Контроль обліку особового складу.

Незалежно від діючих на підприємстві форм і систем оплати праці у першу чергу необхідно перевірити облік особового складу, що ведеться у відділі кадрів підприємства.

У зв’язку з цим перевіряють рух особового складу, що оформляється наказом (розпорядженням) по підприємству про прийом на роботу, переведення, звільнення, надання відпустки.

Під час ревізії перевіряють особові картки, які ведуться на кожного працівника, де зазначають необхідні анкетні дані і фіксують всі зміни, що відбуваються в його роботі. Поряд з цим перевіряють правильність присвоєння кожному працівникові табельного номера, причому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів. Потім перевіряють правильність ведення оперативного обліку використання робочого часу, який може вестись або в цілому по підприємству, або по кожному виробничому підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу. На його підставі в розрізі кожного місяця і кожного працівника перевіряють правильність відображення загального календарного фонду робочого часу, кількість неявок на роботу з різних причин, фактично відпрацьований час та розрахунки із заробітної плати. Система табелювання особового складу і використання робочого часу в першу чергу повинна контролюватися в період поточної діяльності підприємства відповідними працівниками.

Більшість працівників підприємства оформляється на роботу на підставі договорів. Укладається трудовий договір, як правило, шляхом оформлення наказу чи розпорядження власника підприємства про прийняття працівника на роботу. Тому ревізору слід перевірити, чи є такі накази про зарахування всіх робітників і службовців до штату підприємства.

Згідно з чинним законодавством України для деяких категорій працівників підставою для прийняття на роботу або зарахування на певну посаду є контракт. Перелік посад, на які працівники зараховуються (наймаються) за контрактом, на підприємствах, де контрактна форма трудового договору дозволена законодавством, визначається колективним договором. Цей перелік має бути оформлений як додаток до колективного договору. Під час ревізії слід перевірити, чи з усіма такими особами укладено контракт.

Ревізія розрахунків з оплати праці.

Методика ревізії нарахування заробітної плати залежить від діючих норм і систем оплати праці.

Розрахунок оплати праці робітників-відрядників і визначення обсягу виконання робіт перевіряють на підставі первинних документів обліку виробітку, що залежать від характеру виробництва, системи організації й оплати праці та інших особливостей підприємства.

При здійсненні ревізії на підприємстві або в його підрозділах з дрібносерійним та індивідуальним виробництвом, при проведенні разових ремонтних робіт використовуються нагромаджу вальні або разові наряди. Якщо виробничий процес має серійний характер, то контроль операцій, пов’язаних із виробітком, доцільно здійснювати на підставі маршрутних карт.

При акордній системі оплати праці контроль здійснюють на підставі документів та обліку виконаних робіт і даних нарахування зарплати на підставі нарядів. У комплексних бригадах правильність нарахування зарплати перевіряють шляхом множення комплексної відрядної розцінки на обсяг робіт, виконаних бригадою.

На державних підприємствах, де розподіл зарплати між членами бригади здійснюється за фактичними ставками фактично відпрацьованого часу, необхідно перевірити коефіцієнт трудової участі кожного працівника та визначити реальний вклад кожного члена бригади в результаті колективної праці залежно від її індивідуальної продуктивності та якості.

При ревізії підсобних, допоміжних виробництв, обслуговуючих господарств для перевірки виконаних робіт використовують відомості виробітку продукції, відомості виходу продукції, дорожні листи та інші документи.

При ревізії розрахунків зарплати спеціалістів перевіряють правильність присвоєння посадових розрядів згідно з наказом по підприємству відповідно до зайнятої посади. Перевірка розрахунку зарплати при неповному робочому місяці здійснюється шляхом ділення посадового окладу на кількість робочих днів цього місяця і множенням денної зарплати на кількість відпрацьованих робочих днів.

Перевірка нарахування зарплати працівникам за тарифами здійснюється шляхом множення годинної тарифної ставки на кількість годин зміни.

Крім оплати праці за виготовлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, відпрацьований час, перевіряють нарахування інших видів виплат (за роботу у святкові та вихідні дні, нічний час, за години простоїв не з вини працівника).

На підприємстві перевіряють також правильність деяких видів виплат, розрахунок яких проводиться виходячи з середньої зарплати працівника. Види нарахувань, що включаються до середньої зарплати, порядок її обчислення регулюються Постановою КМУ «Порядок обчислення середньої зарплати» №100 від 8 лютого 1995 р., з доповненнями.

Контроль розрахунків з персоналом щодо оплати праці залежить від чисельності працівників і порядку оформлення операцій за нарахуванням зарплати і форми розрахунків. Розрахунково-платіжні відомості застосовуються, в основному, на великих підприємствах з постійним складом працівників. На практиці частіше застосовують окремо розрахункові відомості і окремо платіжні відомості.

При ревізії перевіряють також правильність нарахування й оплати відпустки, що здійснюється з урахуванням середнього заробітку за 12 попередніх календарних місяців. Цей середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів множиться на кількість днів відпустки і визначається сума оплати чергової відпустки.

Облік основної та додаткової зарплати ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Нараховані суми основної та додаткової зарплати відносять на собівартість продукції, робіт, послуг. На промислових підприємствах такі нарахування зарплати перевіряються за дебетом рахунків 23, 48, 81, 91, 92 і за кредитом рахунку 66.

Перевірка правильності відображення зарплати на відповідних рахунках виробничих витрат здійснюється на підставі зведеної відомості її розподілу за кодами виробничих витрат, що складається бухгалтерією на основі первинних документів із зарплати.

Завдання для самоконтролю

1. Назвіть основні завдання ревізії праці та її оплати.

2. Назвіть основні джерела інформації ревізії праці та її оплати.

3. Які напрями перевірки обліку особового складу?

4. Назвіть нормативно-законодавчі акти, якими керується ревізор під час перевірки оплати праці.