній час 95% всіх патентних документів, що з’являються в світі щорічно, прокласифіковані за МПК.

Міжнародна класифікація винаходів - це класифікація винаходів, прийнята на підставі угоди між державами - учасниками Європейської Ради з патентних справ у 1954 р. з метою уніфікації різноманітних систем класифікації винаходів. Пошукова ієрархічна система розподілу технічних понять МПК побудована за функціонально - галузевим принципом. Ієрархія структури МПК полягає в розподілу всіх галузей знань на декілька класифікаційних рівнів. Функціонально-галузевий принцип полягає в тому, що МПК містить як функціонально-орієнтовані, так і галузеві рубрики. Функціонально-орієнтовані рубрики МПК призначені для класифікування об’єктів, конструктивні та функціональні особливості яких стосуються декількох галузей використання, або якщо застосування об’єкта винаходу в певній галузі не є суттєвим. Якщо ж важлива інформація, що розкриває сутність винаходу, є такою, що відноситься до галузі використання, то об’єкт класифікується в галузевій рубриці. МПК охоплює всі галузі знань, об’єкти яких можуть мати правову охорону як винаходи або корисні моделі.

МПК призначена для уніфікованої в міжнародному масштабі класифікації патентних документів, що робить її ефективним інструментом патентних відомств та інш. користувачів патентної інформації під час пошуку для визначення патентоспроможності заявленого винаходу. МПК є засобом упорядкування зберігання патентних документів ( систематичні фонди на паперових носіях та мікроформатах, тематичні CD-ROM), що полегшує доступ до технічної та правової інформації, яка міститься в них. МПК також використовують для визначення рівня техніки в окремих галузях, на її основі одержують та обробляють статистичні дані в сфері промислової власності.

Крім МПК для винаходів існують ще Міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ), Міжнародна класифікація товарів та послуг (МКТУ), Міжнародна класифікація зображувальних елементів знаків (МКЗЕЗ).

Кожна з цих класифікацій призначена для уніфікованої в міжнародних масштабах класифікації патентних документів, які належать до відповідних об’єктів промислової власності – промислових зразків, товарних знаків та викростовуються як ефективні інструменти обробки патентної документації в патентних відомствах та користувачами патентної інформації.

Міжнародна класифікація промислових зразків використовується при класифіковані промислових зразків. При перевірці новизни заявленого промислового зразка слід мати на увазі, що всі промислові зразки класифікуються у відповідності з МКПЗ, яку в літературі іноді називають Локарнською класифікацією тому, що вона була прийнята Локарнською угодою.

Локарнську угоду про МКПЗ було прийнято 8 жовтня 1968 р. дипломатичною конференцією у м.Локарно (Швейцарія), на яку були запрошені всі країни-учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності. Згідно Угоди, міжнародна класифікація промислових зразків є уніфікованим засобом класифікації патентних документів на міжнародному рівні та ефективним інструментом для застосування патентними відомства та заявниками під час здійснення пошуку з метою виявлення новизни промислового зразка. Вона має виключно адміністративний характер, тобто не встановлює зобов’язань для країн Спеціального Союзу відносно характеру та обсягу правової охорони промислових зразків.

Згідно до статті 2(3) Локарнської угоди, національне відомство промислової власності кожної з домовленої країни, зобов’язано вказувати в офіційних документах, що стосуються депонування або реєстрації промислових зразків, , відповідний символ міжнародної класифікації.

МКПЗ – це дворівнева класифікація виробів, яка використовується при експертизі та реєстрації об’єктів, що заявлені або визнаних в якості промислових зразків.

МКПЗ складається з _

• абеткового переліку найменувань виробів, в якому вироби та промислові зразки об’єднані з вказівкою відповідних ним класів та підкласів;

• пояснювальних приміток.

Міжнародна класифікація промислових зразків переглядалась декілька разів. ЇЇ Восьме видання вступило в дію з 1 січня 2002 р. Зараз введена в дію дев’ята редакція МКПЗ.

МКПЗ (загальна кількість держав Локарнської угоди складає 42) містить:

32 класи та 223 підкласи, що використовуються в різних видах товарів; абеткового переліку товарів з зазначення класів та підкласів (містить біля 66000 найменувань для різних видів товарів);

пояснювальних приміток.

Перша частина перелічує окремо для кожного підкласу в абетковому порядку найменування виробів, які належать до цього класу. Друга частина перелічує всі найменування виробів в абетковому порядку незалежно від класу, до якого кожний з них належить. Пояснювальні примітки внесені до переліку класів та підкласів.

Для реєстрації товарних знаків було прийнято Міжнародну класифікацію товарів і послуг Ниццкою дипломатичною конференцією 15 червня 1957 р., яка переглядалась у 1967 р. в Стокгольмі, у 1977 р. в Женеві, змінювалась у 1979 р. Дев’яту редакцію МКТП було введено в дію 1 січня 2007 р.

Класифікація використовується для міжнародної реєстрації у відповідності до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та послуг при національній реєстрації в домовлених країнах. При класифікації використовують три принципи: галузевий, функціональний та за матеріалами виробника.

Заголовки класів вказано у загальному вигляді тільки області, до яких товари та послуги у принципі можуть відноситися, і не містять назви конкретних товарів чи послуг.

Для правильної класифікації кожного конкретного товару чи послуги необхідно користуватися безпосередньо переліками товарів та послуг та поясненнями до кожного класу відповідно, які розміщені в розділі «Перелік класів товарів та послуг з їх поясненнями». Якщо не вдається здійснити класифікацію товарів чи послуг за допомогою Переліку класів та послуг з поясненнями розділу «Перелік товарів та послуг з поясненнями», а також Переліком товарів і послуг, об’єднаних у класи та Абеткового переліку товарів чи Абеткового переліку послуг, слід користуватися розділом «Загальні зауваження». Згідно МКТП всі товари і послуги за ознакою однорідності розбиті на 45 класів: 1-34 класи товарів, 34-35 – послуги.

Для класифікування зображень елементів використовується Міжнародна класифікація зображувальних елементів знаків (Венська класифікація), прийнята Венською угодою про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків 12 червня 1973 р. Мета якої полягає в уніфікації зображувальних елементів товарних знаків та однозначного (стандартного) їх описування в заявках на видачу свідоцтв на товарні знаки.