- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни одеська національна академія харчових технологій
- •Укладач г.М. Ряшко, канд. Техн. Наук Відповідальна за випуск завідувач кафедри ргСіТ о.В. Дишкантюк, канд. Техн. Наук, доцент
- •Мета і завдання курсової роботи
- •Вибір теми курсової роботи та узгодження її з викладачем-керівником
- •Отримання завдання на курсову роботу
- •Підбір і вивчення літератури, її аналіз та складання бібліографічного списку
- •План курсової роботи
- •Розрахункова частина
- •Обґрунтування типу і місткості підприємства харчування
- •6.2. Визначення режиму роботи підприємства, що проектується
- •6.3. Складання таблиці та графіка завантаження залу
- •6.3. Визначення кількості страв і напоїв, що реалізуються в залі
- •6.4. Розробка меню
- •6.5. Складання плану-меню та виробничої програми цеху
- •6.7. Розрахунок овочевого цеху
- •6.8. Розрахунок м'ясо-рибного цеху
- •6.9. Розрахунок гарячого цеху
- •6.10. Розрахунок холодного цеху
- •6.11. Розрахунок кондитерського цеху
- •Моделювання закладів ресторанного господарства у просторі
- •Висновки і рекомендації
- •9. Оформлення курсової роботи
- •10. Захист курсової роботи
- •Орієнтовна тематика курсових робіт
- •Зразок титульної сторінки курсової роботи міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни одеська національна академія харчових технологій
- •Курсова робота
- •Одеська національна академія харчових технологій
- •Завдання на курсову роботу студента
- •1. Характеристика підприємств харчування при готелі.
- •2. Характеристика цеху.
- •3. Розрахункова частина:
- •4. Моделювання закладів ресторанного господарства
- •Графік завантаження залів різних типів закладів ресторанного господарства
- •1. Міський ресторан або ресторан при готелі
- •2. Ресторан при готелі для обслуговування туристів повним денним раціоном
- •3. Кафе загального типу
- •4. Загальнодоступна і дієтична їдальні
- •2. Асортимент страв, напоїв і кулінарних виробів, які
- •Коефіцієнти споживання страв на підприємствах ресторанного господарства різних типів
- •Зразок норм споживання напоїв, хліба, кондитерських виробів одним відвідувачем
- •Послідовність запису страв у меню
- •1. Холодні страви і закуски:
- •2. Гарячі закуски:
- •3. Перші страви (супи):
- •4. Другі гарячі страви:
- •Асортимент страв, напоїв та кулінарних виробів для закладів ресторанного господарства
- •Норми часу на виготовлення борошняних кондитерських виробів і напівфабрикатів
- •1. Напівфабрикати з овочів, кг
- •2. Напівфабрикати з риби та м’яса, кг
- •3. Борошняні кондитерські вироби, шт., кг
- •Значення коефіцієнта α
- •Дані для розрахунку нейтрального обладнання Дані для розрахунку виробничих столів
- •Дані для розрахунку мийних ванн
- •Характеристика немеханічного обладнання
- •Объемная плотность различных продуктов*
- •Тривалість одного збивання (або замісу) та об’ємна маса продуктів
- •Список використаних джерел
6.10. Розрахунок холодного цеху
В процесі розрахунку холодного цеху необхідно визначити основні технологічні лінії цеху, підібрати механічне, холодильне та нейтральне обладнання, розрахувати площу цеху.
В холодному цеху виділяють наступні технологічні лінії виробництва продукції:
лінія приготування салатів і вінегретів;
лінія приготування заливних страв та страв під маринадом;
лінія приготування солодких страв.
Складемо таблицю 11 технологічних ліній, операцій та обладнання для холодного цеху.
За формулами (24) та (25) спочатку проводять розрахунок коефіцієнта перерахунку страв за кожну годину роботи підприємства, але лише тих, які готують у холодному цеху (холодні страви і закуски, солодкі страви, холодні напої, холодні й солодкі супи). Отримані під час розрахунку дані оформляють у вигляді табл.22.
Аналогічно як для гарячого цеха розраховують механічне обладнання за формулами (10)–(12), чисельність робітників цеху за формулами (13), (15) та (45), кількість столів та мийних ванн, підбирають холодильне обладнання. Всі розрахунки оформляють у вигляді відповідних таблиць.
Холодильні шафи розраховують з обліком того, що максимальна кількість продукції, що може зберігатися в холодильній шафі холодного цеху, складається з сировини й напівфабрикатів на ½ зміни і готової продукції на 1…2 години максимальної реалізації.
(47)
де Е – розрахункова ємність шафи, кг; qс, qн/ф – кількість сировини та напівфабрикатів, які підлягають збepiганню у холодильній шафі протягом розрахункового періоду, кг; q – вихід однієї страви, кг; n, nг – кількість страв даного виду, що реалізовано відповідно за день і за розрахункову годину максимальної реалізації; φ – коефіцієнт, який враховує масу тари, φ = 0,7…0,8.
Ємність холодильних шаф для м’ясного цеху розраховується з урахуванням зберігання сировини i напівфабрикатів у кількості, яка забезпечить ритмічну роботу цеху протягом ⅓–½ зміни. Місткість шафи визначають із розрахунку, що в 0,1 м3 обсягу розміщається 20 кг продуктів.
На завершальному етапі необхідно вивчити основні вимоги до компонування холодного цеху і розташування технологічного обладнання. Загальна площа цеху розраховується за формулою (21). Коефіцієнт використання площі для холодного цеху ŋ складає 0,35 – 0,40.
6.11. Розрахунок кондитерського цеху
В процесі розрахунку кондитерського цеху необхідно визначити основні технологічні лінії цеху, підібрати теплове, механічне, холодильне та нейтральне обладнання, розрахувати площу цеху.
В кондитерському цеху можна виділити наступні технологічні лінії виробництва продукції:
лінія приготування тортів та тістечок;
лінія приготування борошняних виробів;
лінія приготування виробів з цукру та шоколаду.
Складемо таблицю 11 технологічних ліній, операцій та обладнання для холодного цеху.
Методика технологічних розрахунків кондитерського цеху починається з складання виробничої програми цеху (Таблиця 9). Важливим є визначення оптимального режиму роботи цеху відповідно до графіка приготування і доставляння виробів на підприємства, в які постачається продукція кондитерського цеху. При цьому потрібно враховувати терміни приготування, зберігання і реалізації кондитерських виробів із окремих видів тіста,
Розрахунок і добір тістомісильної і збивальної машин здійснюється з урахуванням їх погодинної продуктивності (кількості тіста та оздоблювальних напівфабрикатів) при виготовленні певних видів продукції. Заміс та збивання тіста і оздоблювальних напівфабрикатів відбувається в діжах різної ємності.
Тривалість роботи тістомісильної машини визначають за формулою:
(48)
де р – кількість замісів (або збивань), шт.; t1 – тривалість одного замісу (або збивань), хв. (додаток у)
р = Vт / Vд, (49)
де Vт – об’єм тіста, що замішується, дм3; Vд – обсяг діжі, дм3.
Vт = Q / ρ, (50)
де Q – маса тіста, що замішується, кг; ρ – обємна маса тіста, кг/дм3 (додаток У).
Кількість машин:
(51)
де Т – тривалість роботи цеху, год.
Результати заносимо в таблицю 28.
Таблиця 28 – Розрахунок тривалості роботи тістомісильної машини
Тісто |
Маса тіста, кг |
Обємна маса тіста, кг/дм3 |
Об’єм тіста, дм3 |
кількість замісів |
Тривалість замісу, хв |
|
одного |
загальна |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
Аналогічно розраховуємо збивальні машини.
Число потрібних діж за зміну розраховуємо в залежності від тривалості приготування тіста, кількості замісів та тривалості роботи цеху за формулою:
(52)
де tп.п — тривалість розділки та випікання останньої партії тіста, год (tп.п = 3 год).
Розрахунок окремих видів холодильного обладнання здійснюється по формулі (47).
Розрахунок і добір електричних плит для заварювання тіста та виготовлення начинки починається з розрахунку ємностей для варіння за формулою (29), після розраховується площа плити за формулами (38)–(40). Розрахунки оформлюються в таблицю 25.
Розрахунок і добір кондитерських шаф проводиться шляхом визначення їх погодинної продуктивності і загального часу роботи за зміну.
Погодинна продуктивність:
(53)
де G – продуктивність шафи для запікання або випікання даного виду виробів, кг/год; q – маса одного виробу, кг; a – кількість виробів даного виду, що поміщаються на один лист, шт.; p – кількість листів, що поміщаються одночасно в шафу, шт.; τ – час подообороту, хв.
Час роботи шафи, необхідний для теплової обробки виробів:
t = Q / G, (54)
де Q – кількість виробів визначеного асортименту, що випікається в шафі за зміну, кг.
Кількість шаф, необхідних для теплової обробки виробів, що включені у виробничу програму цеху, визначають за формулою:
(55)
де 0,8 – теоретичний коефіцієнт використання шафи, що враховує час розігріву шафи й час на оформлення останньої партії виробів. Розрахунок кількості жарильних шаф оформляють у таблицю 29.
Таблиця 29 – Розрахунок кількості жарильних шаф
Назва виробу |
Кількість порцій |
Маса 1 виробу, кг |
Кількість виробів на листі, шт. |
Кількість листів у шафі, шт. |
Час подообороту, хв. |
продуктивність шафи, шт./год |
Час роботи шафи, год |
кількість шаф, шт. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чисельність кондитерів визначається з урахуванням виробничої програми цеху, норм часу (норм виробітку) на приготування кондитерських виробів за формулами (13), (15) та (45).
Інші розрахунки (виробничих столів, корисної і загальної площі) здійснюється аналогічно до гарячого цеху.
На завершальному етапі необхідно вивчити основні вимоги до компонування холодного цеху і розташування технологічного обладнання. Загальна площа цеху розраховується за формулою (21). Коефіцієнт використання площі для кондитерського цеху ŋ складає 0,28 – 0,30.