83. Причини та умови економічних злочинів.

Соціально-економічні обставини:

• перехід на рейки ринкової економіки відбувався в умовах розвалу колись єдиної країни;

• розірвання виробничих і торговельних зв'язків багатьох економічних партнерів колишніх союзних республік;

• недосконалість господарського механізму щодо викори­стання різних форм власності;

• низька правова культура, що призводить до невиконання своїх обов'язків перед державою, зокрема, щодо повноти сплати податків;

• суперечності між командно-адміністративною системою господарювання, від якої Україна відійшла, та ринковою еконо­мікою, до якої вона ще не дійшла;

• надмірна монополізація економіки (навіть порівняно з іншими республіками колишнього СРСР);

• наявність могутнього, але антиринкового військово-промислового комплексу;

• надмірне адміністративне втручання в економіку, великі витрати на утримання управлінського апарату;

• високий рівень корупції в системі органів державної влади й управління та тінізації економіки;

• надання численних пільг деяким юридичним і фізичним особам;

• надлишковий податковий тиск на суб'єктів господарю­вання, що заганяє їх у тінь;

• відставання правового забезпечення протидії економічній злочинності від швидкості її зростання та необхідності поси­лення боротьби з нею;

• низька платоспроможність більшості громадян;

• правова незахищеність суб'єктів господарювання від зло­вживань, утисків і вимагань з боку чиновників державного апарату на всіх його рівнях.

84. Попередження злочинів у сфері економіки.

До основних форм запобігання злочинам у сфері економіки належать:

• своєчасне запобігання, розкриття та розслідування зло­чинів у сфері економіки на підприємствах, в організаціях, комерційних структурах, фінансово-кредитній та банківській системах;

• відшкодування нанесених збитків;

• захист громадян від злочинних посягань;

• висвітлення в засобах масової інформації стану економіч­ної злочинності в країні та регіонах і напрямів боротьби з нею;

• удосконалення діяльності органів контролю, наділених правами органів дізнання;

• створення нового механізму валютно-митного контролю, який би був заснований на організаційній взаємодії фінансо­вих, банківських та митних органів;

• проведення із залученням практичних працівників відпо­відних міністерств і відомств комплексних перевірок закон­ності здійснення товарно-грошових операцій суб'єктами підприємницької діяльності, що створені при державних підприємствах;

• виявлення фактів одержання прихованих доходів шляхом вилучення з обігу різниці між собівартістю та роздрібними цінами на товари й послуги;

• погашення заборгованості з виплати заробітної плати, для чого запроваджується механізм матеріальної відповідаль­ності підприємств-боржників перед своїми працівниками;

• забезпечення суворого контролю за проходженням бюджет­них коштів аж до безпосереднього їх одержувача, спрямова­них на адресну державну підтримку;

погашення заборгованості із заробітної плати.