• 11.2. Перевірка організації та стану бухгалтерського обліку

Необхідність контролю стану обліку і звітності обумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку і звітності, за якими обчислюються платежі до державного і місцевого бюджетів.

Загальні питання перевірки організації включають:

• укомплектованість бухгалтерського апарата і ступінь його підготовки;

• забезпеченість нормативними документами, бланками типових і уніфікованих форм первинної документації, журналами, книгами;

• правильність збереження поточних бухгалтерських документів в архіві;

• правильність організації документообігу;

• порядок підписання документів керівником і головним бухгалтером;

• своєчасність затвердження документів і звітів;

• чи затверджений перелік осіб, що мають право підпису первинних документів;

• чи дотримуються правила збереження бланків строгої звітності в сейфах, чи шафах спеціалізованих приміщеннях, що забезпечують їх схоронність;

• чи вчасно віддаються документи в архів;

• чи дотримуються правил ведення книг аналітичного обліку;

• чи відбиті всі господарські операції і результати інвентаризації матеріальних цінностей і розрахунків, зроблених у даному звітному періоді;

• чи відповідають показники в статтях балансу і звітних форм даним синтетичного й аналітичного обліку;

• чи немає перекручувань звітних даних за рахунок згортання сальдо по різних рахунках чи усередині рахунка.

Первинні документи повинні складатись в момент здійснення господарських операцій, а коли це не можливо – безпосередньо після закінчення операцій.

Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені строки для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, за правильність ведення реєстрів бухгалтерського обліку несуть особи, які складали і підписали їх

Працівники обліку повинні контролювати документацію, яка надійшла як з точки зору законності операцій, так і за формою (правильність заповнення реквізитів, наявність відповідних записів і т. ін., а також правильність арифметичних підрахунків).

Ревізор, користуючись документальними методичними прийомами, перевіряє правильність відображення у бухгалтерському обліку результатів інвентаризації, відповідно до положення про проведення інвентаризації цінностей, затвердженого мінфіном.

Виявлені недоліки у проведенні інвентаризації та відображення її результатів у бухгалтерському обліку ревізор висвітлює у акті (висновку).

• 11.3. Оцінка системи внутрішньогосподарського контролю.

В економному і раціональному використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, зміцнені госпрозрахунку важлива роль належить внутрішньогосподарському контролю.

Функція внутрішньогосподарського контролю полягає у оперативному інформуванні керівництва підприємства про нераціональні витрати сировини, матеріалів, наявність браку продукції, розкрадання цінностей тощо, тому стан внутрішньогосподарського контролю є об’єктом ревізії.

Організація внутрішньогосподарського контролю покладена на керівника і головного бухгалтера підприємства. Здійснюється він безперервно працівниками підприємства відповідно до річного плану, складеного головним бухгалтером і затвердженому керівництвом підприємства, в якому планується перевірка:

• трудової дисципліни і використання робочого часу працівниками;

• місць зберігання грошових і матеріальних цінностей;

• документування господарських операцій;

• продукції в місцях її виробництва;

• норм і нормативів витрачання ресурсів;

• використання обладнання, виробничих площ тощо.

Важливим напрямом ревізії є перевірка стану інвентаризаційної роботи на підприємстві. Перевіряючи виконання плану проведення інвентаризацій, ревізор встановлює:

• чи правильно визначено склад постійно діючої інвентаризаційної комісії і чи затверджений він наказом керівника підприємства;

• чи своєчасно результати інвентаризації відображаються в обліку;

• чи розглядає особисто керівник підприємства матеріали інвентаризації не пізніше десятиденного терміну після її завершення;

• наскільки повно охоплені структурні підрозділи контролем;

• які рішення прийнято за його результатами.

Шляхом ретельного вивчення матеріалів інвентаризації ревізор повинен встановити обгрунтованність рішень інвентаризаційних комісій та з’ясувати, чи правильно вказані комісією причини недостач, втрат, доцільність заходів, які були прийняті у відношенні винних в цьому осіб; своєчасність визначення результатів інвентаризації; чи не затримувалось порівняння фактичних залишків з даними обліку; чи оформлені результати інвентаризації протоколами комісій та чи затвердженні ці протоколи керівником підприємства; чи правильно відрегульовані інвентаризаційні різниці між фактичними залишками та обліковими даними.

При оцінці якості інвентаризації особлива увага звертається на випадки, коли інвентаризаційні залишки цінностей співпадають з книжковими даними, що може свідчити про формальне відношення до інвентаризації. По суті це можна розцінювати як приховування можливих недостач та розкрадань.

Ревізор перевіряє за даними бухгалтерського обліку нестачу і втрати від псування цінностей по рахунку 947: чи в повному обсязі вони відображені; як списані результати згідно рішень центральної інвентаризаційної комісії, затверджених керівником підприємства (на витрати виробництва і обігу, нарахування на матеріально-відповідальних осіб, на результати фінансово-господарської діяльності).

Своєчасність проведення внутрішнього контролю визначається зіставленням дати за планом і часом їх здійснення, зазначеного у актах, кількість ревізій встановлюється за поданими актами. Ревізор також виясняє, чи розглядалися керівництвом підприємства і трудовим колективом результати ревізій і перевірок у двотижневий термін і ефективність прийнятих рішень щодо виявлених порушень, чи не було випадків приховування виявлених порушень.

На завершення ревізору необхідно відобразити:

• виконання плану поточного внутрішньогосподарського контролю;

• прийняття рішень за результатами проведених перевірок і їх вплив на якість господарювання;

• правильність прийнятих рішень щодо порушень виявлених внутрішньогосподарським контролем;

• дієвість контролю за виконанням прийнятих рішень.

• Питання для контролю:

1. Вказати завдання, джерела інформації, нормативні акти та напрямки контролю фінансової звітності.

2. Описати методику перевірки реальності балансу, тотожності його показників даним синтетичного й аналітичного обліку, взаємопогодженості показників різних форм звітності.

3. Вказати основні напрями ревізії організації і стану бухгалтерського обліку на підприємстві.

4. Визначити об'єкти й суб'єкти внутрішньогосподарського контролю та вказати напрями перевірки його ефективності.