10.4. Поняття адміністративного правопорушення. Види адміністративних правопорушень: поняття, характеристика та застосування. Суб’єкти адміністративних правопорушень

Адміністративна відповідальність – це специфічна форма реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає у застосуванні до уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законодавством адміністративного стягнення до суб’єкта правопорушення.

Адміністративній відповідальності підлягають фізичні особи, що досягли 16- ти річного віку і є осудними.

Осудність – це такий стан людської психіки, за якого особа може усвідомити значення своїх дій і керувати ними.

Адміністративним правом встановлена градація адміністративної відповідальності для різних категорій фізичних осіб в залежності від того чи пов’язане адміністративне порушення з їх службовою діяльністю чи ні. Відповідальність значно підвищується за розмірами, якщо склад адміністративного правопорушення утворюють дії, пов’язані зі службовою діяльністю (для посадових осіб державних органів і юридичних осіб, для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів тощо). Іноземні громадяни та особи без громадянства несуть адміністративну відповідальність нарівні з громадянами України.

Не підлягають адміністративній відповідальності особи, які:

• діяли в стані крайньої необхідності;

• діяли в стані необхідної оборони;

• є неосудними.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення.

Адміністративне правопорушення (проступок) – це винна (умисна або необережна), протиправна дія або бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ознаками адміністративного правопорушення є:

- протиправність дії або бездіяльності, тобто вчинок людини є прямо заборонений нормами адміністративного права і законодавства, або суперечить цим нормам і може завдавати шкоди інтересам особи, матеріальному становище особи або загрожувати небезпекою;

- караність дії або бездіяльності – за такий вчинок особи нормами адміністративного права і законодавства передбачено застосування до особи-порушника заходів державного примусу: адміністративного стягнення;

• суспільна шкідливість, а в окремих випадках і суспільна небезпечність дії або бездіяльності;

• винність дії або бездіяльності. Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Юридичний склад адміністративного правопорушення утворюють наступні елементи:

1. Суб’єкт – це фізична особа (приватна, посадова ), яка досягла 16-ти річного віку і є осудною.

2. Об’єкт – суспільні відносини, що складають в процесі адміністративно-організаційної діяльності і управління; сама людина та її здоров’я, честь та гідність; власність; права та свободи громадян.

3. Об’єктивна сторона – наявність протиправної дії або бездіяльності, протиправних наслідків і причинно-наслідкового зв’язку між ними та обставини здійснення правопорушення: місце, час, спосіб і засоби вчинення правопорушення.

4. Суб’єктивна сторона, яка характеризує ставлення людини до свого протиправного вчинку: вина особи; мета і мотив її поведінки.