70. Кількісні та якісні показники злочинності неповнолітніх.

Рівень злочинності неповнолітніх зростав до 1995 р. включно, після чого почав поступово знижуватися за абсолютними по­казниками (у 1990 р. зареєстровано 28 819 злочинів за участю неповнолітніх, у 1995 р. - 41 648; 2000 р. - 37 239; 2002 р. -32 335; 2003 р. - ЗО 950)^Ш1. Темп її приросту загалом відставав від темпу приросту дорослої злочинності.

За даними на 2004 р., питома вага злочинів неповнолітніх у загальному масиві зареєстрованих злочинів становила для убивств 5,5 %; тяжких тілесних ушкоджень - 5,7 %; зґвалтувань - 9,7 %; розбоїв - 15,3 %; грабежів - 16,2 %; крадіжок - 13,5 %; хуліганства - 8,9 %¹⁰². Значна частка зло­чинів неповнолітніх розглядається дорослими як прояв вікової незрілості, бешкетництва. Тож про багато з них не повідом­ляється правоохоронним органам, що призводить до збільшення їх латентності.

Для структури злочинності неповнолітніх харак­терні такі риси:

• частка тяжких насильницьких та корисливо-насильни­цьких злочинів неповнолітніх становить 10 % і порівняно стабільна;

у структурі злочинності неповнолітніх переважають крадіжки, грабежі, хуліганства (до 4/5 від усіх учинених злочинів); • зростає поширеність організованих форм злочинної діяль­ності.

До негативних тенденцій розвитку злочинності неповнолітніх належать:

• організованість злочинності неповнолітніх (з одного боку, за прикладом дорослої, з другого, за допомогою дорослої);

• збільшення темпів зростання злочинності неповнолітніх;

• зростання питомої ваги злочинності неповнолітніх у струк­турі загальної злочинності;

• збільшення злочинів, пов'язаних з наркотиками;

• зростання технічної оснащеності неповнолітніх злочинців

71. Кримінологічна характеристика неповнолітніх осіб, що вчиняють злочини.

Для неповнолітніх злочинців характерні істотні викрив­лення моральної та правової свідомості:

• тлумачення совісті, виходячи з особистих бажань або групо­вої солідарності;

• орієнтація на швидке отримання задоволення;

• послаблення почуття сорому, нестриманість, брутальність і жорстокість, нестійкість та несамокритичність;

• байдужість до переживань і страждань інших людей;

• прагнення самоствердитися за рахунок більш слабких;

• погляд на законодавчі заборони як формальні;

• ігнорування соціальної ролі закону, він протиставляється доцільності, а групові норми - нормам закону;

• неадекватне розуміння дозволеної та недозволеної поведінки;

• формування вороже-недовірливого ставлення до право­охоронних органів;

• значне послаблення вольових якостей;

- поширена переконаність у можливості уникнути по­ карання за вчинене тощо.

Питома вага осіб чоловічої статі серед неповнолітніх злочинців становить 90-95 %. Частка неповнолітніх дівчат, які вчиняють злочини, - 5-Ю %.

Культурно-освітній рівень більшості неповнолітніх зло­чинців істотно нижчий порівняно з однолітками. Значна частина неповнолітніх - це ті, що погано навчаються, а також особи, які залишили школу.У 2004 р. в Україні структура контингенту неповнолітніх зло­чинців була такою: які не працюють і не вчаться - 45 %; учні шкіл та інших освітніх установ - 43 %; ті, що працюють -12 %