93. Кількісні та якісні показники злочинів, що вчиняються з необережності.

94. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини з необережності.

Залежно від виду необережності видається можливим вирізни­ти два типи осіб, що вчиняють необережні злочини: а) для осіб, дії яких кваліфікуються як злочинна самовпевненість, характерними є внутрішня недисциплінованість, хибне самоутвердження, кар'є­ризм, егоцентризм, безапеляційність, азарт, бравада, авантюризм, схильність до ризику, невиправдана завзятість; б) для осіб, дії яких є злочинною недбалістю, характерними є неуважність, розхля­баність, небажання адекватно оцінити свої можливості, зосереди- ти свої інтелектуальні та вольові зусилля на аналізі ситуації, прий­няття на себе обов'язків, які їм не під силу виконати, тощо. З огля­ду на кримінологічну типологію таких осіб, як правило, за харак­тером антисуспільної спрямованості і мотивації відносять до не­обережного типу злочинців, а за глибиною і стійкістю — до окремого типу ситуативного злочинця.

Дослідження свідчать про те, що викривлення ціннісних орієн­тацій у осіб, які вчиняють злочини з необережності, ніколи не до­сягає такого рівня та інтенсивності, як у осіб, що вчиняють умисні злочини. Певні психологічні відхилення таких осіб поєднуються з орієнтацією на багато позитивних цінностей, що притаманні у ціло­му законопослухняним членам суспільства, і близько 80% таких осіб мають позитивні характеристики з місця роботи чи проживан­ня. Крім цього, на відміну від вчинення умисних злочинів негативні стереотипи поведінки таких осіб здебільшого прив'язані до вико­нання певних обов'язків у відповідній сфері діяльності і, як прави­ло, мають локальний, а не глобальний характер. Але іноді без­карність за раніше вчинені правопорушення породжує установку на постійне порушення норм в окремих сферах діяльності (наприклад, у сфері безпеки дорожнього руху, охорони праці, довкілля та ін.). У таких випадках можна говорити про стійкий тип необережного злочинця, а в деяких випадках — навіть про злісний тип.

Соціально-демографічна характеристика осіб, що вчиняють зло­чини з необережності, свідчить про те, що більше 90% таких зло­чинів учиняють чоловіки. Це пояснюються більшою пристрастю чоловіків до техніки, ризику, до надзвичайних і небезпечних ситу­ацій і відповідним розподілом праці між чоловіками і жінками. Але останнім часом спостерігається підвищення питомої ваги жінок при вчиненні необережних злочинів, особливо у сфері безпеки дорож­нього руху за рахунок збільшення кількості автомобілів, що знахо­дяться у приватній власності. Проте, як правило, тяжкі наслідки від вчинення таких злочинів жінками значно менші. Дослідження по­казують, що смертність від дорожньо-транспортних пригод з вини чоловіків у 5-6 разів більше, ніж з вини жінок.

Серед осіб, що вчиняють необережні злочини, переважають особи віком від 20 до 40 років. Це пов'язане з тим, що перш ніж розпочати роботу в певній сфері діяльності, потрібно мати і певну освіту (спеціальну або вищу), кваліфікацію, а іноді ще й стаж ро­боти у відповідній галузі. Вікова характеристика осіб, що вчиняють

злочини у сфері дорожнього руху, в зв'язку з тим, що керування мототранспортними засобами дозволяється з 16-річного віку, а ав­томобільним транспортом — з 18-річного віку, більш низька — 18-24 років. Далі з віком спостерігається різке зменшення вчинення водіями транспорту необережних злочинів, що пов'язане з придбан­ням достатньої кваліфікації для керування транспортом і більш відповідальним ставленням до виконання своїх обов'язків.