12. Цілі та сфери застосування оцінки потенціалу

Оцінка вартості потенціалу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об'єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку.

В оцінці потенціалу підприємства зацікавлені: кредитори; інвестори; держава; акціонери; управлінці; постачальники; страхові фірми. Вони бажають реалізувати свої економічні інтереси і визначають головні цілі оцінки, а саме: підвищення ефективності поточного управління підприємством або фірмою; визначення вартості цінних паперів у разі купівлі-продажу акцій підприємства на фондовому ринку; визначення вартості підприємства у разі його купівлі-продажу цілком або частинами; реструктуризація підприємства; розроблення плану розвитку; визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави за кредитування; укладення страхової угоди, в процесі якого виникає необхідність визначення вартості активів; установлення бази оподаткування; прийняття обґрунтованих управлінських рішень (зокрема усунення впливу інфляційних процесів); здійснення інвестиційного проекту розвитку бізнесу.

Незважаючи на те, що механізм процесу оцінки носить універсальний характер, цілі, для яких здійснюється така оцінка можуть істотно варіювати. Так, Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», регламентуються обов'язкові випадки проведення вартісної оцінки: створення підприємств на базі державного майна або майна, що є в комунальній власності; реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств з державною часткою майна (часткою комунального майна); виділення або визначення частки майна в спільному майні, у якому є державна частка (частка комунального майна); визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситися майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства; приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є в комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду; переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом; передачі майна під заставу; визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; в інших випадках за рішенням суду або в зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

[Крім цих обов'язкових випадків, оцінка може здійснюватися також з метою: формування статутного фонду господарчого товариства (без пайової участі держави); розробки плану розвитку підприємства; оцінки ефективності управління; вибору варіанта розпорядження власністю; обґрунтування ціни купівлі-продажу або підприємства його частки; перевірки фінансової дієздатності позичальника; установлення розміру страхового внеску і страхових виплат; перевірки обґрунтованості котирувань цінних паперів; перевірки доцільності інвестиційних вкладень і ін.]

Існування різноманітних цілей оцінки посилює вимоги до обґрунтованості і вірогідності величини вартості, яка повинна правильно відбивати сферу використання результатів оцінки.