9.4.Реєстрація батьківства. Права та обов’язки батьків та дітей

Подружжя повинне зареєструвати дитину не пізніше одного місяця від дня її народження, невиконання цього обов’язку є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності у формі штрафу.

Якщо з якихось причин батьки не можуть зареєструвати дитину, то вона може бути зареєстрована за заявою родичів, представника закладу охорони здоров’я де народилася дитина, або іншою уповноваженою особою. Реєстрація засвідчується свідоцтвом про народження. Права, обов’язки батьків і дитини грунтуються на походженні дитини від батьків, яке засвідчене органом реєстрації актів цивільного стану.

Дитина зачата і народжена в шлюбі походить від подружжя, що визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документу закладу охорони здоров’я.

Походження дитини від батьків, що не перебувають у шлюбі визначається на підставі:

1. Від матері – документу закладу охорони здоров’я;

2. Від батька:

а) За спільною заявою матері та батька дитини;

б) за заявою чоловіка, що вважає себе батьком дитини;

в) за рішенням суду.

Батьки дитини можуть бути позбавлені батьківських прав на підставі рішення суду у таких випадках:

а) не забрали дитину з пологового будинку протягом шести місяців, не виявляли батьківського піклування;

б) ухилялися від виконання батьківських обов’язків;

в) жорстоко поводилися з дитиною;

г) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

д) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини;

е) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про сплату аліментів на дитину.

Батьки зобов’язані:

1. Виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї, народу, Батьківщини.

2. Піклуватися про здоров’я і всебічний розвиток дитини.

3. Поважати дитину.

4. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.

5. Утримувати дитину до досягнення нею повноліття:

Батьки мають право:

1. Виховувати дитину і самостійно визначати способи і методи її виховання.

2. Відібрати дитину від будь-яких осіб, що не законно її утримують.

9.5. Способи турботи про дітей, що позбавлені батьківського піклування

Способами турботи сімейне законодавство України визнає: усиновлення (удочеріння); опіку; піклування; патронатне виховання.

Усиновлення (удочеріння) здійснюється на підставі рішення суду і передбачає прийняття усиновителем у свою сім’ю на правах дочки чи сина особи, яка не походить від усиновителя за кровною спорідненістю.

Усиновленою може бути, як правило, неповнолітня дитина, яка позбавлена батьківського піклування. Дитина, покинута в пологовому будинку або яку відмовились забрати звідти батьки чи інші родичі може бути усиновлена після досягнення нею 2-х місячного віку.

Усиновлювачем може бути повнолітня дієздатна особа, старша від усиновлюваної не менше ніж на 15 років. Особи, які бажають усиновити дитину, беруться на облік відповідними органами місцевого самоврядування. Кількість дітей, яких може усиновити одна особа законодавством не обмежується.

Не можуть бути усиновлювачами наступні особи:

1. обмежено дієздатні та недієздатні;

2. позбавлені батьківських прав;

3. які вже були усиновлювачами, але усиновлення було скасоване чи визнане недійсним з їх вини;

4. як перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

5. які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

6. які не мають постійного місця проживання і постійного доходу;

7. які страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я України.

Таємниця усиновлення охороняється законом.

Рішення суду про усиновлення може бути визнане недійсним, якщо було винесене з порушенням вимог законодавства або було фіктивним.

Рішення суду про усиновлення може бути скасоване, якщо:

• дитина страждає невиліковною хворобою, про яку усиновлювач не знав під час усиновлення;

• воно суперечить інтересам дитини;

• між усиновлювачем і дитиною склалися стосунки, які унеможливлюють їх спільне проживання.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14-ти років, а піклування - над дитиною у віці від 14-ти до 18-ти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування або судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника орга-ном опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьків-ських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:

1) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

2) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

3) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника;

4) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування та має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

Обов'язки з опіки та піклування щодо дитини виконуються опікуном та піклувальником безоплатно.

За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. На передачу дитини у сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити.

За виховання дитини патронатному вихователю встановлюється плата, розмір якої визначається за його домовленістю з органом опіки та піклування.

Патронатний вихователь зобов'язаний:

1) забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;

2) створити дитині умови для навчання та розвитку;

3) захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклувальник, без спеціальних на те повноважень.

Договір про патронат припиняється у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Договір про патронат може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов'язків або якщо між ним та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов'язків за договором.