Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії власного капіталу.

Суб’єкти господарювання починають свою підприємницьку діяльність з формування власного капіталу для забезпечення господарської діяльності.

Власний капітал – це загальна вартість активів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються в процесі виробничої та іншої підприємницької діяльності.

Власний капітал має складну структуру, яка залежить від організаційно-правового статусу суб’єкта господарювання.

Основним завданням ревізії власного капіталу є перевірка:

правильності формування і використання власного капіталу;

дотримання встановленого установчими документами розміру статутного капіталу;

правильність ведення обліку внесків до статутного капіталу і розрахунків за дивідендами тощо.

Оскільки в бюджетних установах під власним капіталом розуміють сукупність фондів необоротних активів і МШП бюджетної установи та результатів її діяльності, основним завданням ревізії власного капіталу в бюджетних установах є встановлення правильності та достовірності відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з використанням необоротних активів і МШП, а також результатів діяльності.

Об’єктами ревізії власного капіталу є операції з обліку:

формування і зміни фондів у необоротних активах і МШП;

розрахунок результатів виконання кошторисів за загальним та спеціальним фондами;

відображення переоцінки матеріальних активів.

Джерелами ревізії є:

• первинні документи;

• регістри синтетичного і аналітичного обліку з рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49;

• Головна книга;

• звітність.

Основним компонентом власного капіталу є статутний капітал. Тому ревізію цього розділу слід починати з перевірки правильності формування й вилучення статутного капіталу.

Ревізор перевіряє, чи дотримуються на підприємстві статутних положень, чи правильно формується майно підприємства за рахунок інвестування його діяльності, як здійснюється розподіл цього майна, виробленої продукції й одержаного прибутку, чи раціонально використовуються додаткові грошові внески або майно учасників на розвиток підприємства, сума статутного капіталу обов’язково реєструється в державному реєстрі.

Ревізор з’ясовує, чи відповідає сума статутного капіталу розміру, зафіксованому в реєстрі, чи дотримуються правил, за якими статутний капітал довірчого товариства має бути не меншим встановленого ліміту.

Заявлені під час інвентаризації нестачу або надлишок матеріальних цінностей або підтверджену документами дооцінку слід віднести на фінансові результати звітного періоду.

Слід зазначити, що в разі анулювання акцій на їх суму зменшується статутний капітал, а у разі їх перепродажу зменшується вилучений капітал та збільшуються відповідні активи.

Ревізор з’ясовує також, чи вносить учасник до моменту реєстрації ТОВ не менше 30% внеску, передбаченого установчими документами.

В окремих випадках додатковий капітал спрямовується на збільшення статутного, пайового та резервного капіталу, а іноді – на покриття збитків.

Списання збитків відбувається за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового або додаткового капіталу.

П(с)БО 5 «Звіт про власний капітал» визначаються зміст і форма звіту про власний капітал, який відображає зміни у складі цього капіталу протягом звітного періоду.

У звіті про власний капітал відображають дані про збільшення або зменшення власного капіталу внаслідок переоцінки основних засобів відповідно до чинних П(с)БО.

Ревізор перевіряє правильність оформлення звіту про власний капітал. Причому для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства зобов’язані додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

Особливу увагу ревізору слід звернути на заповнення розділу « Вилучення капіталу», де наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу його учасника, викупу чи анулювання акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій тощо.

У підсумковій статті «Разом змін у капіталі» ревізор з’ясовує, чи правильно підводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума скоригованого залишку власного капіталу на початок року та всіх змін протягом звітного року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку, вилучення капіталу та інших змін.

Запитання для самоконтролю

1. Основні завдання ревізії власного капіталу.

2. Джерела ревізії власного капіталу.

3. Об’єкти ревізії власного капіталу.

4. За рахунок чого здійснюється списання збитків?

5. Як встановити підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період?