• 3.4. Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку

Промислові підприємства всі безготівкові розрахунки по основній діяльності здійснюють через установи банків і під їх безпосереднім контролем.

Під час ревізії операцій на рахунках у банку на поточному рахунку з”ясовують:

• які саме рахунки і в яких установах банків відкриті підприємству;

• відповідність суми в банку сумам, вказаним в додатках до них.

Відповідно до цього відбираються всі виписки банків. Ревізія поводиться суцільно по кожному без виключення рахунку. Перевірка проводиться в хронологічному порядку. Перевіряючий обов’язково повинен звернути увагу на всі документи, що підтверджують рух грошових коштів. Додані до виписки банку первинні документи групу­ються певним порядком: спочатку — всі прибуткові, а по­тім — усі видаткові.

Насамперед проводиться формальна перевірка платіжних доручень:

• наявність штампу установи банку;

• дата проведення по банку;

• підпис кредитного інспектора.

У процесі ревізії банківських операцій за всіма рахунками необхідно зіставити документи із записами за виписками банку з регістрами бухгалтерського обліку за відповідними рахунками і Головною книгою та балансом підприємства.

Ревізору слід перевірити достовірність і повноту виписок для кожного рахунку в банку, для цього необхідно уточнити наявність відповідних реквізитів, підписів працівників банку, банківського коду операцій, послідовність нумерації сторінок і правильність переносу залишків грошей на відповідному рахунку із однієї виписки в іншу. Залишок коштів на кінець періоду попередньої виписки банку для відповідного рахунку обов'язково дорівнює залишку на початок періоду в наступній виписці рахунку банку. За наявності у виписках банку підчис­ток, не зумовлених виправлень сум чи кодів операцій, а також в інших випадках, які викликають сумнів щодо їх достовір­ності, ревізору необхідно перевірити відповідність виписки з випискою і виправдувальними документами установи банку. Якщо під час ревізії виявляють відсутність окремих виписок банку, то важливо отримати з банку завірені копії. Документи, прикладені до виписок банку, вивчають насамперед з погляду законності.

Перевірка самої виписки прводиться в розрізі кожної суми за дебетом та кредитом з підтверджувальними документами. Кожна сума, яка зазначена у виписці банку звіряється не тільки з первинними документами, але і записами в Журналі1. розділ ІІ, відомості 1.2 та іншими реєстрами обліку з метою з’ясування повноти відображення кожної суми. Хронологічна перевірка виписок банків дозволяє встановити порушення, до яких часто причетні керівники банків та головний бухгалтер.

Крім того, необхідно підрахувати суми оборотів по банку за ревізійний період, звірити ці обороти і сальдо за відповідними рахунками бухгал­терського обліку грошових коштів на рахунках банку.

Використовуючи дані відомості №1.2, ревізор розрахунко­вим шляхом перевіряє правильність визначення залишку гро­шей на поточному рахунку на кінець місяця. Додатково необхідно виконати порівняння отриманого залишку з даними про залишок на кінець місяця у виписці банку. Початковий за­лишок коштів на поточному рахунку у відомості №1.2 за наступний місяць повинен дорівнювати кінцевому залишку, зазначеному в попередній відомості.

Встановлені розбіжності уточняються на підставі первинних виправдувальних документів і виписок банку, їх причини і винуватці. Виявлені при цьому зустрічними звірками розбіж­ності між даними підприємства, що ревізуються, і даними установи банку та інших організацій оформляються проміж­ними актами. Одночасно винні посадові особи надають письмові пояснення.

Разом з тим ревізору необхідно також виявити:

• чи не допускалося неправильного перерахування аван­сів і платежів за безтоварними рахунками та іншими незакон­ними операціями;

• чи правильно і своєчасно використовувалися кредити банку під сезонне накопичення товарно-матеріальних цінностей за неоплаченими рахунками замовника за виконані роботи і т.д.;

• чи правильно відображені в обліку операції з перераху­вання коштів на лімітовані чекові книжки і чи дотримується встановлений порядок їхнього використання.

Під час вивчення банківських документів визначають законність і обґрунтованість витрат на відповідних рахунках. У практиці трапляються випадки, коли для приховування зловживань окремі бухгалтери разом із касирами замінювали виписки банку іншими або виправляли суми. У таких випад­ках важливо провести зустрічну перевірку документів, порів­няти взаємопов'язані господарські операції, відображені на рахунках і виписках банку. Під час перевірки обґрунтованості списання грошей з поточного рахунку необхідно на підставі первинних документів і бухгалтерських записів встановити їх законність, достовірність, доцільність цих витрат і обґрунтованість віднесення їх на відповідні рахунки бухгалтерського обліку.

Ревізія операцій руху грошових коштів на інших рахунках у банку

Контроль операцій по рахунках у банку спрямований на вивчення розрахунків як у національній, так і в іноземній ва­люті. При здійсненні безготівкових операцій в іноземній ва­люті посадові особи підприємства зобов'язані дотримувати цілого ряду вимог. Рух грошових коштів на валютному рахун­ку детально вивчається перевіряючими на предмет законності розглянутих операцій.

Передусім, перевіряється наявність ліцензій на здійснен­ня зовнішньоекономічної діяльності, які є одним з основних критеріїв законності операцій. Паралельно необхідно перевірити належне оформлення документації з відкриття ва­лютного рахунку в установі обслуговуючого банку.

Співробітники контролюючого органа досліджують дого­вори з іноземними партнерами, які є підставою для одержан­ня дозволу на купівлю підприємством необхідного обсягу іно­земної валюти.

Обґрунтованість руху грошових коштів на валютному ра­хунку перевіряється також шляхом контролю вантажних мит­них декларацій. Споконвічно перевіряється їхня наявність. У рамках взаємної перевірки зіставляється сума платежу, зазначе­на у вантажній митній декларації й банківській документації.

Перевірка операцій, здійснених на валютному рахунку, проводиться суцільним способом і в цілому аналогічна кон­тролю руху грошових коштів на розрахунковому рахунку. Не­зважаючи на видиму аналогію, ревізори повинні враховувати специфіку безготівкових розрахунків в іноземній валюті. Так що перевіряючі вивчають дотримання нормативу обов'язково­го продажу валютного виторгу, що надійшов, за курсом Національного банку України.

Ревізори перевіряють правильність ведення бухгалтерсь­кого обліку безготівкової іноземної валюти. Розглядається відображення відповідних операцій в обліковій документації одно­часно в іноземній і національній валюті України. У цей час зміна курсу Національного банку повинна враховуватися бухгалтерією на дату балансу.

Ревізор перевіряє правильність визначення сум курсових різниць. У той же час "контролюється коректність бухгалтерсь­ких записів, що фіксують факт виникнення курсової різниці. Така перевірка дає можливість працівникам контролюючого органу переконатись у вірогідності даних про позитивні або негативні курсові різниці.

При відображенні курсових різниць у відповідних випадках ви­користовуються такі рахунки (субрахунку): №714 "Доход від операційної курсової різниці", №744 "Доход від неопераційної курсової різниці", 84 "Інші операційні витрати", №85 "Інші ви­трати", №945 "Втрати від операційної курсової різниці", №974 "Втрати від неопераційних курсових різниць".

Пильна увага ревізорів, яка приділяється курсовим різни­цям, пояснюється не тільки строгою процедурою державного валютного контролю. Другою причиною є обов'язкове вклю­чення суми курсової різниці, що утворилася, як позитивної, так і негативної, у розрахунок оподатковуваної маси при виз­наченні податку на прибуток.

Перевірка операцій на валютному рахунку потребує від перевіряючого виконання великого обсягу підготовчих робіт, які передують самій перевірці. На етапі підготовки детально проробляється спеціалізована нормативна база, аналізуються результати попередніх перевірок, запитується необхідна інформація в установі банку, що обслуговує підприємство.

Якщо підприємство використовує акредитивну форму розрахунків, ревізори повинні перевіряти дані операції відо­кремлено. У процесі контролю з'ясовується, за рахунок яких коштів був виставлений акредитив (відволікання коштів з розрахункового рахунку або за рахунок позички банку) і доцільність відкриття даного рахунку. Законність здійснення операцій у рамках акредитивної форми розрахунків пе­ревіряється взаємним контролем виписок банку, платіжних документів, договорів, первинної документації і в цілому ана­логічним контролем операцій на розрахунковому рахунку. Правильність кореспонденції рахунків при використанні ак редитивів є одним з основних питань перевірки, тому що неко­ректні записи спотворюють бухгалтерські й звітні дані.

Здійснення розрахунків за допомогою лімітованих чеко­вих книжок перевіряється з метою визначення обґрунтова­ності й доцільності використання цієї форми розрахунків. По-перше, перевіряючий повинен переконатися в неможли­вості здійснення платежу з розрахункового рахунку. По-друге, підприємство не повинне допускати використання че­кової книжки на оплату послуг транспортних організацій, особистих витрат його співробітників. Окремо пе­ревіряється правильність визначення залишку ліміту по че­ковій книжці, що вказується в корінці чека після здійснення чергової операції.

• Питання для контролю:

1. Обґрунтувати мету, завдання та роль контролю операцій з грошовими коштами.

2. Вказати джерела ревізії грошових коштів підприємства.

3. Охарактеризувати прийоми й методи контролю, що використовуються для викриття зловживань і порушень у процесі ревізії грошових коштів

4. Вказати послідовність здійснення раптової інвентаризації готівки каси.

5. Вказати порядок перевірки повноти і своєчасності оприбуткування готівки.

6. Охарактеризувати типові порушення в документальному обліку касових операцій.

7. Описати методику перевірки достовірності облікових записів по відображенню руху грошових коштів на банківських рахунках на основі виписки банку

8. Вказати особливості перевірки операцій з грошовими коштами на валютних рахунках.