4.Організаційна культура та середовище м-ту.

Менеджери повинні добре розуміти середовище, у якому вони працюють і конкурують. Розрізняють два основі види середовища організації у менеджменті: зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє середовище, в свою чергу, складається із загального і робочого середовищ. Загальне середовище організацій складається з економічних, технологічних, політико-правових, соціокультурних та міжнародних умов. Робоче середовище охоплює конкурентів, споживачів, постачальників, регулювальні органи та стратегічних партнерів. Оцінюючи чинники зовнішнього середовища, менеджер повинен враховувати такі їх характеристики: взаємозалежність, складність і багатогранність, динамічність, невизначеність, взаємозалежність чинників внутрішнього і зовнішнього середовищ.Внутрішнє середовище організацій складається із власників організації, ради директорів, персоналу, фізичного середовища та культури. Власниками є ті люди, які мають права власності на організацію. Рада директорів, яку обирають акціонери, наглядає за вищою ланкою менеджерів фірми. Окремі працівники, а також їхні профспілки є іншою важ­ливою частиною внутрішнього середовища. Фізичне середовище - ще одна складова внутрішнього середовища - дуже різне в різних організаціях.Відповідно до підходів іншої групи вчених внутрішнє середовище організації характеризується внутрішніми змінними або ситуаційними чинниками всередині організації, до яких вони відносять: цілі, завдання, структура, технологія, працівники, ресурси.Етичне і соціальне середовище менеджменту теж дуже важливі. Розуміння відмінностей між етичною та неетичною поведінкою, як і усвідомлення особливого характеру етики менеджера, може визначати ефективність ухвалення рішень. Розуміння значення, а також аргументів за і проти соціальної відповідальності може допомогти

менеджеру враховувати як формальні, так і неформальні умови соціальної відповідальності.Значною є також роль міжнародного середовища менеджменту. Сучасні тенденції довили зростаючу глобалізацію ринків, галузей та компаній. Організації, які прагнуть розширити свою міжнародну економічну діяльність, можуть вибирати поміж експортом, ліцензуванням, стратегічним партнерством та прямими інвестиціями. Поєднання стимулювання міжнародної торгівлі, наявності міжнародних економічних інтеграційних об’єднань та національної культури визначає контекст міжнародного менеджменту. Культура організації - це поєднання цінностей, які дають змогу зрозуміти, що обстоює організація, як вона провадить свою діяльність, що вважає пріоритетним. Культура є дуже важливою складовою успіху організації, її визначають такі чинники, як особа засновника фірми, символи, лозунги, принципи, бувальщина, герої, традиції, успіх та врахування досвіду. Культурою можна керувати, однак змінити її дуже важко

6.Управлінське рішення та підходи до його ухвалення.

Рішення – це чи результат дія, зроблена на основі аналізу інформації іведуче до планованого (прогнозованим)результатам у роботі організації.Необхідно учитися приймати рішення в умовах невизначеності і ризику.Існують спеціальні методи прийняття рішень.Процес прийняття рішень може бути формалізований. Наприклад, припустимо,що маються три альтернативи А1, А2, А3, маються умови, що можуть чи відбутися не відбутися в майбутньому: Р1, Р2.Якщо імовірність настання умови визначити складно (чи Р1=Р2=0,5), то застосовують критерії з теорії ігор:1)Правило оптиміста (азартного гравця): З рядків матриці вибираються максимальні елементи, з обраних максимальних вибирають максимальне, поньому визначається оптимальний рядок і оптимальна альтернатива 2)Правило песиміста (консервативного гравця): Можливі дві комбінації: а)max min aij – застосовується, коли необхідно піти від найгіршого найменшого елемента. У кожнім рядку вибирають мінімальний елемент, зобраних мінімальних вибирають максимальне; б) min max aij –застосовується, коли необхідно піти від найгіршого максимального елемента. У кожнім рядку вибирають максимальний елемент, з обранихмаксимальних вибирають мінімальне;3)Правило Гурвица: аддативна комбінація правила оптиміста і песиміста.4)Правило Лапласа: у рядках матриці розраховують середні елементи, зрозрахованих середніх вибирається максимальне і по ньому визначаєтьсяальтернатива.Для прийняття рішень часто використовуються:теорія масового обслуговування;методи лінійного програмування;методи нелінійного програмування;метод динамічного програмування;аналіз беззбитковості;причинно-наслідкове моделювання (дозволяє визначити, наскільки кожний зфакторів виробництва впливає на кінцевий результат);вимір суспільної думки (вимірюючи суспільну думку можна визначити критичні фактори успіху в роботі тієї чи іншої фірми);вимір думки торгових агентів