14.3.Правові основи банківських операцій. Банківське регулювання й банківський нагляд

Пункт 8 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" визначає однією з функцій Національного банку України здійснення банківського регулювання та нагляду. Порядок здійснення банківського регулювання та нагляду регламентується вимогами розділу X Закону України "Про Національний банк України" та розділу IV Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також вимогами інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національний банк України" "банківське регулювання — це одна з функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства". Поняття "банківський нагляд" — це один із методів здійснення банківського регулювання і за змістом є вужчим поняттям, ніж поняття "банківське регулювання".

Метою банківського регулювання є:

— безпека й фінансова стабільність банківської системи;

— захист інтересів вкладників і кредиторів;

— забезпечення дотримання державних, суспільних і приватних інтересів у процесі підприємницької діяльності кредитних організацій;

— забезпечення безперервного грошового обігу, ефективності платежів і міжбанківських розрахунків між суб'єктами економічного обороту, безперебійного функціонування платіжно-розрахункової системи в межах банківської системи.

Чинним законодавством визначені основні форми банківського регулювання. Згідно зі ст. 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" державне регулювання діяльності банків здійснює Національний банк України в таких формах:

— реєстрація банків і ліцензування їхньої діяльності;

— встановлення вимог і обмежень щодо діяльності банків;

— застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

— нагляд за діяльністю банків;

— надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання:

— встановлення обов'язкових економічних нормативів;

— визначення норм обов'язкових резервів для банків;

— встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

— визначення процентної політики;

— рефінансування банків;

— управління золотовалютними резервами (в т.ч. валютні інтервенції);

— операції з цінними паперами на відкритому ринку;

— імпорт й експорт капіталу.

Визначені форми банківського регулювання спрямовані на створення єдиних державних стандартів банківської діяльності в Україні, що забезпечує рівні умови здійснення діяльності банків та інших фінансово-кредитних установ і стабільність банківської системи України.

Банківський нагляд — це система контролю й активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання в процесі їхньої діяльності законодавства України й установлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.

Нагляд Національного банку України поширюється на всі банки, їхні підрозділи, афілійованих і споріднених осіб на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також на інших юридичних і фізичних осіб у частині дотримання Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення банківської діяльності.

Під час здійснення банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їхніх керівників виконання вимог банківського законодавства і Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності та вимагати усунення порушень банківського законодавства.