37.Формування інституційної інфрактсруктури українського руху в Австрійській монархї в сер та др.. Пол. Хіх ст.

Львівський ставропігійський ін.-т був утв на базі однойменного братсва 1788. Цей і-т належав до русофільського табору. Його компетенція:нагляд і матрер підтримування в належному стані храму СвУспені, вежі Крнякта, каплиці Трьох святих; участь у церковному житті греко-катол церкви; організація культурного життя; меценатська допомога малозабезпеченій молоді у здобутті освіти; наукове дослідження істор минулого, збарання памяток матер к-ри.Діячі: Дідицький, Площанський, Марков, Манголовський, Зубрицький та ін.. Проягом 1870-80 і-т проводив археологічні розкопки у Львові, Галичі, Звенигороді.

Політичні ідеали виражались через т-во Руська Рада.→мета:захист прв руського народу. Головна Руська Рада Заснов 2 травня 1848р (розпалась 1851р)у Львові під проводом єпископа Григорія Яхимовича. Видавала 1-ий укр. часопис народною мовою «Зоря Галицька», редактор Павенцький. Влітку 1848р ГЛР проголосила ств галицько-руської Матиці, яка мала проводити видавничу д-сть, друкуючи укр. підручники та ін. л-ру. 1848 у Львів універі заснов каф укр. мови та л-ри.

Просвіта: заснов 2 вересня 1868р. Пргорама т-ва була сформована у виступі Січинського. Головаю став Вахнянин.

За 2 р заснову 3 філії, друкований орган «Письмо з Просвіти», а з 1880 газета Діло.Мло 6 статутів: д-сть науково-освітня, увага освіті та видавничо діяльній роботі, розширення засади економ д-сті. Т-во засновуло власну наук бібілтеку з читальнею та видавло «Зоря».

Т-во ім. Качковського: заснов в Коломиї 8 серпня 1874р. 1875р його осередок перенесено до Львова. Мета: поширення науки, працьовитості, громадської свідомості.Принцип: заклик «Молися, учися, трудися, тре звися». Видавло книжки релігійного-звичаєвого, наукового, розважального змісту, занов чиьальні, позичкові каси. Вищим органом були заг збори. Символ- синьо-жовтий стяг з левом. З 1876 до 80 очолював Площанський, потім Павликів, до 1903 Дідицький, а з Свистун., за якого т-во втратило свою популярність. Основний напрямок: видання та розповсюдження дешевих книжок.Періодичне видання: «Календар общества им. Качковского». НТШ – заснов в грудні 1873р як Літературне т-во. Фкндатори: Кониський, Пильчиків, Жученко, Качала.Журнал «Правда», «Дослідження у галузі руської мови». 1892 пернейменоване в т-во НТШ. 3 секції: історико-філософська, математично-прородознавча-лікарська, філософська. З 1892 р ВИДАЄ Записки НТШ. Період найб р-ку з 1894 коли Грушевський переїхав до Львова.

38. Утворення політ партій у Галичині та Наддніпрянщині: порівняльна характеристика. Галичина.

В Галичині українцям протистояли поляки, чиї власні політичні інтереси здебільшого були протилежними. Польсько-українські стосунки коливалися від воронування до компромісу і співпраці. Спочатку речниками укр. інтересів були організації з широкою діяльність на зразок Головної Руської Ради 1848 р, яка саморозпуститися у 1853 р. Згодом громадські діячі намагалися відродити цей орган, створивши 1870 р. політ об’єднання Руська Рада. У 1885 р. народовці створили Народну Раду. Всі ці організації проіснували до 1914 р., проте жодна з них не мала суттєвого впливу на політ розвиток. Більш впливовими були політ партії, які почали зявлятися у 1890-х рр..

- 1890 р. Русько -Українська радикальна партія РУРП (засновн. І.Франко,М. Павлик). Програма: -досягнення матеріального добробуту трудящих, усунення експлуатації,проведення економічних реформ, утвердження соціалізму, демократизація суспільного життя, піднесення національної свідомості Українців, автономія України..

-1899р. Українська національно-демократична партія УНДП (засн. В.Будзиновський,Ю. Романчук, К та Є. Левицькі. Програма: - виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями,створення єдиної національної провінції Австро-Угорщини. Гол. мета- соборність і незалежність України.

-1899 Українська соціал-демократична партія (засновн. М. Ганкевич,С.Вітик, Ю.Бачинський) .Програма: - досягнення соціалізму шляхом реформ, захист інтересів робітників,парламентські методи боротьби. Мета - незалежна Українська республіка.

Наддніпрянщина.

Перша партія Наддніпрянської України створена 1900 р- Революційна українська партія РУП, (засновн. Д.Антонович, Б.Камінський, М.Русов) Укладення М. Міхновським програми партії «Самостійна Україна», де були обґрунтовані історичні права України на самостійне існування.

-1990-Українська соціалістична партія (засновн.Б.Ярошевський. М Меленевський) Мета - демократична Українська Республіка із суспільною власністю на засоби виробництва. Укладення «братерського союзу» із соціалістичними партіями Польщі та Росії в боротьбі із самодержавством за самостійність України.

-1902 р- Українська народна партія УНР (засновн.М.Міхновський, О. Макаренко) .Партія виступала з позицій повної державної сам ост України. Орієнтувалася на національну інтелігенцію

-1904р.- Українська соціал-демократична спілка (засновн. М. Меленевський). Виступала з марксистських позицій, прагнула виражати інтереси всіх робітників України незалежно від їх національності. У 1905 р злилася з меншовицькою фракцією РСДРП.

- 1905 р. – Українська соціал-демократична робітнича партія (засновн. В. Винниченко, С. Петлюра) Орієнтувалася на селян і робітників, прагнула поєднати марксизм і соціалізм. Вимагала автономії для України.

- 1905 р. – Українська –демократична-радикальна партія(засновн. А. Лотоцький, Б.Грінченко) Виникла в результаті злиття Української демократ партії та Укр радикальної партії. Віджстоювала ліберально-демократичні позиції, ідеї встановлення в Рос імпер. Конституц монархії, яка б надала Україні автономії у складі Росії.

Спільною рисою партійно-політичних систем в австрійській та російській Україні є те, що процес їх виникнення та становлення мав історично закономірний характер і був викликаний глибокими прогресивними зрушеннями в соціально-економічній, національно-культурній та суспільно-політичній сферах в модерністську добу, спирався на історико-політичний досвід і традиції національно-визвольного руху.

Незважаючи на певний вплив українських партій на суспільно-політичні процеси в австрійській та російській Україні, громадсько-політичне життя в Східній Галичині і в Наддніпрянщині не виробило все-таки моделі такої партії, яка б охопила всі сторони життя людини, висловила всі потреби економічні, політичні та культурні .