7. Ефективність зед

Валютна ефективність Х та М. показник валютної еф-ті щодо Х і М визначають згідно з Х і М еквівалентом. Експортний еквівалент – набір товарів і послуг Х-х з метою отримання валюти. М еквівалент – набір товарів і послуг М-х на отриману від експорту валюту.

Евал.Х = сума(валютна ціна товару(вал.од./од.)*обсяг(нат.од.)) / сума(в-ти на в-тво та реал-ю(грн./од)* обсяг(нат.од.))

Базою для порівняння для частково конвертованої валюти може бути валютний курс (якщо Евал. Перевищує значення курсу, ЗТД є ефективною). Для експорту треба використовувати обернений курс обміну валют, для імпорту – звичайний. Якщо валюта неконвертована, то розраховують інтегральну еф-ть експорту-імпорту (=Ех*Ем) ефективно, якщо більше 1.

Економічна еф-ть ЗЕО. – ступінь вигідності для фірми ЗЕО. ЕеконХ = чистий витор, грн.. / с/в, грн.. він показує суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену п-ом грн.. його необхідно порівнювати з аналогічним показником за минулий п-д та з показником еф-тф реалізації екс-х товарів на внутр.-у ринку (=обсяг*ціну на внутр..ринку / в-ти). Якщо ЕеконХ більша за 1 і за Евн., то Х є вигідним.

ЕеконМ в-ть Мпрод-їна внутр..ринку / в-ти на придбання Мпрод. Якщо більше 1. то вигідно.

5.Зед розрахунки

Міжнародні розрахунки- система організацій і регулювання платежів за грошовими вимогами й зобов’язаннями, які зявляються при здійсненні зовнішньоек діяльності між державами, фірмами, підпр і громадянами на території різних країн.Суб’єкти:експортери, імпортери, банки(як кредитори, гаранти,посередники.)Функції банків і послуги надані підприємствам:Продаж і куп іноз валюти, позики в іноз вал,участь в інкасуванні платежів з-за кордону, участь в платежах клієнтів іноз партнерам, ведення валютних рах, ведення власних вал рах в банкам за кордоном, послуги по документному акредитиву, облік переказних векселів, комерц інформаціяВикористання авансових платежів: сумнів в платоспроможності покупця, нестабільна ек в країні покупця,при постачанні дорогого обл., при трив строках контракту.Засоби платежу у міжнародних розрахунках.Поширення в зовн. торг. комерц. кредиту зумовлює використ. кред. засобів платежу - чеків і векселів.ЧЕК являє собою безумовну пропозицію чекодавця платнику здійснити платіж зазначеної на чеку грош. суми чекодержателеві готівкою чи перерахуванням на рахунок власника чека в банку. До того ж, застосування чека як засобу платежу дає змогу економити витрати обігу справжніх грошей і прискорює платежі, оскільки всі чеки оплачуються після подання.Чек можна використовувати для отримання готівки, для безготівкового платежу і в інших формах, пов'язаних із обігом чеків як засобу платежу.Чек має строго визначену форму письмового док. і виписується на спец. бланку, що видає чекодавцю банк або подібна кредитна установа.Ніякі поправки чи виправлення в чеку не допускаються. Чек склад. з відпов. елем. , а відсутність у ньому якогось із них позбавляє цей док. сили чека.Є такі види чеків: а) іменний, або чек на користь-певної особи. б) ордерний, тобто чек, виписаний на користь певної особи або за його наказом. в) чек на пред'явника виписується пред'явникові і може бути переданий іншій особі, як з індосаментом, так і без нього. Чеки ще поділ. на фірмові і банківські.ВЕКСЕЛЬ - це цінний папір, що оформлений у строгій відповідності з вимогами закону і містить у собі безумовне абстрактне грош. зобов.При розрахунках за зовнішньоторговельними операціями вик-ться простий і перекладний вексель (тратта)..Третім засобом платежу, є БАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ. Це розрахункова банківська операція, що полягає у пересиланні платіжного доручення одного банку іншому.

6.ЗЕД контракт. Контракт – договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі. -документ, який свідчить про те, що одна сторона угоди (продавець) зобов'язується доставити товар у власність ін. стороні (покупцю), яка, в свою чергу, зобов'язується прийняти його і за платити ціну за товар. Контракт-основний комерційний доку мент, шо визначає права й обов'язки сторін. По суті в ньому ви кладений комплекс дій по здійсненню ЗТ обміну. Тобто перехід права власності від покупця до продавця. Може бути усною або письмовою. Віденсь ка конвенція (1980 р.) не вимагає, щоб договір обов'язково оформлявся в письмовій формі. Проте законодавства ряду країн, в тому числі й України, вимагають обов'язкової письмової форми договору купівлі-продажу. В письмовій формі повинні вноситися і всі зміни в контракт, направляться оферти, акцепти,запити й інші пропозиції та відповіді. Недотримання форми таких угод стає причиною їх недійсності. Суб'єкти, до говору (контракту) повинні мати повноваження на підписання договору у відповідності з законами України і з урахуванням її міжнародних договорів. У випадку, якщо ЗЕ договір підписується фізичною особою, потрібен тільки його підпис. Від імені інших суб'єктів ЗЕД ЗЕ договір підписують дві особи: особа, що має такс право відповідно до посади і згідно з документами за снування фірми, та особи, вповноваженої дорученням, виданим за підписом керівника суб'єкта ЗЕД одноосібно, якщо документи заснування не передбачають іншого. Підписання контракту являє собою цілий ряд дій сторін (контрагентів) під час узгодження його умов. Початковим етапом являються попередні переговори, які деколи називаються "трактацією угоди". Це серйозний і складний процес. Даючи загальну х-ику контракту, треба відзначити джерела правового регулювання ЗТ контрактів. Звичайно, вони мають певну специфіку. До ос­новних джерел відносяться: міжнародні договори; національне законодавство; звичаї.