Тема 9. Патентне ліцензування об’єктів промислової власності

9.1. Ліцензія на право використання об’єктів промислової власності

В сучасних умовах найбільш поширеною правовою формою використання об’єктів інтелектуальної власності є ліцензійний договір.

Право на використання винаходу може бути передано в повному обсязі або частково шляхом дозволу (ліцензії) на його використання. Правовою формою видачі ліцензії є ліцензійний договір.

Власник патенту, крім патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід або деклараційний патент на секретну корисну модель, має право подати до патентного відомства для офіційної публікації заявки про готовність представити будь-якій дозвіл на використання запатентованого винаходу (корисної моделі). В цьому випадку річний збір за підтримку дії патенту зменшується на 50% починаючи з року, наступного за роком публікації такої заявки.

Особа, яки виявить бажання скористатися вказаним дозволом, обов’язково заключає с власником патенту або деклараційного патенту договір про продаж. Суперечки, які виникають під час виконання цього договору, вирішуються в судовому порядку.

Ліцензійний договір – це двостороння угода, за якою сторона, яка володіє виключним право на використання винаходу (КМ), надає іншій стороні (ліцензіату) дозвіл (ліцензію) на використання винаходу, а ліцензіат зобов’язаний виплачувати ліцензіару платежі та здійснювати інші дії, які передбачені договором.

За ліцензійним договором сторона, яка має право власності ( виключне право) на об’єкт інтелектуальної власності (ліцензіар), надає інший стороні (ліцензіату) дозвіл на право використання відповідного об’єкта інтелектуальної власності.

Предметом ліцензійного договору є право на використання запатентованого винаходу разом з іншими правами інтелектуальної власності, яка передається на ліцензійним договором.

Предмет договору, юридичної точки зору, є підставою для визначення обсягу прав ліцензіата, встановлення правових меж, в яких він може використовувати одержані за договором права, а також підставою для виплати ним ліцензійної винагороди ліцензіару.

Ліцензійний договір вважається дійсним, якщо він складений у письмовій формі та підписаний сторонами. Ліцензійний договір є платним.

Якщо не передбачено інше ліцензійний договір набуває сили по відношенню сторін з часу його підписання сторонами.

Ліцензійний договір – це договір, особливість якого полягає в тому, що права на використання запатентованого винаходу, які передаються, обмежені строком дії, територією, на якій він діє, та обсягом прав, які охороняються.

Ліцензійний договір – це сукупність прав та зобов’язань сторін та порядок їх виконання, і тому до нього, як до одного з різновиду згод в цивільному праві, застосовуються правила, встановлені для згод.

Ліцензійний договір – це єдиний документ, який регулює права та обов’язки сторін по відношенню використання запатентованого винаходу, їх взаємних розрахунків та матеріальних відносин.

Заключити ліцензійний договір на використання запатентованого винаходу можна з початку дії виключного права, тобто від дати публікації в офіційному бюлетені інформації про видачу патенту на винахід і тільки в межах строку його дії.

Чи можна використовувати винахід до одержання патенту?

Так, якщо подана заявка на винахід, але ще не одержано патент, винахід можна використовувати.