4.3. Способи вивчення розрахункових операцій.

При ревізії розрахункових операцій проводять порівняння залишку заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду, що підлягає ревізії, з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах і з актами взаємозвірки розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Слід перевірити правильність підрахунків по дебету і кредиту облікового регістру за відповідними видами розрахунків і виведення залишку на перше число наступного місяця. Підсумки оборотів та виведені залишки з кожного виду розрахунків звіряють з підсумками регістрів аналітичного і синтетичного обліку.

При виявленні у місячних балансах і Головній книзі значних відхилень у розмірах дебіторської заборгованості ревізор повинен мати на увазі, що вони можуть бути результатом:

• Об’єднання дебіторської заборгованості з кредиторською;

• Перенесення її на інші рахунки балансу;

• Сторнування проведених нарахувань;

• Необґрунтованого списання заборгованості на витрати виробництва.

Ревізору необхідно впевнитись, чи справді відбулося погашення заборгованості, чи вона штучно знижена. Це встановлюється за даними аналітичного обліку і первинних документів.

Контрольні питання:

1. Назвати основні завданнями ревізії розрахункових операцій.

2. Назвати об’єкти ревізії розрахункових операцій.

3. Назвати джерела ревізії розрахункових операцій.

Тема 5. Ревізія основних засобів і нематеріальних активів.

4. Завдання, предмет та об’єкти ревізії операцій з необоротними активами.

5. Джерела інформації для ревізії операцій з основних засобів та нематеріальних активів.

6. Способи вивчення операцій з необоротними активами.

Самостійне вивчення:

1. Документальний контроль на підприємстві: особливості ревізії операцій з необоротними активами.

1. Завдання, предмет та об’єкти ревізії операцій з необоротними активами.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби здійснюють контроль за діяльністю:

• суб’єктів господарювання, які отримують (отримували у періоді, що перевіряється) бюджетні позики, дотації та субсидій, інші бюджетні асигнування, кошти державних цільових фондів тощо;

• суб’єктів, які є стороною державних контрактів, про авансованих за рахунок бюджетних коштів;

• суб’єктів, які використовують державне чи комунальне майно.

Отже, під контрольними ДКРС можуть бути і не державні суб’єкти господарювання.

Господарський контроль обліку необоротних активів та запасів полягає у вивченні фактичного стану необоротних активів та запасів, порівняння його з поставленими цілями для оцінки діяльності суб’єкта господарювання, вжиття заходів з усунення виявлених недоліків.

Відповідно до завдань ревізії операцій з необоротними активами та запасами визначають предмет, об’єкти, джерела інформації, методи перевірки та порядок узагальнення результатів ревізії.

Предметом ревізії операції з необоротними активами є господарські процеси та операції, пов’язані з наявністю і рухом виробничих запасів з наявністю і рухом виробничих засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.

Таблиця 5.1.1. Об’єкти ревізії операцій з необоротними активами

Об’єкти ревізії операцій з необоротними активами
Елементи облікової політики	перелік первинних документів з обліку необоротних активів; список осіб, які мають право підписувати документи з обліку необоротних активів; порядок контролю за матеріально відповідальними особами; порядок оцінки та переоцінки необоротних активів та нематеріальних активів; строк корисної експлуатації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів; порядок обліку витрат на ремонт порядок і метод нарахування зносу необоротних активів.
Операції з обліку	основних засобів; інших необоротних матеріальних активів; нематеріальних активів; зносу необоротних активів; довгострокових фінансових інвестицій; капітальних інвестицій; довгострокової дебіторської заборгованості; відстрочених податкових активів; інших необоротних активів.
Записи в первинних документах, облікових регістрах звітності
Інформація про порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, недостачі, зловживання, які знайшли підтвердження в актах ревізій, перевірок, постановах правоохоронних органів.