• 1.2. Економічна сутність предмету і методу контролю, його об’єкти.

Контроль за своїм змістом включає перевірку економічних, соціальних, політичних, ідеологічних, науково-технічних та інших напрямків розвитку суспільства.

Економічний контроль, як наука є системою економічних знань спрямованих на виявлення та усунення негативних явищ у розвитку продуктивних сил і виробничих відносин з метою планового їх регулювання у розширеному відтворенні суспільного і необхідного продукту.

Економічний контроль, як і будь-яка економічна наука вивчає проблеми розвитку економіки України.

Економічний контроль перебуває у тісному взаємозв’язку з плануванням, управлінням та обліком і невід’ємний від них. Цей зв’язок виявляється передусім у тому, що економічні науки досліджують той самий об’єкт, але з різною цільовою функцією. Контроль виявляє диспропорції і негативні явища у суспільстві, дає змогу усунути їх і запобігає повторенню.

Економічний контроль, як наука виконує такі функції:

1. пізнавальну (виявлення негативних фактів у розвитку економіки з метою їх регулювання).

2. культурно-виховну (передбачає виховання ощадливості у використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів).

3. практично-дійову (забезпечує управління економікою конкретними методами).

Предмет контролю це:

• діяльність підприємств у відповідності з встановленими законами, нормами, правилами, рішеннями;

• процеси і факти господарської діяльності, що розглядаються з точки зору можливої їх невідповідності наміченим цілям, планам, нормам;

• управлінські рішення, фінансові і господарські операції та процеси, що оцінюються з позиції їх законності економічної ефективності, достовірності і доцільності.

Таким чином, предметом контролю є розширене відтворення суспільно-необхідного продукту і дотримання нормативно-правового регулювання в умовах ринкової економіки.

Предмет контролю конкретизується його об’єктами. Об’єктами контролю є предмети і засоби праці, а також сама праця, яка використовується в процесі розширеного відтворення суспільно-необхідного продукту. Об’єктами контролю можуть бути окремі сторони діяльності виробничих об’єднань, підприємств, господарських організацій: випуск продукції, фінансовий стан, витрачання матеріалів та інших ресурсів, умови праці і техніка безпеки, організація управління, грошові кошти і розрахунки, праця та її оплата, виробничі запаси. Об’єктами контролю є також норми, плани, управлінські рішення, звітність підприємств і організацій, тощо.

Завдання контролю полягає в тому, щоб виявити фактори, які впливають на поведінку об’єкта контролю, встановити його параметри, тобто повноту вивчення об’єкта контролю відповідно до поставленої мети.

Методом будь-якої науки є сукупність способів і прийомів за допомогою яких вивчається предмет.

Контроль має свій власний метод, який полягає у комплексному вивченні економічної ефективності, законності, достовірності і доцільності господарських і фінансових операцій на основі використання облікової, звітної, нормативно-правової і іншої інформації. У здійсненні своїх функцій метод контролю характеризується використанням загальнонаукових і власних методичних прийомів контролю.

Загальнонаукові методи являють собою сукупність принципів та категорій філософії (аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація).

Власні методичні прийоми контролю – це специфічні прийоми вироблені практикою на основі досягнень економічної науки, що забезпечує документальну і фактичну перевірку виробничої і фінансової діяльності підприємств. Ці прийоми можна об’єднати в такі групи: органолептичні, документальні, розрахунково-аналітичні, узагальнення і реалізації результатів контролю.

Використання методичних прийомів вивчається в залежності від мети і завдань контролю, особливостей об’єктів і джерел інформації контролю.